вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"01" серпня 2019 р. Справа№ 910/4521/14
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Грека Б.М.
суддів: Ткаченка Б.О.
Кравчука Г.А.
за участю представників:не викликались
розглянувши заяву Державного підприємства "Науково-дослідний інститут мікроприладів" НТК "Інститут монокристалів" Національної академії наук України
про відвід суддівІоннікової І.А., Михальської Ю.Б.
від розгляду апеляційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "АТА"
на ухвалуГосподарського суду міста Києва від 09.04.2019
у справі №910/4521/14 (суддя С.М.Морозов)
за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "АТА"
проперегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 20.12.2016
у справі за позовомДержавного підприємства "Науково-дослідний інститут мікроприладів" НТК "Інститут монокристалів" Національної академії наук України
доТовариства з обмеженою відповідальністю "АТА"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Квазар"
проусунення перешкод у користуванні майном
На розгляді судової колегії Північного апеляційного господарського суду у складі суддів: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Михальської Ю.Б., Разіної Т.І. знаходиться апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "АТА" на ухвалу господарського суду міста Києва від 09.04.2019 у справі №910/4521/14 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АТА" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 20.12.2016.
22.07.2019 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про відвід суддів Північного апеляційного господарського суду Іоннікової І.А., Михальської Ю.Б. яке мотивоване тим, що суддя Іоннікова І.А. приймала участь у розгляді справи №910/4521/14, за результатами розгляду якої було прийнято постанову від 01.02.2018 (головуючий суддя Тарасенко К.В., судді Гончаров С.А., Іоннікова І.О.), яка в подальшому була скасована Касаційним господарським судом. 27.02.2019 у складі Північного апеляційного господарського суду, до якого входила суддя Михальська Ю.Б. було винесено постанову у справі №910/4521/14 про відмову у задоволенні скарги на дії державного виконавця, через яку фактично унеможливилось виконання рішення у справі №910/4521/14 та відповідно по цей день продовжується незаконне використання ТОВ "АТА" приміщень Інституту мікроприладів.
Враховуючи, що колегія суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Михальської Ю.Б., Разіної Т.І. дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу, ухвалою від 24.07.2019, передано справу для вирішення питання про відвід суддів у порядку, встановленому ст. 32 ГПК України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2019 заяву Державного підприємства "Науково-дослідний інститут мікроприладів" НТК "Інститут монокристалів" Національної академії наук України про відвід суддів Північного апеляційного господарського суду Іоннікової І.А., Михальської Ю.Б. передана на розгляд колегії суддів у складі: Грека Б.М. (головуючий), судді: Ткаченко Б.О., Кравчук Г.А.
Колегія суддів, у складі: Грека Б.М. (головуючий), судді: Ткаченко Б.О., Кравчук Г.А. розглянувши заяву Державного підприємства "Науково-дослідний інститут мікроприладів" НТК "Інститут монокристалів" Національної академії наук України про відвід суддів Північного апеляційного господарського суду Іоннікової І.А., Михальської Ю.Б. не знайшла підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява № 7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 зазначено наступне. (104) Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, Series A N 255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). (105) Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п. 32, Reports 1996-III). (106) У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26.10.1984 у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, № 86). (107) Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (див. рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява № 65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.
Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.
Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
В рішенні у справі "Білуха проти України" (заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Розглянувши заяву про відвід суддям Північного апеляційного господарського суду Іоннікової І.А., Михальської Ю.Б. директора Державного підприємства "Науково-дослідний інститут мікроприладів" "НТК" Інститут монокристалів" Національної академії наук України, суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки наведені заявником доводи в обґрунтування заяви, в розумінні ст. ст. 35, 36 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути підставою для відводу головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., судді Михальської Ю.Б.
Керуючись ст. ст. 32, 39, 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
Відмовити в задоволенні заяви про відвід суддям Північного апеляційного господарського суду Іоннікової І.А., Михальської Ю.Б. від розгляду справи № 910/4521/14, заявлений Державним підприємством "Науково-дослідний інститут мікроприладів" "НТК" Інститут монокристалів" Національної академії наук України.
Справу повернути колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Михальської Ю.Б., Разіної Т.І.
Головуючий суддя Б.М. Грек
Судді Б.О. Ткаченко
Г.А. Кравчук