вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
01.08.2019м. ДніпроСправа № 904/2003/19
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Клевець К.В., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектура-Екологія", м. Покров, Дніпропетровська область
до Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м. Дніпро, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості у сумі 495 087,71 грн. за договором підряду
З повідомленням, без виклику представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю "Архітектура-Екологія" звернулося до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" про стягнення заборгованості у сумі 495 087,71 грн. за договором підряду № 560181417 від 25.10.2018.
Позовна заява обґрунтована неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати за виконані роботи.
Ухвалою від 22.05.2019 позовну заяву залишено без руху та зобов'язано Позивача протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати Договір підряду № 560181417 від 25.10.2018, договірну ціну капітального ремонту кільцевої печі № 1, рахунок № 22 від 22.11.2018, Акт приймання виконаних робіт по формі КБ-28 за листопад 2018 року від 23.11.2018, довідку про вартість виконаних робіт будівельних робіт та витрат по формі КБ-3 за листопад 2018 року, рахунок № 24 від 27.11.2018, опис вкладення до цінного листа з штрихкодовим ідентифікатор № 5320101620428, витяг з ЄДР та наказ про призначення директора;
- надати докази направлення на адресу відповідача усіх додатків до позовної заяви.
30.05.2019 Позивач надав до суду заяву про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, буз виклику учасників справи за наявними у справі документами.
24.06.2019 на адресу суду від відповідача надійшла заява про подовження процесуального строку для надання відповідачем відзиву на позовну заяву.
Зазначена заява обґрунтована тим, що ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду відповідач отримав 07.06.2019, однак в період з 03.06.2019 по 21.06.2019 представник відповідача перебував у відпустці у зв'язку з чим не встиг вчасно підготувати відзив.
Ухвалою суду від 26.06.2019 задоволено заяву Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" про продовження процесуальних строків для надання відзиву на позов. Продовжено встановлений Публічному акціонерному товариству "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" строк для надання до суду відзиву на позов до 11.07.2019 включно.
09.07.2019 відповідач подав відзив на позов, в якому частково не погоджується з позовними вимогами, посилаючись на те, що в позовній заяві Позивач посилається на суму боргу яка у Відповідача існує перед Позивачем по Договору №560181417 від 25.10.2018 року у розмірі 465 876,00 грн., в той час як станом на сьогоднішній день сума боргу у Відповідача перед Позивачем по вищевказаному Договору складає 135 846,00 грн., на підтвердження чого відповідачем подано Акт звірки взаємних розрахунків по Договору №560181417 від 25.10.2018 року та платіжні доручення №710 від 06.11.2018 року на суму 201 600,00 грн. та № 6497 від 11.06.2019 року на суму 330 030,00 грн.
За викладених обставин відповідач просив суд в задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми боргу по Договору №560181417 від 25.10.2018 року у розмірі 330 030,00 грн. відмовити та стягнути з Відповідача на користь Позивача суму судового збору пропорційну задоволеним вимогам.
24.07.2019 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій погоджується з частковим задоволенням позовних вимог (у сумі 165 057,71 грн.), оскільки дійсно після пред'явлення позову та відкриття провадження по справі про стягнення суми 495 087,71 грн. відповідач перерахував позивачу платіжним дорученням від 11.06.2019 суму 330 030,00 грн. згідно договору підряду № 560181417 від 25.10.2018, внаслідок чого за відповідачем залишилася сума заборгованості у сумі 165 057,71 грн.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без виклику учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
25.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Архітектура-Екологія" (підрядник - позивач) та Публічним акціонерним товариством "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (замовник - відповідач) укладено договір підряду №560181417.
Відповідно до п. 1.1. договору, підрядник приймає на себе виконання робіт по капітальному ремонту кільцевої печі ТПЦ-5, інв.№10420642- вогнетривкі роботи, а замовник зобов'язується прийняти і сплатити виконані роботи відповідно до узгодженої Договірної ціни та кошторисної документації (Додаток № до Договору).
