вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua
про забезпечення позову
"01" серпня 2019 р. Cправа № 902/629/19
Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В., розглянувши без виклику представників сторін
заяву: Малого підприємства "Вікфіл" (вул. Ломоносова, буд. 42, оф. 23, м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська обл., 08132)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг" (вул. Енергетична, бцд. 5, м. Вінниця, 21022)
про вжиття заходів забезпечення позову
30 липня 2019 до Господарського суду Вінницької області із заявою про забезпечення позову звернулось Мале підприємство "Вікфіл". Заява подана в порядку передбаченому ст. 136 137, 138 ГПК України.
Як вбачається з поданої заяви про забезпечення позову, заявник просить суд, забезпечити позовні вимоги за позовом Малого підприємства "Вікфіл" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг" заборгованості та штрафних санкцій в сумі 6688484,17 грн. у вигляді:
- накладення арешту та заборони відчуження (заборони укласти будь-які договори щодо передачі (відчуження) цього нерухомого майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію) на нерухоме майно (виробничу будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 2544,9 м. кв.; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 691039905101; земельну ділянку загальною площею: 0,2614 га за адресою: АДРЕСА_2 Вінниця АДРЕСА_1 В, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 579637105206);
- накладення арешту на грошові кошти (у розмірі ціни позову 6688484,17 грн.) на наступних банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг": № НОМЕР_1 в Банк: Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" у м. Києві (МФО 300335, кд. ЄДРПОУ 14305909, ІПН 143059026655); № НОМЕР_2 в Банк: Акціонерне товариство "УкрСиббанк" (МФО 351005, ІПН 098077520391, ЄДРПОУ 09807750); а також на грошові кошти, які обліковуються на інших рахунках, які відкриті на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг" (вул. Енергетична, бцд. 5, м. Вінниця, 21022, код ЄДРПОУ 36830374; у розмірі ціни позову 6688484,17 грн.) та будуть виявлені в ході здійснення виконавчого провадження.
В обґрунтування вказаної заяви заявник посилається на те, що 23.07.2015 між МП "Вікфіл" та ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг" було укладено договір № 23/07-1 від 23.07.2015 про поставку товарів виробничо-технічного призначення. На виконання вимог укладеного між сторонами договору МП "Вікфіл" було поставлено ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг" товару на загальну суму 42407671,40 грн., за який ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг" розрахувався частково і на день подачі даної заяви за ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг" рахується заборгованість в розмірі 4147671,36 грн. та нараховані 3% річних та інфляційні на суму заборгованості.
Вжиття досудового врегулювання спору жодних результатів не дало, жодних адекватних реакцій з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг" не здійснено.
Розглянувши заяву Малого підприємства "Вікфіл", суд вважає, що вказана заява підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб, певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог; прийняття передбачених законом заходів щодо забезпечення позову є правом суду, який розглядає спір. Заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.
Згідно п. 2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26 грудня 2011 року № 16, забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи може застосовуватись як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу, включаючи перегляд рішення, ухвали, постанови (далі - рішення) в апеляційному або у касаційному порядку.
Пунктом 3 вказаної Постанови визначено, що обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Пунктом 1 Постанови визначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову заявник вказує, що відповідно до інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг" наявне нерухоме майно, а саме виробничі будівлі та земельні ділянки, проте більшість нерухомого майна перебувають під забороною відчуження, оскільки є забезпеченням виконання ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг" зобов'язання в розмірі 644650000003,04 грн. в строк до 2023 року за іпотечними договорами з АТ "Райффайзен Банк Аваль".
Факт наявності даних іпотечних договорів, на думку заявника, вказує на фінансову неспроможність ТОВ "Подільський Енергоконсалтинг" на сьогоднішній день виконати самостійно свої зобов'язання із добровільного погашення взятої суми кредиту, або з іншого боку боржник намагається умисно уникнути звернення стягнення на своє майно у разі примусового виконання рішення суду про стягнення з нього грошових коштів у встановленому чинним законодавством порядку.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Обраний заявником спосіб забезпечення позову щодо накладення арешту на грошові кошти співвідноситься з предметом позову. Суд вважає, що існує конкретний зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а тому вжиття судом заходу до забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення, у разі задоволення позову.
