номер провадження справи 5/63/19
24.07.2019 Справа № 908/884/19
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі Рачук О.О., розглянувши матеріали справи
За позовом: Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, код ЄДРПОУ 00130926)
До відповідача: Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод “Перетворювач” (69069, м. Запоріжжя, Дніпровське шосе, буд. 9, код ЄДРПОУ 05755571)
про зобов'язання вчинити певні дії
За участю представників сторін:
Від позивача: Комраков С.В., довіреність №52 від 01.01.2019, адвокат (посвідчення адвоката України №ЗП001471 від 29.11.2017).
Від відповідача: Літовченко Г.В., довіреність від 22.01.2019, адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП 001974 від 21.01.2019)
12.04.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” № 33-33/6182 від 11.04.2019 (вх. № 958/08-07/19 від 12.04.2019) до Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод “Перетворювач” про зобов'язання припинити власне електроспоживання та після такого припинення забезпечити безперешкодний доступ представникам ПАТ “Запоріжжяобленерго” до належних ПАТ “Запорізький завод “Перетворювач” електроустановок для проведення пломбування пристроїв їх підключення у відключеному стані.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2019 справу №908/884/19 розподілено судді Проскурякову К.В.
Ухвалою суду від 17.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №908/884/19 у порядку загального позовного провадження. Ухвалою суду від 08.07.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. За письмовою згодою учасників справи перше судове засідання з розгляду справи по суті проведено у судовому засіданні 08.07.2019. У судовому засіданні 08.07.2019 судом оголошено перерву до 24.07.2019, про що присутні представники сторін повідомлені про дату, час та місце наступного судового засідання під розписку.
24.07.2019 через відділ документального забезпечення Господарського суду Запорізької області від ПАТ “Запорізький завод “Перетворювач” надійшло письмове клопотання № 35/62 від 24.07.2019 (вх. № 08-08/15224/19 від 24.07.2019) про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.
Також, 24.07.2019 від ПАТ “Запоріжжяобленерго” до суду надійшли письмові пояснення № б/н від 24.07.2019 (вх. № 08-08/15225/19 від 24.07.2019), відповідно до яких позивач просить суд позов задовольнити.
У судовому засіданні 24.07.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 24.07.2019 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК “Оберіг”.
У судовому засіданні 24.07.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням наданих письмових пояснень, зазначивши, що 01.06.2010 між позивачем та відповідачем укладений договір про постачання електричної енергії № 54, відповідно до якого позивач зобов'язувався здійснювати продаж електричної енергії відповідачу для забезпечення потреб його електроустановок, а відповідач зобов'язувався сплачувати вартість купленої електроенергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору. На виконання вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», з 01.01.2019р. між сторонами укладено договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії № 54 від 01.06.2010. Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених цією постановою НКРЕКП, Договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є публічним договором приєднання та укладений сторонами з урахуванням статей 633,634,641,642 ЦК України шляхом приєднання відповідача до умов цього договору на підставі заяви-приєднання, що видана позивачем та підписана відповідачем 07.12.2018. У п. 6 Постанови № 312 зазначено, що після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов'язками пов'язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо. В порушення умов договору та чинного законодавства про ринок електричної енергії відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання з оплати спожитої електричної енергії та станом на 09.04.2019 має заборгованість перед позивачем за спожиту активну електричну енергію в розмірі 5 745 689,56 грн. за період з січня по грудень 2018 та за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії в розмірі 49 246,42 грн. за період з вересня 2018 по березень 2019. Підпунктом 3 пункту 5.5.5. ПРРЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов'язаний за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору. Позивачем систематично надаються відповідачу попередження про припинення електропостачання електроустановок відповідача. Однак, відповідачем не тільки систематично ігноруються законні вимоги позивача щодо припинення власного споживання, а й здійснюється не допуск представників позивача для здійснення заходів з відключення струмоприймачів. Зазначені факти зафіксовано численними актами про не допуск. Оскільки позивач з 01.01.2019 здійснює ліцензійну діяльність на провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії (до 01.01.2019 позивач здійснював ліцензійну діяльність з постачання електричної енергії), не є спеціалізованою організацією в розумінні п.2.2. ПТЕЕС та не укладає договори на обслуговування електроустановок споживача, тому припинення власного електроспоживання здійснюється спеціально підготовленими електротехнічними працівниками відповідача. Отже, відповідач повинен самостійно здійснити припинення власного електроспоживання за умови неповної оплати за спожиту електроенергію та забезпечити безперешкодний доступ до власних електроустановок представникам оператора системи розподілу для здійснення відповідних заходів, в т.ч. опломбування. На підставі викладеного просить суд позов задовольнити.
