Рішення від 25.07.2019 по справі 906/499/19

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/499/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Раєцький А.О. - адвокат, ордер серії ЖТ №055415 від 22.05.2019,

від відповідача: Приведьон В.М. - адвокат, довіреність №08/632 від 14.01.2019.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Спорттовари"

до Акціонерного товариства "Житомиробленерго"

про визнання недійсним та скасування рішення комісії щодо нарахування оперативно-господарської санкції

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення комісії Акціонерного товариства "Житомиробленерго" в особі Житомирського РЕМ, оформлене протоколом №17/04-19 засідання комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ від 24.04.2019, про нарахування Приватному акціонерному товариству "Спорттовари Житомир" не облікованої у кількості 30794 кВт на суму 92670,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що акт про порушення ПРРЕЕ №022227 від 20.03.2019 підписаний неуповноваженою особою, а саме: ОСОБА_1 . Також позивач в доведення вимог звертав увагу на те, що АТ "Житомиробленерго" в порушення вимог абз. 10 п. 2.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (Методика), не проведено експертизи, тобто не доведено належними доказами факту втручання споживачем в роботу приладу обліку електричної енергії. Разом з тим, на думку позивача, відповідачем невірно здійснено розрахунок.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові та відповіді на відзив, просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив.

А саме, відповідач звертав увагу на те, що ОСОБА_3 призначений відповідальною особою за електрогосподарство згідно наказу ПрАТ "Спорттовари Житомир" та при контрольному огляді 20.03.2019 надав копію посвідчення №60985 відповідно до якого допущений до роботи в електроустановках напругою до 1000 В. Також відповідач вважає, що відповідно умов п. 2.1. Методики не передбачено проведення експертизи за умови фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора).

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2018 між Акціонерним товариством "Житомиробленерго" (оператор системи/відповідач) та Приватним акціонерним товариством "Спорттовари" (споживач/позивач) укладено договір №332 про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (а.с. 15-17), відповідно до якого оператор системи надає споживачу послуги з розподілу (передачі) електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передач, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309, та Кодексу систем розподілу затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310, за об'єктом, технічні параметри якого фіксуються в паспорті точки розподілу за об'єктом споживача, який є Додатком 2 до цього договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи (п.п. 2.1. договору №332).

Пунктом 6.2. договору №332 сторони визначили, що споживач зобов'язується, зокрема: виконувати умови цього договору; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх внутрішніх електромереж, електроустановок та електроприладів; невідкладно повідомляти оператора системи про недоліки в роботі вузла вимірювання тощо.

Цей договір набирає чинності з дня приєднання споживача до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяві про приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.п. 11.1. договору №332).

Також 24.01.2019 між Акціонерним товариством "Житомиробленерго" та Приватним акціонерним товариством "Спорттовари Житомир" укладено договір про надання послуг №119658 (а.с. 54). Відповідно до умов цього договору АТ "Житомиробленерго" надає послуги ПрАТ "Спорттовари Житомир" з проведення робіт з перевірки і пломбування трифазного електролічильника (код ДКПП-33.14) та проведення робіт з пломбування комутаційного обладнання (код ДКПП-33.14).

За результатом виконання умов договору №119658 сторонами у справі 24.01.2019 підписано акт №4152623 пломбування та технічної перевірки засобів обліку електричної енергії (а.с. 55), а також акт приймання-передачі наданих послуг №38297 (а.с. 56).

20.03.2019 інспекторами Житомирського РЕМ за участю представника споживача - ПрАТ "Спорттовари Житомир" проведено перевірку дотримання позивачем вимог ПРРЕЕ за адресою: Житомир , вул. Вітрука 17 А , за наслідками якої складено Акт про порушення № 022227 (а.с. 57), згідно якого споживач порушив п.п. 4 п. 5.5.13 Правил роздрібного ринку електричної енергії, шляхом вчинення дій споживачем, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки, а саме фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного поля.

Листом від 16.04.2019 за вих. №1102 позивача ПрАТ "Спорттовари Житомир" повідомлено про дату розгляду акту про порушення ПРРЕЕ (а.с. 58), який вручено головному бухгалтеру відповідача 17.04.2019.