Згідно з положеннями ч.1 ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.
Відповідно до ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми, або коли інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження.
Зі змісту заяви та доданих до неї документів вбачається наявність у ТОВ "Подільский Енергоконсалтинг" зобов'язань за договором поставки № 23/07-01 від 23.07.2015 у сумі 6688484,17 грн., в частині сплати коштів за отриманий товар, інфляційних втрат та 3% річних.
Отже, суд вважає, що з урахуванням характеру правовідносин, що склалися між сторонами, майнового характеру позовних вимог та їх суттєвого розміру, існує дійсна ймовірність того, що невжиття обраного позивачем заходу до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти (у розмірі ціни позову 6688484,17 грн.) може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позову внаслідок зникнення або зменшення коштів, які наявні у боржника, на момент ухвалення рішення по справі.
Однак, щодо заходу до забезпечення позову у вигляді накладення арешту та заборони відчуження на нерухоме майно, заявник не навів жодних достатніх підстав, які б свідчили, що невжиття обраного заходу забезпечення позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду у даній справі. Доводи ж останнього базуються лише на припущеннях.
При цьому, застосування заходів забезпечення позову може мати місце лише за наявності підстав, викладених у законі. При подачі заяви про забезпечення позову заявник насамперед повинен обґрунтувати звернення із заявою відповідними доказами, що підтверджують необхідність вжиття відповідних заходів.
Таким чином, оцінюючи подані заявником докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову та встановивши в їх сукупності обставини, на які посилається заявник як на підставу своїх вимог, суд вважає, що заява про вжиття заходів забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.
При цьому суд зазначає, що такі заходи забезпечення позову, як накладення арешту на грошові кошти, що застосовуються виключно в межах суми позову, не є перешкодою у здійсненні відповідачем господарської діяльності.
Щодо зустрічного забезпечення суд вказує, що ч.1 ст. 141 ГПК України встановлено право суду вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), тобто відповідна вимога може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову.
Аналогічна позиція викладена у Постанові КГС ВС від 19.02.2019р. у справі № 911/1695/18.
Крім цього, боржник не позбавлений права звернутися з клопотанням як про застосування зустрічного забезпечення, так і про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів.
Керуючись ст.ст.136, 137, 140, 144, 234 Господарського процесуального України, суд
1. Заяву без номеру та дати (вх №647/19 канцелярії суду від 30.07.2019) Малого підприємства "Вікфіл" про забезпечення позову задовольнити частково.
2. Накласти арешт на грошові кошти (у розмірі ціни позову 6688484,17 грн.) на наступних банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг" (вул. Енергетична, бцд. 5, м. Вінниця, 21022, код ЄДРПОУ 36830374): № НОМЕР_1 в Банк: Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" у м. Києві (МФО 300335, кд. ЄДРПОУ 14305909, ІПН 143059026655); № НОМЕР_2 в Банк: Акціонерне товариство "УкрСиббанк" (МФО 351005, ІПН 098077520391, ЄДРПОУ 09807750); а також на грошові кошти, які обліковуються на інших рахунках, які відкриті на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг" (вул. Енергетична, бцд. 5, м. Вінниця, 21022, код ЄДРПОУ 36830374) (у розмірі ціни позову 6688484,17 грн.) та будуть виявлені в ході здійснення виконавчого провадження.
3. В частині накладення арешту та заборони відчуження на нерухоме майно відмовити.
Примірник ухвали, засвідчений гербовою печаткою суду, надіслати заявнику, копію ухвали - боржнику рекомендованими листами з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Стягувач: Мале підприємство "Вікфіл" (вул. Ломоносова, буд. 42, оф. 23, м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська обл., 08132, код ЄДРПОУ 23574672)
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг" (вул. Енергетична, бцд. 5, м. Вінниця, 21022, код ЄДРПОУ 36830374)
Ухвала набирає законної сили відповідно до приписів ст.235 Господарського процесуального кодексу України. Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала підписана 01.08.2019
Суддя Маслій І.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - заявник (вул. Ломоносова, буд. 42, оф. 23, м. Вишневе, Києво-Святошинський АДРЕСА_3 , Київська обл., 08132)
3 - боржник (вул. Енергетична, бцд. 5, м. Вінниця, 21022)