вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про зупинення провадження у справі
"31" липня 2019 р. Справа№ 910/7402/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дідиченко М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Суліма В.В.
За участю представників сторін:
від позивача: Кімлик І.В.
від відповідача: Попов А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод"
на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2019 року
у справі №910/7402/18 (суддя Щербаков С.О.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Енерго Компанія"
про стягнення 21 641 984, 71 грн.
Публічне акціонерне товариство "Одеський припортовий завод" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Енерго Компанія" про стягнення 21 641 984, 71 грн. штрафу.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва та позовні вимоги задовольнити повністю.
Згідно витягу з протоколу передачі судової справи між суддями, справу № 910/7402/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Сулім В. В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 року призначено справу №910/7402/18 до розгляду на 19.06.2019 року колегією суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Сулім В.В., Пономаренко Є.Ю.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 року враховуючи перебування у відпустці судді Пономаренка Є.Ю., який не є головуючим суддею, справу №910/7402/18 передано на повторний автоматизований розподіл.
Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу справ від 19.06.2019 року, справу №910/7402/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Сулім В.В., Смірнова Л.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 справу № 910/7402/18 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Сулім В.В., Смірнова Л.Г.
У судовому засіданні 19.06.2019 відповідачем було подано клопотання про закриття апеляційного провадження.
Дане клопотання обґрунтоване тим, що ордер серії КВ № 107188 від 14.03.2019, виданий адвокатським об'єднанням «Маршаллєр і партнери», не підписаний адвокатом Грабовим О.А., а тому останній не мав повноважень підписувати апеляційну скаргу як представник ПАТ «Одеський припортовий завод».
У судовому засіданні 19.06.2019 оголошено перерву до 26.06.2019.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2019 відкладено розгляд справи на 22.07.2019.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 враховуючи перебування судді Смірнової Л. Г., яка не є головуючою суддею, на лікарняному, справу № 910/7402/18 передано на повторний автоматизований розподіл.
Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу справ від 22.07.2019, справу № 910/7402/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Сулім В. В., Пономаренко Є. Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2019 року у справі № 910/7402/18 у складі колегії суддів: Дідиченко М. А. - головуюча суддя; судді - Сулім В. В., Пономаренко Є. Ю. до свого провадження, справу призначено на 29.07.2019.
У судовому засіданні 29.07.2019 представник відповідача подане клопотання про закриття апеляційного провадження підтримав.
Представник позивача проти заявленого клопотання заперечував.
У судовому засіданні 29.07.2019 колегія суддів дійшла до висновку про відхилення клопотання про закриття апеляційного провадження з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 56 ГПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (само представництво) або через представника.
Згідно з ч.1 ст.58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до ч.4 ст.60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Зі змісту поданої до Північного апеляційного господарського суду апеляційної скарги вбачається, що вона підписана представником ПАТ «Одеський припортовий завод» Грабовим О.А .
На підтвердження повноважень адвоката як представника до позову додано оригінал ордеру серії КВ № 107188 від 14.03.2019.
Згідно зі статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:
1) договір про надання правової допомоги;
2) довіреність;
3) ордер;
4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката.
Дійсно, ордер КВ № 107188 від 14.03.2019 не містить підпису адвоката.
Проте, зазначений ордер виданий на надання правової допомоги ПАТ «Одеський припортовий завод» на підставі договору про надання правової допомоги № 2 від 03.01.2018 та на ньому міститься підпис та печатка адвокатського об'єднання «Маршаллєр і партнери».
Так, в матеріалах справи міститься договір № 2 про надання правової допомоги від 03.01.2018, який укладений між Адвокатським об'єднанням «Маршаллєр і партнери» та ПАТ «Одеський припортовий завод».
