Справа № 200/7719/17
2/200/3219/19
(заочне)
31 липня 2019 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
Головуючого судді - Лукінова К.С.
При секретарі - Богачова В.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер Олександри Михайлівни про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за законом,
21.05.2019 року позивачка ОСОБА_1 просила звернутись до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за законом.
В поданому позові позивачка просила встановити факт постійного проживання однією сімєю ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_3 , з квітня 1999 року до час відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 . Житловою площею 27,7 кв.м., загальною площею 46,3 кв.м. посилаючись на те, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 18.09.1997 року виданого виконкомом міської Ради народних депутатів за № 2/2012-97, зареєстрованого Дніпропетровським інвентарбюро 18.09.1997 року за № 279п-9, власниками квартири АДРЕСА_2 на праві спільної сумісної власності були: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , яка є дочкою ОСОБА_4 Стан здоровя ОСОБА_3 був незадовільним, вона часто хворіла, потребувала постійного догляду та допомоги, через що її мати ОСОБА_4 , з якою позивачка перебувала у дружніх стосунках, звернулася до позивачки з проханням про допомогу її дочці. З квітня 1999 року позивачка почала проживати разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за адресою їх мешкання: АДРЕСА_3 і по теперішній час там проживає. Після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрилась спадщина на належне їй майно і згідно заповіту ОСОБА_4 заповіла позивачці 2/3 частини належного їй майна, а 1/3 частину майна заповіла ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_4 позивачка залишилась проживати у вищезазначені квартирі та самостійно доглядати ОСОБА_3 , яка не працювала в силу поганого стану здоровя і не могла повноцінно себе обслуговувати. За власні кошти позивачка купувала продукти харчування, сплачувала комунальні послуги. Таким чином вона та ОСОБА_3 були повязані спільним побутом, вели спільне господарство, мали взаємні права та обовязки. ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 і після її смерті відкрилася спадщина на Ѕ частину квартири АДРЕСА_2 . Заповіту за життя ОСОБА_3 не складала. Після смерті ОСОБА_3 позивачка продовжила проживати у вказаній квартирі і сплачувати витрати по її утриманню. Звернувшись до нотаріуса з метою оформлення спадкових прав після ОСОБА_3 позивачці було відмовлено через відсутність документів, що могли б підтвердити факт спільного проживання. Посилаючись на норми ЦК України позивачка просила задовольнити її позов.
Ухвалою суду від 14.06.2019 року було залучено до участі у справі третю особу - приватного нотаріуса.
В судове засідання сторони не зявились, про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином.
Представник позивачки направила заяву про розгляд справи в її відсутності, на задоволенні позову наполягає.
Відповідачка про причини своєї неявки суд не повідомила, хоча отримала двічі поспіль судові повістки про виклик до суду, через що справа підлягає заочному розгляду.
Третя особа направила заяву про розгляд справи в її відсутності і просила винести рішення згідно чинного законодаства.
Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно копії свідоцтва про право власності на житло від 18.09.1997 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були власниками на праві спільної сумісної власності квартири АДРЕСА_2 .
Згідно копії заповіту від 02.04.2003 року ОСОБА_4 заповіла ОСОБА_1 2/3 частини належного їй майна, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, а 1/3 частину - ОСОБА_2 .
Згідно копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно копії технічного паспорту та витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, а також копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24.06.2004 року видно, що співвласниками спірної квартири були: ОСОБА_1 - 2/6 частини; ОСОБА_2 - 1/6 частина та ОСОБА_3 - Ѕ частина.
Згідно відповіді ПП «Експертна Група Класика» видно, що Ѕ частина середньої ринкової вартості квартири АДРЕСА_2 складає 198000грн.
Згідно наданих копій чеків видно, що було сплачено комунальні платежі.
Згідно довідки № 2406 від 24.06.2019 року КЗ «Дніпропетровська клінична психіатрична лікарня» ДОР» видно, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка мешкала АДРЕСА_3 дійсно знаходилась на лікуванні в КЗ «ДКПЛ» ДОР» в різні періоди часу з діагнозом шизофренія параноїдна форма, галлюцінатерно-параноїдний сіндром, в тому числі останній раз з 01.02.2003 року по 16.03.2004 року.
Згідно копії заяви ОСОБА_5 , що була ним нотаріально посвідчена 12.06.2019 року вбачається, що ОСОБА_5 проживає за адресою: АДРЕСА_4 і був сусідом померлих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , і підтверджує факт постійного проживання з ними як однієї сімї ОСОБА_1 в період з квітня 1999 року до дня смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також підтверджує той факт, що ОСОБА_1 за життя ОСОБА_4 допомагала останній піклуватися та доглядати за ОСОБА_6 , а після смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 самостійно піклувалася про її доньку ОСОБА_7 до дня смерті останньої. ОСОБА_3 потребувала стороннього догляду, так як страждала психіатричною хворобою.
Згідно копії відповіді приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер Олександри Михайлівни № 374 від 12.06.2019 року видно, що позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 через відсутність встановлення родинних стосунків.
Згідно копії спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 видно, що за оформленням спадщини звернулась лише позивачка ОСОБА_1 та померла за життя заповіту не залишила, інших спадкоємців - немає.
Вивчивши докази в своїй сукупності суд прийшов до висновку про можливість задоволення позову з наступних обставин.
Згідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.
Згідно ст. 257 ЦК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що маючих юридичне значення» зазначено, що перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, наводиться у ст. 256 ЦПК і не є вичерпним. У судовому порядку можуть бути встановлені й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Також, передбачено, що відповідно до ч. 1 ст. 273 ЦПК України суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника тощо.
Факт, який просить встановити ОСОБА_1 , має для неї юридичне значення, оскільки необхідний для оформлення спадщини після померлої ОСОБА_3 .
При цьому даний факт доведений в ході розгляду справи в належний спосіб, а саме письмовими поясненнями ОСОБА_5 та рештою доказів в своїй сукупності.
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
ОСОБА_3 на випадок своєї смерті заповіту не залишила, а тому в даному випадку спадкування здійснюється за законом.
Згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Як вбачається з матеріалів справи, спадкоємців 1-3 черги спадкування після смерті ОСОБА_3 немає, та взагалі немає інших спадкоємців, окрім ОСОБА_1 , а тому за нею можливо визнати право власності на майно померлої в порядку спадкування за законом.
При цьому, враховуючи той факт, що позивачка в позовній заяві та в ході розгляду справи не просила стягнути з відповідачки на її користь судові витрати, то їх слід залишити за позивачкою, оскільки суд не може самостійно вийти за межі позовних вимог.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.1216-1218, 1258, 1264 ЦК України, ст.ст. 256, 257 ЦК України, ст.ст. 258-272 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер Олександри Михайлівни про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити в повному обсязі.
Встановити факт постійного проживання однією сімєю ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_3 з квітня 1999 року до часу відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 на Ѕ частину квартири АДРЕСА_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі, якщо заочне рішення не було вручене відповідачу - протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя К.С. Лукінова