Представник відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву посилаючись на те, що договір про постачання електричної енергії № 54 від 01.06.2010, на який посилається позивач не містить умов про зобов'язання відповідача за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію припинити власне електроспоживання, на відміну від договору про постачання електричної енергії споживачу № 8/2019-Е від 17.01.2019, укладеного ПАТ “Запорізький завод “Перетворювач” у 2019 з новим постачальником електроенергії, а саме - ТОВ “ТОРГОВА ЕЛЕКТРИЧНА КОМПАНІЯ”. Крім цього, обов'язки споживача визначені у п. 2.3. розділу 2 договору № 54, в якому відсутня умова про припинення власного електроспоживання у разі неповної оплати рахунків. Посилання позивача про вчинення перешкод у допуску представників позивача для здійснення заходів з відключення струмоприймачів також є безпідставними, оскільки відповідно до п.п. 12 п. 5.5.5.5 ПРРЕЕ, споживач зобов'язаний забезпечити доступ представникам оператора системи, в тому числі і для відключення та обмеження споживання електричної енергії споживачу також лише за умови «якщо це обумовлено умовами договору», які в даному договорі відсутні. На підставі викладеного просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні, заслухавши представників сторін, суд
Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2010 між Відкритим акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” (в подальшому змінено назву на Публічне акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго”, постачальник електричної енергії, позивач) та Відкритим акціонерним товариством «Запорізький завод «Перетворювач» (в подальшому змінено назву на Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод «Перетворювач», споживач, відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії № 54 (договір).
Розділом 1 договору визначено, що постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 “Обсяги постачання електричної енергії споживачу”, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що під час виконання умов цього договору, а також при вирішення всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі-ПКЕЕ).
У розділі 6 договору сторони визначили порядок обмеження та припинення електропостачання:
- електропостачання споживача може бути обмежено або припинено постачальником електричної енергії згідно з порядком, встановленим діючими нормативними документами та розділом 7 ПКЕЕ (п.6.1 договору).
- електропостачання споживача може бути обмежено або припинено постачальником електричної енергії у разі введення в установленому порядку графіків обмежень та відключень внаслідок недостатності електричної енергії та (або) потужності в енергетичній системі. Величина обмеження електроспоживання та потужності з вказівкою черг та величин обмежень щорічно доводиться Споживачу Постачальником електричної енергії письмовим повідомленням (п.6.2 договору).
- тривалість і час проведення ремонтів у мережах постачальника електричної енергії, коли споживач буде відключений, обмежений або знижена надійність електропостачання, доводиться споживачеві письмово постачальником електричної енергії в терміни, передбачені ПКЕЕ (п. 6.3. договору).
Розділом 8 договору сторони передбачили відносини із третьою стороною, об'єктивно присутньою у процесі забезпечення споживача електричної енергією.
Згідно з п 8.1.1 договору, якщо до електромереж споживача приєднані в установленому порядку електроустановки інших споживачів (далі - субспоживачі), відносини між ними регулюються договором про спільне використання технологічних мереж основного споживача або договором про технічне забезпечення електропостачання споживача.
Споживач передає електричну енергію субспоживачем, перелік яких визначений у п. 8 додатка № 5 у межах дозволеної до використання потужності та в обсягах, доведених до відома споживача субспоживачами, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (п. 8.1.2. договору).
Відповідно до п. 8.1.4. договору, відключення (крім аварійних), виведення в ремонт та ввімкнення після ремонту електроустановок споживачів, які беруть участь у передачі електричної енергії субспоживачам, здійснюється споживачем лише за погодженням з постачальником електричної енергії.
Пунктом 8.1.6. договору визначено, що у разі заборгованості субспоживача за електричну енергію на вимогу постачальника електричної енергії споживач відключає електроустановки цього субспоживача у терміни, які дозволяються споживачеві постачальником електричної енергії відповідним розпорядженням, або після складання відповідного акта надає можливість постачальнику електричної енергії відключити електроустановки цього субспоживача.