Також, до матеріалів справи було долучено лист т.в.о. голови правління-директора ПАТ «Одеський припортовий завод» С.М. Назаренка, в якому позивач повідомляє суд, що відповідно до договору про правову допомогу № 2 від 03.12.2018 ПАТ «Одеський припортовий завод» доручив АО «Маршаллєр і партнери» ведення справи в інтересах АТ «ОПЗ» щодо оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2019 у справі № 910/7402/18. Для чого, адвокати АО «Маршаллєр і партнери», в тому числі Кімлик І.В. та Грабовий О.А. були наділені повноваженнями подавати та підписувати апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2019 у справі № 910/7402/18, здійснювати представництво інтересів у Північному апеляційному господарському суді під час розгляду справи.
Крім того, колегія суддів встановила, що Грабовий О.А. представляв інтереси позивача у суді першої інстанції на підставі довіреності.
Колегія суддів враховує, що виходячи зі змісту Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням) лише на підставі вже укладеного договору. Крім того, адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги.
В той же час, колегія суддів враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 18.09.2018 у справі № 911/2666/15, в якій було зроблено висновок, що вирішуючи питання щодо наявності або відсутності повноважень представника, суди мають спершу дати оцінку позиції позивача в особі його належного представника на час розгляду цього питання.
Як вже було зазначено, керівний орган ПАТ «Одеський припортовий завод» та уповноважений представник позивача Климик І.В. підтримують доводи та вимоги апеляційної скарги.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
Зокрема, у рішенні від 04 грудня 1995 року у справі "Беллет проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні від 13 січня 2000 року у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.
Отже, виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, враховуючи, що повноважні представники позивача апеляційну скаргу у суді апеляційної інстанції підтримують в повному обсязі, а тому закриття апеляційного провадження з формальних підстав унеможливило б доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом апеляційного розгляду справи.
У судовому засіданні 29.07.2019 було оголошено перерву до 31.07.2019.
Через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшло клопотання про призначення експертизи.
Вказане клопотання обґрунтоване тим, що суд першої інстанції у своєму рішенні від 14.02.2019 по операціям проведеним між позивачем та відповідачем дійшов висновку, який не відповідає фактичним обставинам, так як позивач заявляючи позовні вимоги та розраховуючи штрафи, встановлені договором, ніяким чином не проводив нарахування штрафу на штраф чи пеню. А тому, на думку позивача, в частині розрахунку штрафу необхідні спеціальні знання в економічній сфері, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Також позивач вважає, що на вирішення експерта необхідно поставити питання про ринкову вартість аміаку та карбаміду у період з 08.05.2018 по 31.05.2018 з урахуванням його якісних показників.
У судових засіданнях 29.07.2019 та 31.07.2019 представник позивача підтримав подане клопотання про призначення експертизи.
Представник відповідача у судових засіданнях 29.07.2019 та 31.07.2019 проти призначення експертизи заперечував.
Крім того, 31.07.2019 представником відповідача було подано клопотання про відкладення розгляду справи.
В той же час, оскільки у судовому засіданні 31.07.2019 був присутній повноважний представник відповідача, який після початку судового засідання його не підтримав, а тому зазначене клопотання відповідача було залишено без задоволення.
Розглянувши заявлене клопотання про призначення експертизи, заслухавши думку сторін, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача 21 641 984, 71 грн. штрафу за договором № 20/СН-244 на переробку давальницької сировини від 21.12.2017.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання за договором № 20/СН-244 на переробку давальницької сировини від 21.12.2017.
Як зазначав відповідач, з чим погодився і суд першої інстанції, позивачем в порушення норм ЦК України не було застосовано процедуру продажу майна з прилюдних торгів, а здійснено продаж притриманого (заставного) майна за власною ініціативою.
В той же час, за твердженням відповідача вартість такого майна мала визначатись за умовами укладеного між сторонами договору на переробку давальницької сировини № 20/СН-24 від 21.12.2017 за цінами, зазначеними у п.8 Додаткової угоди № 9 від 16.03.2018 до Договору, чого позивачем не здійснено та реалізовано притриману продукцію за цінами визначеними на власний розсуд.
