ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.07.2019Справа № 910/9440/19
Суддя Привалов А.І., розглянувши
позовну заяву Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації
до товариства з обмеженою відповідальністю "Євроромбуд"
про стягнення 91 134,20 грн.
Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроромбуд" (відповідач) про стягнення грошових коштів в сумі 91 134,20 грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), сторін та інших учасників справи; відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Проте, позивачем не дотримано вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у позовній заяві не зазначено ідентифікаційного коду юридичної особи позивача, а також не зазначено офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти позивача та відповідача, разом з цим не зазначено і про те, що позивачу не відомі такі дані або такі дані відсутні.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з положеннями ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі становить 1921 грн.
Згідно з п.п.1 п.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також, ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір перераховується в безготівковій або готівковій формі.
Відповідно до п. 3.1. Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції. Платіжне доручення оформляється платником згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.
Ураховуючи вищенаведене, суд зазначає, що документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Однак, в якості доказу сплати судового збору за подання позовної заяви позивачем додано копію платіжного доручення №148 від 03.06.2019р. на суму 1921 грн. без підпису уповноваженої особи банку та печатки установи банку, що не може бути прийнято судом як належний та допустимий доказ сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором.
Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України.
Позивачем не дотримано вимог п. 4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України,оскільки фактично не визначено спосіб захисту прав або інтересів позивача.
Так, позивачем подано позовну заяву про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 91 134,20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним:
- 26.04.2017р. між позивачем та відповідачем укладено Договір № 1704-3Р (далі - Договір);
- предметом Договору є виконання відповідачем власними та залученими силами капітального ремонту внутрішніх інженерних мереж на об'єкті підрядуи - закладі освіти Оболонського району м. Києва, а саме: школа № 232, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Йорданська, 4-Г (п.п. 1.1, 2.2 Договору);
- відповідно до Довідки про вартість виконаних ремонтних робіт та витрат (ф. КБ-3) №1 за квітень 2017р. та Довідки про вартість виконаних ремонтних робіт та витрат (ф. КБ-3) за травень 2017р. загальна вартість виконаних робіт по Договору становить 464 790,00 грн.
- згідно Акту приймання виконаних будівельних робіт від 04.05.2017р. № 1 (ф. КБ-2В) та Акту приймання виконаних будівельних робіт від 22.05.2017р. № 2 (ф. КБ-2В) роботи, передбачені Договором, виконані на суму 464 790,00 грн.;
- виконані роботи оплачені позивачем повністю платіжними дорученнями від 04.05.2017р. № 12 та від 22.05.2017р. №21;
- 11.03.2019 Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз СБ України на виконання Постанови начальника ВРЗ СГСД СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві проведено судово-економічну експертизу та складений Висновок експерта № 33/7;
- висновком експерта по питанню №6 вказано: "... матеріальна шкода (збитки) внаслідок завищення вартості будівельних робіт, замовником яких є Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, на об'єкті школа № 232, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Йорданська, 4-Г за Договором № 1704-3Р від 26.04.2017 з урахуванням висновку експертів судової будівельно-технічної експертизи № 25268/25269/17-47/4930-4932/19-47 від 22.02.2019р. документально підтверджується в розмірі 91 134,20 грн.".
Отже, позивач стверджує про сплату ним грошових коштів за виконані роботи на підставі Договору, водночас, вказує про завдану йому матеріальну шкоду (збитки) в сумі 91 134,20 грн. При цьому в якості правової підстави визначає ст. 1212 ЦК України приписами якої встановлено загальні положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Позовна заява повинна містити предмет та підстави позову, які мають визначатися чітко
Аналіз змісту позовної заяви свідчить, що позивач у позовній заяві чітко не визначив підстави поданого ним позовом, а відповідно, не визначив спосіб захисту його порушених прав та законних інтересів (так, у прохальній частині позовної заяви визначено до стягнення з відповідача грошові кошти в сумі 91 134,20 грн., однак у який спосіб - не вказано (примусове виконання обов'язку за договором/ відшкодування збитків/ повернення майна, набутого без достатньої правової підстави).
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу, позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Позивачем не дотримано вимог п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у позовній заяві не зазначено повного викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Так, у позовній заяві позивач в обґрунтування позовних вимог посилається, зокрема, на Висновок експерта № 33/7 від 11.03.2019р. Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, складений в результаті проведення судово-економічної експертизи, однак при цьому відсутній виклад обставин із зазначенням причин проведення такої експертизи у 2019 році, враховуючи прийняття позивачем виконаних відповідачем на підставі Договору робіт та їх оплату позивачем ще у 2017 році.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Суд звертає увагу, що у позовній заяві наявні посилання на: постанову начальника ВРЗ СГСД СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві (на виконання якої проведено судово-економічну експертизу та складено Висновок експерта № 33/7 від 11.03.2019); висновок експертів судової будівельно-технічної експертизи 25268/25269/17-47/4930-4932/19-47 від 22.02.2019р., однак копії цих документів в якості додатків до позовної заяви не додані.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
На підставі викладеного та керуючись статтями 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Залишити позовну заяву Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації без руху.
2. Встановити Управлінню освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації строк на усунення недоліків позовної заяви 10 (десяти) днів з дня вручення цієї ухвали.
3. Встановити Управлінню освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- зазначення ідентифікаційного коду юридичної особи позивача;
- зазначення офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти позивача та відповідача;
- письмового визначення підстав позову та обраний позивачем спосіб захисту його порушених прав та законних інтересів;
- письмового повного викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме причини проведення у 2019 році судово-економічної експертизи, за результатами якої складено Висновок експерта № 33/7 від 11.03.2019;
- надання копій доказів, зазначених у позовній заяві, а саме: постанови начальника ВРЗ СГСД СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві (на виконання якої проведено судово-економічну експертизу та складено Висновок експерта № 33/7 від 11.03.2019); висновку експертів судової будівельно-технічної експертизи 25268/25269/17-47/4930-4932/19-47 від 22.02.2019р.;
- надання доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, а саме: оригіналу платіжного доручення №148 від 03.06.2019р. на суму 1921,00 грн., підписаного уповноваженою посадовою особою і скріпленого печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
4. Роз'яснити Управлінню освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
5. Ухвала набрала законної сили з дати її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.І. Привалов