Згідно з п. 8.1.7. договору, споживач забезпечує доступ постачальника електричної енергії до розрахункових засобів обліку електричної енергії субспоживачів, які встановлені на його території, у порядку та у терміни, встановлені договором про постачання електричної енергії, укладеним між постачальником електричної енергії та відповідним субспоживачем.
Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2009. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії. Умови, а також термін дії договору, можуть бути переглянуті в будь-який момент за узгодженням сторін (п. 9.4. договору).
В порушення умов договору та чинного законодавства про ринок електричної енергії ПАТ «Запорізький завод «Перетворювач», маючи станом на 09.04.2019 заборгованість перед позивачем за активну електричну енергію за період з січня по грудень 2018 в розмірі 5 745 689,65 грн. та за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії за період з вересня 2018 по березень в розмірі 49 246,42 грн., не припинив власне споживання електричної енергії та не допускає уповноважених представників ПАТ “Запоріжжяобленерго” для здійснення заходів з відключення струмоприймачів.
Як стверджує позивач, він неодноразово звертався до відповідача з актами-попередженнями про припинення електропостачання електроустановок споживача та актами про недопуск (а.с. 28-44), а саме:
- акт-попередження від 19.03.2018, який у зв'язку з відмовою відповідача від підпису або реєстрації акта, було направлено відповідачу листом № 007-43/4677 від 20.03.2018;
- акт про недопуск від 29.03.2018, який у зв'язку з відмовою відповідача від підпису або реєстрацію акта, було направлено відповідачу листом № 007-43/5983 від 11.04.2018;
- акт-попередження від 30.03.2018, який у зв'язку з відмовою відповідача від підпису або реєстрації акта, було направлено відповідачу листом № 007-43/5457 від 02.04.2018;
- акт-попередження від 22.01.2019, який у зв'язку з відмовою відповідача від підпису або реєстрації акта, було направлено відповідачу листом № 007-43/925 від 23.01.2019;
- акт-попередження від 04.02.2019, який у зв'язку з відмовою відповідача від підпису або реєстрації акта, було направлено відповідачу листом № 007-68/1758 від 06.02.2019;
- акт про недопуск від 04.02.2019, який у зв'язку з відмовою відповідача від підпису або реєстрацію акта, було направлено відповідачу листом № 007-43/2003 від 08.02.2019;
- акт про недопуск від 15.02.2019, який у зв'язку з відмовою відповідача від підпису або реєстрацію акта, було направлено відповідачу листом № 007-42/2666 від 21.02.2019;
- акт про недопуск від 19.02.2019, який у зв'язку з відмовою відповідача від підпису або реєстрацію акта, було направлено відповідачу листом № 007-43/2795 від 22.02.2019.
Проте, за твердженням позивача, вимоги ПАТ “Запоріжжяобленерго” відповідачем не виконані.
Предметом розгляду справи є зобов'язання ПАТ “Запорізький завод “Перетворювач” припинити власне електроспоживання та після такого припинення забезпечити безперешкодний доступ представникам ПАТ “Запоріжжяобленерго” до належних ПАТ “Запорізький завод “Перетворювач” електроустановок для проведення пломбування пристроїв їх підключення у відключеному стані.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи № 908/884/19, відзив на позовну заяву та додаткові письмові пояснення, заслухавши представників сторін, суд при прийнятті рішення враховує наступне.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України
В даному випадку підставою виникнення господарських зобов'язань є договір про постачання електричної енергії № 3100 від 18.11.2015р.
11.06.2017 набрав чинності Закон України “Про ринок електричної енергії” № 2019-VIII, який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
У відповідності до ст.ст. 8, 45 ЗУ “Про ринок електричної енергії” господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу, трейдерська діяльність, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії.
З 01.01.2019 ПАТ “Запоріжжяобленерго” розпочало провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії на території Запорізької області на підставі ліцензії з розподілу електричної енергії, що видана згідно постанови НКРЕКП № 1415 від 13.11.2018. При цьому, ліцензія позивача на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом з цього ж часу анульована.
Таким чином, з 01.01.2019 ПАТ “Запоріжжяобленерго” не є електропостачальником та не може згідно вимог закону здійснювати діяльність з постачання електричної енергії.