Позивач в апеляційній скарзі, не погоджуючись з твердженнями відповідача та суду першої інстанції, зазначив, що апелянт звертав стягнення на предмет забезпечувального обтяження шляхом купівлі-продажу третім особам в спосіб, як це передбачено вимогами Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», за ринковими цінами. На думку апелянта, доказом ринковості цін продажу притриманого майна є той факт, що рівень таких цін відповідає рівню цін реалізації такої ж продукції за договором комісії № 1 від 31.01.2018, за яким позивач виконував для відповідача функції комісіонера з продажу виробленої в процесі переробки продукції аналогічної притриманій.
Відповідно до п.1 ч.1, ч.4 та 5 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасників справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку , потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Частиною 5 ст. 100 ГПК України, передбачено, що в ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінка в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Так, статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-IV зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію (Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод) та практику Суду (Європейського суду з прав людини) як джерело права.
Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands» від 27.10.1993 (n. 33), та «Ankerl v. Switzerland» від 23.10.1996 р. (n. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.
Крім того, принцип змагальності тісно пов'язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, «без якого змагальність як принцип не існує». Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.
Також, у рішенні Європейського суду з прав людини «Дульський проти України» від 01.06.2006 року (заява № 61679/00), зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.
Право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, зокрема, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що предметом розгляду даної справи є стягнення штрафу за договором № 20/СН-244 на переробку давальницької сировини від 21.12.2017, враховуючи, що частина заборгованості в даних правовідносинах була погашена шляхом притримання та реалізації продукції на підставі п. 6.5. договору, в той час як відповідачем ставиться під сумнів правильність визначення ціни продажу при реалізації готової продукції, колегія суддів дійшла до висновку, що встановлення правильності визначення ціни реалізованої позивачем готової продукції за договором матиме значення при оцінці судом фактичних обставин даної справи в їх сукупності, що складає невід'ємну частину судової процедури.
Згідно з пунктом 1.2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 8 жовтня 1998 року (із змінами і доповненнями), одним із основних видів експертиз, які проводяться в експертних установах, є товарознавча експертиза: машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання.
У відповідності до п. 1.1. та 1.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України, від 8 жовтня 1998 p. N 53/5, у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 p. N 1950/5 (далі - Рекомендації) основними завданнями товарознавчої експертизи є: визначення вартості товарної продукції; визначення належності товарів до класифікаційних категорій, які прийняті у виробничо-торговельній сфері; визначення характеристик об'єктів дослідження відповідно до вимог Українського класифікатора товарів зовнішньої економічної діяльності; визначення змін показників якості товарної продукції; установлення способу виробництва товарної продукції: промисловий чи саморобний, підприємства-виробника, країни-виробника; визначення відповідності упакування і транспортування, умов і термінів зберігання товарної продукції до вимог чинних правил.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. До державних спеціалізованих установ належать, зокрема, науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України.
Враховуючи все вищенаведене в сукупності, колегія суддів вважає, що висновок судової товарознавчої експертизи зможе встановити фактичні обставини справи, що, у свою чергу, є необхідною умовою для встановлення дійсних обставин, з метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору й вирішення питань, що потребують спеціальних знань, колегія суддів дійшла висновку щодо задоволення клопотання представника позивача в частині призначення у справі товарознавчої судової експертизи, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
В той же час, клопотання позивача в частині призначення економічної експертизи для визначення розміру штрафу за невиконання зобов'язань, передбачених п. 6.4. договору за період з січня 2018 по 04.10.2018, є необґрунтованим, оскільки розрахунок штрафу регулюється спірним договором та положеннями чинного законодавства.
При цьому правомірність здійснених позивачем нарахувань суд перевіряє при розгляді справи по суті на підставі зібраних у справі доказів та користуючись передбаченими Господарськими процесуальним кодексом України правами та повноваженнями (стаття 269 Господарського процесуального кодексу України), а тому призначення в цій частині економічної експертизи є недоцільним.
Колегія суддів зазначає, що оскільки експертиза була призначена за клопотанням позивача, а тому витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи на даній стадії покладаються на позивача - Публічне акціонерне товариство "Одеський припортовий завод".
Розмір сум, що підлягають сплаті експерту визначаються з урахуванням ставок та окладів, встановлених експертною установою та зазначаються в рахунку, виставленому експертною установою для здійснення оплати експертизи за її проведення.