Позивач зазначав, що на підставі п. 8.2.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, позивачем 23.04.2019 подано пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення, відповідно до яких споживач звернув увагу на наступне:

- акт було підписано неуповноваженим представником;

- ЖРЕМ проводив роботи за замовленням товариства з перевірки і пломбування трифазного електролічильника та пломбування комутаційного обладнання, які були прийняті 04.02.2019 року відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг №38297 до Договору № 119658 від 24.01.2019, а тому станом на 04.02.2019 жодної зміни показів приладу обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів не було виявлено;

- ПрАТ "Спорттовари Житомир" категорично стверджувало, що не вчиняли дії щодо зміни показів приладу обліку.

24.04.2019 за відсутності представника споживача відбулося засідання комісії по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, про що було складено протокол № 17/04-19 (а.с. 59). На даному засідання було розглянуто Акт про порушення № 022227 від 20.03.2019 та прийнято рішення, яким вказаний Акт про порушення № 022227 від 20.03.2019 року визнали таким, що складено з дотриманням вимог ПРРЕЕ та Методики, Також споживача визнали причетним до порушення; провели нарахування у відповідності до п. 2.6 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ, з дати останнього контрольного огляду 24.01.19 по 19.03.2019; визначено обсяг та вартість не облікованої активної електроенергії - 92670,70 грн. згідно розрахунку (а.с. 61), що додається.

27.04.2019 на адресу позивача АТ "Житомиробленерго" надіслано претензію за вих. №17/04-19 від 24.04.2019 (а.с. 63), розрахунок по акту №022227 від 20.03.2019, рахунок по акту №022227/521 від 24.04.2019 та протокол №17/04-19 від 24.04.2019 засідання комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ.

Не погоджуючись з Рішенням комісії по розгляду актів порушення ПРРЕЕ від 24.04.2019, оформленим протоколом №17/04-19, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання такого рішення незаконним та його скасування.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, враховуючи наступне.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України Про електроенергетику, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (далі ПРРЕЕ), Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562, зареєстрованої в МУЮ 04.07.2006 за №782/12656 (далі - Методика).

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).

Постановою Верховного суду України від 16.05.2011 по справі № 2-28/2397-2010 (предметом позову по якій є визнання недійсним рішення комісії енергопостачальника), що є обов'язковою для застосування, визначено, що рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недорахованої спожитої електроенергії є оперативно-господарською санкцією.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 237 ГК України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.

Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції зацікавлена сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Згідно зі ст. 714 ЦК України та ст. 275 ГК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Статтею 235 ГК України передбачено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Підстави та порядок застосування вказаної санкції зазначені в Правилах роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312

Згідно п.п. 1.1.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії останні регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Відповідно до абз. 1 п. 2.3.4 ПРРЕЕ, відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Згідно до п. 5.5.5. ПРРЕЕ Споживач електричної енергії зобов'язаний:

- здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення ПРРЕЕ та умов договору;

- забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території або об'єкті розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб відповідно до акту про пломбування.

Згідно п. 8.1.1. ПРРЕЕ учасники роздрібного ринку під час здійснення діяльності з розподілу, передачі, постачання (продажу) електричної енергії споживачу, надання послуг комерційного обліку мають дотримуватись вимог чинного законодавства та укладених договорів.

Згідно з п. 8.2.4 ПРРЕЕ, у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.

Відповідно до п. 8.2.5 ПРРЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу не облікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача. У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.

Згідно п. 2.1.3. Методики, методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення такого порушення, як інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку.

Відповідно до п. 4.7. Методики в акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускається. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.

Отже, з аналізу наведених норм чинного законодавства встановлено, що основним доказом вчинення порушення у сфері користування електричною енергією є Акт про порушення.

Однією з підстав для скасування рішення про застосування оперативно-господарської санкції, позивачем зазначено, що Акт порушення ПРРЕЕ №022227 від 20.03.2019 підписано неуповноваженим представником.

В доведення своїх посилань, позивач зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Згідно з ст. 89 ГК України, управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства. В даному випадку споживачем є юридична особа. В силу вищевказаних приписів чинного законодавства повноважним представником позивача є директор підприємства або інша особа уповноважена на підставі довіреності.

Також позивач зазначив, що ОСОБА_3 був присутній під час складання акту та виконував вказівку закону щодо допуску представників енергопостачальника (підписував документи що вони були допущенні хоча і не був присутній на початку подій), однак не наділений повноваженнями представляти юридичну особу, тому даний Акт складений у відсутності споживача чи його представника. В акті не має жодного посилання на документ, на основі якого він може бути представником позивача.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься наказ №3 ПрАТ "Спорттовари Житомир" від 01.07.2016 "Про призначення відповідальних осіб" (а.с. 51), згідно якого заступника директора ОСОБА_3 призначили відповідальною особою за електрогосподарство.