У відзиві на позовну заяву та додаткових письмових поясненнях ПАТ «Запорізький завод «Перетворювач» зазначає, що у зв'язку зі зміною постачальника електричної енергії, 17.01.2019 відповідачем був укладений договір про постачання електричної енергії споживачу з ТОВ “ТОРГОВА ЕЛЕКТРИЧНА КОМПАНІЯ”. Вказаний договір є чинним, порушення з його виконання з боку відповідача відсутні.
Частиною 4 ст.46 Закону України “Про ринок електричної енергії” визначено, що оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) № 312 від 14.03.2018 затверджено “Правила роздрібного ринку електричної енергії” (далі - ПРРЕЕ), які регулюють взаємовідносини, що виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. (п. 1.1.1 ПРРЕЕ).
За умовами п. 1.2.1 ПРРЕЕ на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.
Пунктами 2.1.1, 2.1.2 ПРРЕЕ встановлено, що відповідно до договорів про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, що укладаються зі споживачем та електропостачальником відповідно до цих Правил, оператор системи передачі згідно з Кодексом системи передачі та оператори систем розподілу згідно з Кодексом систем розподілу здійснюють, відповідно, передачу та розподіл електричної енергії на роздрібному ринку в точку розподілу до електроустановки споживача на території діяльності відповідного оператора системи. Оператор системи зобов'язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем.
Згідно з п. 2.1.4 ПРРЕЕ договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634,641, 642 Цивільного кодексу України за формою договору, що є додатком 3 до цих Правил. Оператор системи розподілу зобов'язаний на головній сторінці свого веб-сайту, а також у друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та у власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та роз'яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії. Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за ініціативою споживача або оператора системи відповідно до визначених цими Правилами випадків, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу. За ініціативою однієї із сторін договір споживача про розподіл електричної енергії оформлюється в паперовій формі.
Так, матеріалами справи підтверджується, що 12.12.2018 відповідачем підписано заяву-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на виконання вимог Закону України “Про ринок електричної енергії”. На підставі даної заяви, з 01.01.2019 споживача приєднано до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на умовах Договору про постачання електричної енергії №54 від 01.06.2010.
Відповідно до п. 6 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов'язками, пов'язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем умовами договору про постачання електричної енергії №54 від 01.06.2010 та п.п.3 п.5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП. Позивач вказує на те, що оскільки договір №54 від 01.06.2010 продовжує свою дію в частині обмеження та припинення постачання електричної енергії, наявність у відповідача заборгованості за спожиту за загальний період з січня 2018 по березень 2019 електроенергію є підставою для припинення останнім власного електроспоживання на підставі п.п.3 п.5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП.
Згідно п.п.3 п.5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП, споживач електричної енергії зобов'язаний за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору.
В той же час, відповідно до умов договору сторони зобов'язались керуватися Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ). У п. 6.1. договору передбачено можливість або припинення постачальником електричної енергії згідно з порядком, встановленим діючими нормативними документами та розділом 7 ПКЕЕ. Положень про припинення споживачем власного споживання електроенергії, договір про постачання електричної енергії №54 від 01.06.2010 не містить.
Відповідно до п. 12 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, постанову Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 “Про затвердження Правил користування електричною енергією” (із змінами) визнано такою, що втратила чинність.
Отже Правила користування електричною енергією (ПКЕЕ), якими сторони зобов'язались керуватися при укладенні договору, наразі є нечинними.
Згідно пояснень сторін, після затвердження постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 “Правил роздрібного ринку електричної енергії” зміни до договору про постачання електричної енергії №54 від 01.06.2010 не вносились, а тому посилання позивача про наявність договірних зобов'язань відповідача припинити власне електроспоживання відповідно до п.п.3 п.5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії є безпідставним.
Стаття 15 Цивільного кодексу України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Така позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав; під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
Ураховуючи положення статей 15 і 16 Цивільного кодексу України захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення, з необхідністю врахування наявності правового механізму, за яким відбуватиметься поновлення порушеного права позивача, у випадку задоволення його позовних вимог.
Втім, за висновками суду, обраний позивачем спосіб захисту права шляхом зобов'язання відповідача повністю припинити власне електроспоживання - не призведе до відновлення прав і інтересів позивача та не забезпечить виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною (відповідачем).