Роботи виконуються із матеріалів замовника (п. 1.2. договору).
Сума договору складає 560 000,00 грн., окрім того ПДВ - 112 000,00 грн. Всього сума договору складає 672 000,00 грн. (п. 2.1. договору).
Згідно з п. 3.1. договору, термін виконання робіт складає 16 календарних днів з дати передплати згідно до п.4.1.1. договору та підписання акту прийому-передачі об'єкту в роботу.
Відповідно до п. 3.2 договору, приймання виконаних робіт здійснюється шляхом підписання акту здачі - приймання виконаних робіт по формі КБ-2в уповноваженими представниками сторін. Акт здачі-приймання виконаних робіт КБ-2в повинен бути складений державною мовою. У разі потреби заміни запасних часток, механізмів, підрядник зобов'язаний передати демонтовані запасні частки і механізми замовникові по акту прийому - передачі.
Згідно з п.4.1 договору, розрахунки за договором проводяться замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника в наступному порядку:
Замовник виконує попередню оплату по рахунку підрядника у розмірі 30% від загальної суми по Договору.
Остаточний розрахунок по договору замовник виконує протягом 20 календарних днів з дати підписання сторонами акту здачі - приймання виконаних робіт по формі КБ-2в, за наявності рахунку та зареєстрованої електронної податкової накладної.
Відповідно до п.5.1. договору, замовник зобов'язаний прийняти виконані підрядником роботи відповідно до п.3.2 цього Договору; здійснити розрахунок з підрядником за виконані роботи у порядку та на умовах, визначених цим Договором відповідно до п.4.1. цього Договору.
Згідно з п. 6.2 договору, за порушення термінів оплати виконаних робіт замовник оплачує підрядникові пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від несвоєчасно сплаченої суми.
Відповідно до п.10.1 договору, цей Договір набирає чинності з моменту фактичного підписання його повноважними представниками сторін, скріплення їх підпису печатками сторін, і діє до 31.12.2018р. Закінчення терміну дії Договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань, що залишилися невиконаними.
08.11.2018, на підставі рахунку №22 від 22.11.2018, відповідач здійснив попередню оплату підрядних робіт у розмірі 30 % від загальної суми договору, яка склала 201 600 грн., що підтверджується платіжним дорученням №710 від 08.11.2018.
На виконання умов договору позивачем виконані підрядні роботи на загальну суму 667 476,00 грн., які прийняті відповідачем, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в за листопад 2018 року від 23.11.2018 року, а також довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат по формі КБ-3 за листопад 2018.
Відповідач остаточний розрахунок за виконані роботи на суму 465 876,00 грн. не здійснив.
08.02.2019 позивач повторно направив на адресу відповідача рахунок №24 від 27.11.2018 на суму 465 876,00 грн.
Відповідач за виконані позивачем роботи на суму 465 876,00 грн. не сплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду із позовом та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 465 876,00 грн., а також пеню - 18 998,81 грн., 3% річних - 3 178,17 грн., інфляційні втрати - 7034,73 грн., що і є причиною виникнення спору.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, на підставі наступного.
Під час розгляду справи, відповідачем частково сплачено заборгованість за виконані підрядні роботи на суму 330 030,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №6497 від 11.06.2019.
Відповідно до пункту 2 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент звернення позивача із позовом до суду та відкриття провадження у справі (04.06.2019) основний борг відповідача за спірним договором складав 465 876,00 грн.
Після відкриття провадження у даній справі, відповідачем здійснено часткове погашення основного боргу, заявленого до стягнення позивачем, в сумі 330 030 грн. 00 коп.
Враховуючи вказані обставини, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 330 030 грн. 00 коп., у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Заборгованість у розмірі 135 846,00 грн. відповідач, станом на час розгляду справи не сплатив. Стосовно цього суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зміст договору та взяті за ним зобов'язання свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини підряду, які регулюються нормами ЦК України та ГК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 321 ГК України, ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, достроково.
