11 липня 2019 року Справа № 160/4725/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. при секретарі судового засідання - Сергієнко В.Ю., за участю: представника позивача - Вакули Д.М. та представника відповідача - Шмельової О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні питання щодо підсудності спору по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 39394856), третя особа - Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов Олександр Миколайович (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 21, прим.50, к.309) про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії та скасувати реєстрацію обтяження,-
24.05.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа - Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов Олександр Миколайович, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, щодо включення в акт опису у податкову заставу житловий будинок заг. площею 205, 7 кв.м. з господарчими будівлями та спорудами та земельна ділянка площею 0,15 га, кад. номер НОМЕР_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;
- зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області виключити з акту опису майна від 09.07.2018 року № 40 житловий будинок заг. площею 205, 7 кв.м. з господарчими будівлями та спорудами та земельна ділянка площею 0,15 га, кад. номер НОМЕР_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;
- скасувати реєстрацію обтяження у вигляді податкової застави на житловий будинок заг. площею 205, 7 кв.м. з господарчими будівлями та спорудами та земельна ділянка площею 0,15 га, кад. номер НОМЕР_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (номер запису про обтяження: 27209503 від 23.07.2018 року).
30.05.2019 року ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання на 25.06.2019 року.
25.06.2019 року в судовому засіданні, в яке з'явився лише представник позивача, було задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, з метою надання йому часу для підготування відзиву на позов, та призначено наступне судове засідання на 11.07.2019 року.
10.07.2019 року через канцелярію суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти задоволення позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.
11.07.2019 року в судове засідання з'явилися представник позивача та представник відповідача, третя особа належним чином повідомлена про місце, дату та час розгляду справи, в судове засідання не з'явилася. Під час судового засідання, за ініціативою суду, було поставлено на розгляд питання щодо підсудності даного спору.
Представник позивача підтримав позицію, викладену в додаткових письмових поясненнях, в яких зазначено, що дана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень, своїми діями перешкоджає позивачу реалізувати своє право власності, при цьому, питання щодо права власності у судовому спорі не виникає, оскільки позивач є законним власником майна, відносно якого відповідач вчиняє неправомірні дії, які і є предметом даного судового спору. Представник відповідача залишив розгляд питання щодо підсудності даного спору на розсуд суду.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
В провадженні приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича перебуває виконавче провадження №57027570 з примусового виконання виконавчого листа №207/3602/17 виданого 11.05.2018 року Баглійським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Укрсоцбанк» заборгованості за договором кредиту.
Відповідно до ст.61 Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем було передано арештоване майно боржника на реалізацію.
На підставі поданих для реалізації майна документів Державне підприємство «СЕТАМ» 21.01.2019 року здійснило реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, а саме: лот №1 323317, житловий будинок загальною площею 205,7 кв.м. з господарчими будівлями та спорудами та земельна ділянка площею 0,15 га, за адресою АДРЕСА_2 .
Відповідно до протоколу електронних торгів №383702 від 21.01.2019 року ДП «СЕТАМ», переможцем торгів стала ОСОБА_1 .
01.02.2019 року на рахунок приватного виконавця переможцем торгів внесена повна сума за придбане на електронних торгах майно.
Після проведення всіх необхідних реєстраційних дій, приватним виконавцем встановлено, що на реалізоване майно зареєстроване обтяження 27209503 від 23.07.2018 року, вид обтяження - податкова застава, підстава виникнення - рішення про опис майна у податкову заставу, видавник - Головне управління ДФС у Дніпропетровській області.
Позивач вважає дії Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області щодо включення в акт опису вказаного майна у податкову заставу протиправними та з метою його скасування звернувся до суду із даним позовом.
Розглянувши питання щодо підсудності даного спору, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Справою адміністративної юрисдикції у розумінні п. 1 2 ч. 1 ст. 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
За правилами п. 1 ч. 1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати такий спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
З матеріалів справи судом встановлено, що предметом спору у даній справі є зобов'язання суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про виключення майна, що належить позивачу, з опису майна, що перебуває в податковій заставі.
Водночас, між позивачем та відповідачем не виникало публічно-правових відносин щодо забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених Податковим кодексом України, шляхом передачі майна платника податків у податкову заставу.
Таким чином, склалися обставини, за якими з одного боку позивач придбавши майно з прилюдних торгів в межах виконавчого провадження не може належним чином реалізувати права власника, з іншого - майно, яке перебуває в податковій заставі, не може бути спрямоване на погашення боргу боржника. Тобто, спірні правовідносини стосуються речового права на спірне нерухоме майно, яке на думку позивача, може бути набуто третьою особою у неналежний спосіб, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.
Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
З врахуванням викладеного, суд вважає, що позов не містить визначених статтею 2 КАС України вимог, щодо скасування або визнання неправомірними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, оскільки предметом спору є усунення перешкод у здійсненні позивачем права користування та розпорядження майном, а тому даний спір належить до цивільної юрисдикції.
Зазначена правова позиція щодо розмежування компетенції судів викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 року у справі №826/14180/17, а також в постанові Верховного Суду від 30.05.2018 року у справі №640/7794/16-ц.
Відповідно до ст.238 КАС України, суд закриває провадження, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до положень п.5 ч.1, ч.2 ст.7 Закону України «Про судовий збір», у разі закриття провадження у справі, судовий збір повертається повністю особі, яка його сплатила, на підставі чого, сплачений позивачем судовий збір за подання адміністративного позову підлягає поверненню.
Керуючись статтями 238, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Провадження у справі №160/4725/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 39394856), третя особа - Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов Олександр Миколайович (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 21, прим.50, к.309) про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії та скасувати реєстрацію обтяження - закрити.
Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2305,20 грн. (дві тисячі триста п'ять гривень двадцять копійок) за подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративного позову.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складений 31.07.2019.
Суддя М.В. Дєєв