Справа № 202/4525/19
Провадження № 1-кс/202/7271/2019
Іменем України
17 липня 2019 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
представника заявника - адвоката ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12016040000000385 від 11.05.2016 року, -
Адвокат ОСОБА_3 звернулася до суду в інтересах ОСОБА_5 із клопотанням про скасування арешту майна.
В обґрунтування своїх вимог заявник вказує, що з 2008 року ОСОБА_5 почав проживати з ОСОБА_6 однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_1 . Вказану квартиру ОСОБА_6 та її матір користувались на підставі ордеру № 1389 від 24.09.1963 року, який було видано Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради депутатів та трудящихся. У квітні 2009 року ОСОБА_5 був зареєстрований за вказаною адресою. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір цивільної дружини ОСОБА_5 - ОСОБА_7 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не встигли зареєструвати шлюб, у зв'язку зі смертю ОСОБА_6 13.01.2012 року. Після поховання цивільної дружини ОСОБА_5 став проживати у зазначеній квартирі один.
В подальшому ОСОБА_5 планував оформити приватизацію та почав збирати належний пакет документів, почав готувати позовну заяву про визнання факту проживання однією родиною із ОСОБА_6 . На момент 2015 року ОСОБА_5 був єдиною зареєстрованою особою.
Проте у січні 2016 року ОСОБА_5 пішов на роботу, а коли повернувся додому, то в його квартирі були змінені замки та поставлена сигналізація.
У зв'язку з вказаними обставинами з'ясувалось, що 16.12.2015 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 був укладений письмовий договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_8 заволодів вказаною квартирою нібито на підставі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.05.2015 року у справі № 200/7604/15-ц, провадження № 2/200/2258/15, яким право власності було визнано за ОСОБА_8 .
Стало також відомо, що 16.12.2015 року державним реєстратором - приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_10 на підставі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.05.2015 року здійснив державну реєстрацію права власності на вказану квартиру за ОСОБА_8 , реєстраційний номер № 12558380.
Тобто ОСОБА_8 незаконно заволодів квартирою, в якій зареєстрований ОСОБА_5 , використовуючи підроблені документи та підроблене рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, внаслідок чого заподіяв шкоди правам ОСОБА_5 .
Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18.05.2016 року накладено арешт на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Станом на момент звернення обставини, викладені у попередніх заявах про скасування арешту, у задоволенні яких було відмовлено, змінились, зокрема: постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.07.2016 року у справі № 804/747/16 визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_10 про державну реєстрацію на підставі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.05.2015 року у справі № 200/7604/15-ц, провадження № 2/200/2258/15, права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_8 , реєстровий номер № 12558380; рішенням Індустріального районного суду від 26.04.2017 року у справі № 202/576/16-ц договір купівлі-продажу квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 16.12.2015 року та посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за реєстровим № 878, визнано недійсним; укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_11 22.03.2016 року та посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_12 договір купівлі-продажу квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за реєстровим № 328 - визнано недійсним; реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на квартиру, яка розташована: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_9 - скасовано; реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_11 - скасовано; витребувано з чужого незаконного володіння квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , із чужого незаконного володіння ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 ; рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська було встановлено факт проживання однією родиною ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Враховуючи вищевикладене, вказана квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , була витребувана з чужого незаконного володіння та встановлений факт проживання однією родиною ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , як наслідок, є підставою для набуття спадщини ОСОБА_5 , в тому числі отримання спадкового майна шляхом реалізації права ОСОБА_6 на оформлення приватизації.
Станом на момент звернення арешт та заборона відчуження квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , не скасовані та є перешкодою для оформлення права на спадщину.
Таким чином, на теперішній час реєстрація права власності в порядку приватизації та/або спадкування за ОСОБА_5 є неможливою, оскільки реєстрація такого права може бути здійснена виключно з моменту скасування арешту.
Отже, потреба у наявних обмеженнях на вказане майно відсутня та їхнє подальше існування позбавляють ОСОБА_5 належним чином реалізувати свої права стосовно набуття, володіння та розпорядження майном.
У зв'язку з викладеним заявник просив скасувати арештта заборону відчуження нерухомого майна, а саме квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , накладений ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18.05.2016 року.
В судовому засіданні заявник, адвокат ОСОБА_3 , підтримала заявлене клопотання та наполягала на його задоволенні.
Слідчий у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, квартира, на яку накладено арешт, належить територіальній громаді в особі Дніпровської міської ради, ОСОБА_5 не є власником, у зв'язку з наявною реєстрацією місця проживання має право користування вказаною квартирою, накладеним арештом права ОСОБА_5 не обмежуються, тому просив у задоволенні клопотання відмовити.
Вислухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12016040000000358 від 11.05.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18.05.2016 року було накладено арешт на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
За ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 року № 5 за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.
Враховуючи, що обов'язок доказування перед слідчим суддею наявності підстав для скасування арешту майна покладено на осіб, які звертаються з цим клопотанням, вони повинні обґрунтувати необхідність скасування арешту майна.
З огляду на зазначене, вважаю, що клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 не обґрунтоване та не підлягає задоволенню, оскільки заявником не представлено слідчому судді належних та допустимих доказів того, що накладеним арештом обмежуються права ОСОБА_5 на користування квартирою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у комунальній власності, а також доказів того, що накладений арешт на квартиру перешкоджає приватизації цього житла.
Також заявником не було представлено доказів того, що на теперішній час минула потреба в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження, оскільки квартира, на яку накладено арешт та яка належить територіальній громаді в особі Дніпровської міської ради, визнана речовим доказом у кримінальному провадженні.На час розгляду клопотання кримінальне провадження № 12016040000000358 від 11.05.2016 року не завершене, а збереження речового доказу необхідне для забезпечення кримінального провадження. Будь-яких даних, що накладеним арештом обмежуються права ОСОБА_5 відсутні, останньому не заборонено користування даною квартирою, а отже, необхідність скасування арешту заявником не доведена.
Керуючись ст.ст. 174, 369-372, 376 КПК України, -
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12016040000000385 від 11.05.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1