Згідно пояснень відповідача (а.с. 41-45) при проведенні контрольного огляду ОСОБА_3 надав копію посвідчення № 60985 (а.с. 52), відповідно до якого останній допущений до роботи в електроустановках напругою до 1000 В.

Позивач також стверджував, що функціональні обов'язки особи, відповідальної за електрогосподарство обмежуються лише:

- організацією технічної експлуатації електроустановок;

- організацією безпечної експлуатації електроустановок.

Проте, суд відзначає, що згідно п.п. 12 п. 5.5.5. ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати доступ представникам оператора системи (після пред'явлення ними службових посвідчень) до об'єкта споживача для проведення технічної перевірки засобу комерційного обліку (засобів вимірювальної техніки), електроустановок та електропроводки, вимірювання показників якості електричної енергії, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання електричної енергії споживачу (субспоживачу) відповідно до встановленого цими Правилами порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень, якщо це обумовлено умовами договору.

Згідно п.п. 1.12 Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики 25.07.2006 № 258 (у редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості 13.02.2012 № 91) особа, відповідальна за електрогосподарство споживача, з урахуванням енергоємності та складу енергетичного обладнання споживача повинна забезпечити розроблення і проведення організаційних і технічних заходів, що включають: утримання електроустановок у робочому стані та їх експлуатацію згідно з вимогами цих Правил, ПУЕ, ПБЕЕС, інструкцій з охорони праці та інших нормативно-правових актів та нормативно-технічних документів; дотримання заданих електропередавальною організацією режимів електроспоживання і договірних умов споживання електричної енергії та потужності; ведення обліку та контролю за споживанням електричної енергії та потужності та розроблення заходів щодо їх зниження.

Враховуючи вищевикладене та проаналізувавши наведені повноваження особи, відповідальної за електрогосподарство, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 є уповноваженою особою в розумінні ПРРЕЕ та Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів для підписання Акту про порушення ПРРЕЕ. Саме цією особою допущено уповноважених осіб АТ "Житомиробленерго" до проведення перевірки, чого б не змогла б зробити неуповноважена особа.

Аналогічної позиції притримується Верховний суд Касаційного господарського суду у постановах №906/585/17 від 10.04.2018, №916/1385/17 від 27.03.2018, №914/2510/17 від 04.07.018.

Також в доведення позовних вимог позивач зазначив, що до позовної заяви долучено нотаріально засвідчені покази свідків.

Так, в показах свідка ОСОБА_4 , викладених в заяві свідка повідомляється про те, що 20 березня 2019 року ОСОБА_3 підписував акт про порушення на дворі, фактично не був присутній під час заміни лічильника, а на запитання «що сталося з лічильником?», було повідомлено, що з ним проблеми, його замінили на інший, опечатали, будуть розбиратися і потім про все повідомлять окремо.

В показах свідка ОСОБА_3 (особи яка підписала акт) вказано, що після приїзду до магазину, інспектори Житомиробленерго на дворі вручили йому документи на підпис зі словами: «для передачі Директору». В цей момент вони розказували що зняли старий лічильник, опечатали в пакет і поставили свій лічильник. Після запитання "що сталося?", послідувала відповідь, що "замінили лічильник, тому що з ним проблеми, потім будуть розбиратися", дали документи на підпис і корінець від пакету, в який помістили лічильник. ОСОБА_3 підписав вказаний акт без зауважень, хоча і не був присутній при огляді і заміні лічильника, оскільки його запевнили, що вони будуть проводити перевірку і пізніше все повідомлять, а документ стосується заміни лічильника на їхній. Саме тому він підписав документ.

В заяві свідка ОСОБА_5 містяться покази, що інспектори ЖРЕМ здійснювали огляд лічильника (фіксацію порушення) за відсутності споживача.

Дослідивши наявні у справі пояснення свідків, суд вважає за необхідне звернути увагу на положення ч. 2 ст. 87 ГПК України, відповідно до якої на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.

Отже, в даному випадку виключно на поясненнях свідків не може ґрунтуватися рішення суду, судом мають бути оцінені докази, що досліджені в судовому засіданні в сукупності.

