справа № 208/2856/19
провадження № 1-кп/208/509/19
про призначення судового розгляду
31 липня 2019 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
провівши підготовче судове засідання, призначеного ухвалою суду від 02.05.2019 року по кримінальному провадженню № 12019040160000762 від 09.04.2019 р. за обвинувальним актом відносно обвинуваченого:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Під час судового розгляду до обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, -
02.05.2019 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, від Дніпродзержинської місцевої прокуратури, отримано обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.
Ухвалою суду від 02.05.2019 року по справі призначено проведення підготовчого судового засідання.
Під час підготовчого судового засідання по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, судом не було встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України.
Під час підготовчого судового засідання, з метою підготовки до судового розгляду, суд вирішив питання щодо:
визначення дати та місця проведення судового розгляду;
у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд;
Складу осіб, які братимуть участь у судовому розгляді;
Розгляду клопотань учасників судового провадження;
Вчинення інших дій, необхідних для підготовки до судового розгляду.
При вирішенні питань, пов'язаних з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду, прокурор висловив думку про можливість призначення судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Потерпілий ОСОБА_4 вважав можливим призначити справу до судового розгляду.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 також вважали можливим призначити судовий розгляд.
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 оскільки ризики, визначені ст.177 КПК України не зменшилися, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, може спробувати переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу немає.
Потерпілий ОСОБА_4 підтримав клопотання прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_5 просив змінити йому запобіжний захід на більш м'який, вказує що не становить загрози для суспільства. Його захисник ОСОБА_6 залишив розгляд клопотання на розсуд суду.
При вирішенні вказаного питання судом приймається до уваги те, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя, тяжкість можливих наслідків уникнення від слідства і серйозність пред'явленого обвинувачення, необхідність попередити тиск на свідків. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний та соціальний стан особи.
Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.29 Конституції України, ніхто не може триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно вимог ч.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчинення особою правопорушення або втечу після його вчинення.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
При цьому, з ухвали головуючого по справі судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 червня 2019 року вбачається, що відносно ОСОБА_5 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було продовжено до 03.08.2019 року.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання неможливості виконання завдань кримінального провадження, передбачені ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так у рішенні ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (пункті 175) зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також див. рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, SeriesA,№ 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).
При розгляді вказаного питання, суд виходить з того, що в наявності обґрунтована підозра про вчинення ОСОБА_5 тяжкого злочину, та на даній стадії судового розгляду суд не має повноважень давати оцінку доказам щодо їх достатності та допустимості.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому суд має керуватися практикою ЄСПЛ, а саме тим, що оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії), § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови) § 58).
Також суд враховує, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Як відображено у рішеннях ЄСПЛ, аргументи на користь і проти звільнення не можуть бути «загальними та абстрактними» (Boicenco v. Moldova (Бойченко проти Молдови) § 142; Khudoyorov v. Russia (Худойоров проти Росії), § 173), але повинні стосуватись специфічних фактів і особистих обставин заявника, які виправдовують його тримання під вартою Aleksanyan v. Russia (Алексанян проти Россії), § 179).
Суд вважає, оскільки обвинувачений не має постійного офіційного місця роботи, не має постійного місця мешкання, не одружений, тобто не має міцних соціальних зв'язків, то може ухилитися від суду, а при наявності обґрунтованої підозри, та тяжкості покарання, яке загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винним, обвинувачений може переховуватися від суду, таким чином, суд приходить до висновку, що існує ризик втечі обвинуваченого та ухилення від правосуддя.
Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що раніше обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, тому строк тримання під вартою обвинуваченого має бути продовжений, а суспільний інтерес, у даному випадку, превалює над правом обвинуваченого на свободу. Від цього підстав для зміни запобіжного заходу на даний час немає.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.06.2019 р. по справі № 3-208/ 2018, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Відповідно до ст.314-1 КПК України, Закону України «Про пробацію» з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.
Вислухавши думку учасників судового засідання, думку прокурора, який вважав за необхідне доручити представнику персоналу уповноваженого органу з питань пробації скласти досудову доповідь, суд приходить до наступних висновків.
Обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, за яке може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк до від п'яти до восьми років, у разі визнання його винним, а отже є суб'єктом пробації.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним доручити представнику персоналу уповноваженого органу з питань пробації скласти по даному кримінальному провадженні досудову доповідь, при цьому слід врахувати наступне.
Досудова доповідь про обвинуваченого повинна містити:
- соціально-психологічну характеристику;
- оцінку ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення;
- висновок про можливість виправлення без обмеження волі або позбавлення волі на певний строк.
Обвинуваченому надається можливість брати участь у підготовці досудової доповіді. Участь особи у підготовці досудової доповіді полягає у наданні персоналу органу з питань пробації інформації, необхідної для підготовки такої доповіді.
Досудова доповідь про обвинуваченого повинна бути складена відповідно до Порядку складення досудової доповіді затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 27.01.2017 № 200/5.
Вислухавши думку учасників судового засідання, які вважали можливим призначення судового розгляду, керуючись ст. 139, 140, 143 177, 178, 183,197, 331 КПК України, суд -
Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.1 ст.121 КК України на 05.08.2019 року на 16:00 годину, яке відбудеться у приміщенні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпродзержинськ, вулиця Ясюковича Ігнатія, 5 (кабінет 18).
Проводити судовий розгляд по даному кримінальному провадженню у відкритому судовому засіданні.
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без змін - у вигляді тримання під вартою, продовжити строк тримання під вартою до 27.09.2019 включно.
Доручити представнику Заводського районного сектору ДУ «Центр пробації» скласти досудову доповідь що характеризує обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, маючого середню освіту, не маючого зареєстрованого місця проживання та постійного місця мешкання, згідно ст..89 КК України раніше не судимого, яка повинна містити соціально-психологічну характеристику, оцінку ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення, висновок про можливість виправлення без обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, складених відповідно до Порядку складення досудової доповіді затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 27.01.2017 № 200/5.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
На ухвалу про продовження терміну тримання під вартою може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська протягом 7 днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1