При прийнятті рішення у даній справі, судом враховується посилання позивача на наявність у відповідача станом на 09.04.2019 заборгованості за активну електричну енергію за період з січня по грудень 2018 в розмірі 5 745 689,65 грн. та за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії за період з вересня 2018 по березень 2019 в розмірі 49 246,42 грн. Проте, позивач не позбавлений можливості звернутись до суду з відповідним позовом про стягнення зазначеної заборгованості.
Крім цього, суд погоджується з позицією відповідача відносно того, що відповідно до п. 7.5. ПРРЕЕ припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється:
1) оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі:
- відсутності персоналу для обслуговування електроустановок споживача або договору на об слуговування електроустановок (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);
- недопущення уповноважених представників оператора системи до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв'язку, які забезпечують регулювання наван таження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача;
- заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи;
- несплати вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем цих Правил, визначеної відповідно до законодавства (за умови прийняття судом рішення щодо спожи вання споживачем необлікованої електричної енергії на користь оператора система);
- невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади;
- закінчення терміну дії, розірвання або неукладення договору між споживачем та оператором системи;
- закінчення терміну дії договору між споживачем та постачальником «останньої надії» (за умови неукладення споживачем договору з іншим електропостачальником);
- порушення споживачем під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Мі ністрів України № 209 від 04.03.1997;
2) електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі:
- заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з елек тропостачальником;
- недопущення уповноважених представників електропостачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача.
Та лише в порядку встановленому цим пунктом, а саме: після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій оформлюється Попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім'я, по-батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження.
Датою отримання таких попереджень буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв'язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом).
Попередження про припинення постачання електричної енергії може надаватись споживачу в інший спосіб, передбачений договором з електропостачальником та договором з оператором систем або додатками до нього.
Як вбачається з тексту позовної заяви, позивач є оператором системи, отже здійснювати припинення електроспоживання споживачу може лише у випадках визначених для оператора системи (у ч. 1 п. 7.5. ПРРЕЕ), натомість у відповідача відсутні такі випадки. Зокрема, заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії у відповідача немає, що підтверджується тим, що позивач про це у позовній заяві не зазначає, та у позовній заяві згадується лише про заборгованість за активну та реактивну електроенергію, яку відповідач не визнає, та на підтвердження існування якої позивачем не надано суду належних та допустимих доказів.
Так само, як і не надано доказів вручення (направлення) Відповідачу долучених до матеріалів позовної заяви копій повідомлень, попереджень, актів про недопуск.
Як стверджує відповідач, він жодних з цих документів не отримував. Хоча, як вже зазначалось, відповідно до п. 7.5. ПРЕЕ, такі попередження повинні бути особисто вручені, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацію вхідної кореспонденції, або направлені поштою рекомендованим листом.
Наразі правовідносини з постачання електричної енергії врегульовано відповідачем з іншою постачальною організацією, доказів порушення відповідачем зобов'язань за чинним договором на постачання електричної енергії матеріали справи не містять. В той же час, припинення відповідачем власного електроспоживання унеможливить виконання сторонами чинного договору електропостачання, взятих на себе обов'язків за ним.
Отже, судом встановлено, що позивач не надав до суду належних та допустимих доказів направлення на юридичну адресу відповідача - 69069, м. Запоріжжя, вул. Дніпровське шосе, буд. 9 актів-попереджень про відключення, оскільки на них міститься інша адреса - 69069, АДРЕСА_1 . 8. Будь-яких доказів отримання чи відмови від їх отримання заявником суду не надано, а тому не доведено, що відповідач не допустив його працівників до відключення електрообледнання.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).
Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Таким чином, суд приходить до висновку, що вимога позивача про зобов'язання відповідача припинити власне електроспоживання, є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню..
Враховуючи, що вимога позивача про зобов'язати відповідача забезпечити безперешкодний доступ представникам позивача до належних відповідачу електроустановок для проведення пломбуванню пристроїв їх підключення, є похідною від вимоги про припинення електроспоживання, у її задоволенні судом також відмовляється.
Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 74, 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Повний текст рішення складено: 31.07.2019.
Суддя К.В. Проскуряков
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.