Ще однією з підстав позову позивач зазначив те, що відповідачем не було проведено експертизи з метою підтвердження втручання споживачем в роботу приладу обліку електричної енергії.

Відповідно до п.п. 1.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією остання встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 N 28 або Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.99 N1357.

Пунктом 1.3. Методики передбачено, що енергопостачальником з метою запобігання розкраданню електричної енергії на прилади обліку електричної енергії споживача можуть бути встановлені індикатори дії впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (далі - індикатори).

Згідно п.п. 2.1. Методики застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення наступних порушень ПКЕЕ, зокрема, пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо).

Отже за приписами пункту 2.1 Методики факт впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів може бути підтвердженим даними відповідних індикаторів, але при умові, що є підтвердження їх встановлення та передачі на збереження споживачу.

Підтвердження встановлення на прилад обліку споживача таких індикаторів та передачі їх на збереження споживачу та підтвердження фіксації цими індикаторами впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, свідчить про явні ознаки втручання споживача в параметри розрахункового приладу обліку з метою зміни його показів.

Судом встановлено, що актом про пломбування та встановлення індикаторів від 24.01.2019 № 152623 підтверджено, що на корпус лічильника електроенергії типу Меркурій 230 № 04405735, який обліковує спожиту електричну енергію на об'єкті позивача, були встановлені сертифіковані індикатори дії впливу магнітного поля М «Полюс-ИН» ІМВ-1 М8637715.

Також слід зазначити, що в листі НКРЕ від 16.12.2013 № 9151/26/47-13 зазначено, що, враховуючи те, що індикатори встановлюються на приладах обліку або є вмонтованими в прилади обліку, то відповідальність за збереження і цілісність індикаторів, встановлених на/або в приладах обліку, має покладатися відповідно до акта про пломбування на сторону, яка несе відповідальність за збереження і цілісність цих приладів обліку [власник (користувач) електроустановки або організація, на території (приміщенні) якої вони встановлені].

За таких обставин, суд дійшов висновку, що втручання в роботу приладу обліку, що зафіксовано індикатором впливу є самостійним видом порушення та не потребує додаткового встановлення факту вчинення споживачем дій стосовно крадіжки електроенергії (правопорушення), цей факт підтверджується самим індикатором, то винесення на вирішення експертизи питання по встановленню факту втручання в параметри досліджуваного приладу обліку шляхом впливу на нього електромагнітним полем є недоцільним, тобто, у даному випадку, достатньо встановлення факту впливу на цей прилад відповідним електромагнітним полем.

Аналогічні висновки містяться і в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.05.2018 у справі №904/5846/17.

Також слід зазначити, що посилання позивача на візуальну відмінність індикаторів магнітного поля за посиланням http://www.polus-n.com/mobile/indicat.html та індикатора, зафіксованого на фото (а.с. 64-65) та сумніви щодо справжності не підтверджено жодним доказом, тому суд оцінює такі критично.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідачем при обрахуванні вартості недорахованої електричної енергії (за результатом розгляду Акту про порушення ПРРЕЕ № 022227 від 20.03.2019) використано вірні коректні вихідні дані відповідно до положення п.п. 2.6. Методики, оскільки в даному випадку йдеться саме про виявлення випадків фіксації індикаторами впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів.

До матеріалів справи відповідачем подано відеофіксацію до Акту про порушення ПРРЕЕ від 20.03.2019 №022227 (а.с. 66).

В судовому засіданні представники сторін підтвердили, що відеозапис на даному диску не відображає суттєвої інформації щодо порушення ПРРЕЕ.

Тому у відповідності до положень п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України в мотивувальній частині рішення судом не досліджувався даний доказ, як такий, що очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованими або неприйнятними з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач не подав до суду достатніх доказів на підтвердження позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 01.08.19

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2,3 - сторонам (рек. з повід.)

Попередній документ
83370021
Наступний документ
83370023
Інформація про рішення:
№ рішення: 83370022
№ справи: 906/499/19
Дата рішення: 25.07.2019
Дата публікації: 02.08.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Житомирської області
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (16.03.2020)
Дата надходження: 16.03.2020
Предмет позову: про визнання недійсним та скасування рішення комісії щодо нарахування оперативно-господарської санкції у розмірі 92 670,70 грн.
Розклад засідань:
29.01.2020 12:00 Північно-західний апеляційний господарський суд
17.02.2020 12:15 Північно-західний апеляційний господарський суд