Частиною 1 ст. 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За приписами ч. 1 ст. 843, ст. 844 ЦК України у договорі підряду встановлюється ціна роботи або спосіб її визначення, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.
Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто неналежне виконання.
У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав умови договору, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в за листопад 2018 року від 23.11.2018 року на суму 667 476,00 грн., який підписаний уповноваженими представниками сторін без заперечень, а відповідач не виконав покладених на нього обов'язків по договору щодо проведення повного розрахунку за виконані роботи.
Факт наявності заборгованості за договором підтверджений матеріалами справи та не спростовано відповідачем належними та допустимими доказами.
На підставі викладеного позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 135 846,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Також, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 18 998,81 грн., 3% річних - 3 178,17 грн., інфляційні втрати - 7 034,73 грн.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно до положень ч. 2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (надалі-Закон) встановлено, що його норми регулюють договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
Відповідно до ст. 1 Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону).
Згідно з п. 6.2 договору, за порушення термінів оплати виконаних робіт замовник оплачує підрядникові пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від несвоєчасно сплаченої суми.
Позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 18 998,81 грн. за порушення строків оплати підрядних робіт на суму 465 876,00 грн. за період з 13.02.2019 по 06.05.2019.
Перевіривши розрахунок позивача, суд вважає його арифметично вірним та таким, що відповідає обставинам справи, а тому позовні вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 18 998,81 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.
Перевіривши розрахунки позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 3% річних за період з 13.02.2019 по 06.05.2019 на суму 3 178,17 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
При перевірці розрахунку інфляційних втрат позивача суд враховує приписи Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".
Так, п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.97 N 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".
Загальна сума інфляційних втрат, що підлягає до стягнення становить 7034,73 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Щодо розподілу судових витрат суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У відповідності до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, згідно із частиною 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки спір в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 330 030 грн. 00 коп., за яким провадження у справі в цій частині закрито, виник внаслідок неправильних дій відповідача, то судовий збір судом покладається на відповідача відповідно до частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу у повному обсязі, в розмірі 7 426,32 грн.
Також суд зазначає, що сума судового збору за подання позовної заяви про стягнення 495 087,71 грн. повинна була складати 7426,32 грн.
Позивач, звертаючись до суду сплатив судовий збір у розмірі 7 438,15 грн., тобто переплата складає 11, 83 грн.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю
На час прийняття рішення такого клопотання не надходило, що не позбавляє позивача права звернутися до суду з відповідним клопотанням про повернення зайво сплаченого судового збору.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 231, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектура-Екологія" до Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" про стягнення заборгованості у сумі 495 087,71 грн. за договором підряду № 560181417 від 25.10.2018 - задовольнити частково.
Закрити провадження у справі в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (49081, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Столєтова, буд. 21, код ЄДРПОУ 05393116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектура-Екологія" (53300, Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Центральна, 33/61, код ЄДРПОУ 36028607) основного боргу у розмірі 330 030,00 грн. (триста тридцять тисяч тридцять грн. 00 коп.).
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (49081, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Столєтова, буд. 21, код ЄДРПОУ 05393116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектура-Екологія" (53300, Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Центральна, 33/61, код ЄДРПОУ 36028607) основну заборгованість у розмірі 135 846,00 грн. (сто тридцять п'ять тисяч вісімсот сорок шість грн. 00 коп.), пеню у розмірі 18 998,81 грн. (вісімнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім грн. 81 коп.), 3% річних у розмірі 3 178,17 грн. (три тисячі сто сімдесят вісім грн. 17 коп.), інфляційні втрати в розмірі 7034,73 грн. (сім тисяч тридцять чотири грн. 73 коп.) та витрати по сплаті судового збору у розмірі 7426,32 грн. (сім тисяч чотириста двадцять шість грн. 32 коп.), про що видати наказ, після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 01.08.2019
Суддя Н.Г. Назаренко