Відповідно до ст. 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи , а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Враховуючи, що для проведення судової експертизи матеріали справи направляються до судово-експертної установи, у цей період часу неможливо проводити процесуальні дії, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ст. 228 ГПК України провадження у справі зупинити.
Згідно до п. 6 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 100, 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Призначити по справі № 910/7402/18 справі товарознавчу судову експертизу.
2. Проведення судової експертизи доручити провести Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).
3. На вирішення експерта поставити наступні питання :
- Чи відповідає ринковій вартості вартість аміаку безводного визначена в контракті №1A-TRAMMO-2018 від 20.05.2018 року та з урахуванням його якісних показників та умов поставки товару?
- Чи відповідає ринковій вартості вартість карбаміду навалом (ДСТУ 7312:2013) марки «Б» визначена в договорі №1006/78-2018ксг від 03.05.2018 року та додатковій угоді №1 від 25.05.2018 року з урахуванням його якісних показників та умов поставки товару?
- Чи відповідає ринковій вартості вартість карбаміду фасованого у біг-беги 800кг (ДСТУ 7312:2013) марки «Б» встановлена в договорі №1006/78-2018ксг від 03.05.2018 року та додатковій угоді №1 від 25.05.2018 року з урахуванням його якісних показників та умов поставки товару?
- Чи відповідає ринковій вартості вартість карбаміду навалом (ДСТУ 7312:2013) марки «Б» встановлена в договорі №1006/79-2018ксг від 03.05.2018 року з урахуванням його якісних показників та умов поставки товару ?
- Чи відповідає ринковій вартості вартість карбаміду фасованого у біг-беги 800кг (ДСТУ 7312:2013) марки «Б» встановлена в договорі №1006/79-2018ксг від 03.05.2018 року з урахуванням його якісних показників та умов поставки товару?
- Чи відповідає ринковій вартості вартість карбаміду без упаковки (ДСТУ 7312:2013) марки «Б» встановлена в договорі №1006/42-2018ксг від 04.04.2018 року з урахуванням його якісних показників та умов поставки товару ?
- Чи відповідає ринковій вартості вартість карбаміду без упаковки (насипом) (ДСТУ 7312:2013) марки «Б» встановлена в договорі №1006/22-2018ксг від 02.04.2018 року та додатковій угоді №1 від 02.05.2018 року з урахуванням його якісних показників та умов поставки товару?
- Чи відповідає ринковій вартості вартість карбаміду без упаковки (насипом) (ДСТУ 7312:2013) марки «Б» встановлена в договорі №1006/70-2018ксг від 20.04.2018 року з урахуванням його якісних показників та умов поставки товару?
- Чи відповідає ринковій вартості вартість карбаміду без упаковки (насипом) (ДСТУ 7312:2013) марки «Б» встановлена в договорі №1006/64-2018ксг від 13.04.2018 року з урахуванням його якісних показників та умов поставки товару?
- Чи відповідає ринковій вартості вартість карбаміду без упаковки (насипом) (ДСТУ 7312:2013) марки «Б» встановлена в договорі №1006/44-2018ксг від 05.04.2018 року з урахуванням його якісних показників та умов поставки товару?
- Чи відповідає ринковій вартості вартість карбаміду без упаковки (насипом) (ДСТУ 7312:2013) марки «Б» встановлена в договорі №1006/74-2018ксг від 24.04.2018 року з урахуванням його якісних показників та умов поставки товару?
- Чи відповідає ринковій вартості вартість карбаміду без упаковки (насипом) (ДСТУ 7312:2013) марки «Б» встановлена в договорі №1006/1-2018ксг від 09.03.2018 року з урахуванням його якісних показників та умов поставки товару?
- Чи відповідає ринковій вартості вартість карбаміду без упаковки (насипом) (ДСТУ 7312:2013) марки «Б» встановлена в договорі №1006/75-2018ксг від 25.04.2018 року з урахуванням його якісних показників та умов поставки товару?
- Чи відповідає ринковій вартості вартість карбаміду без упаковки (насипом) (ДСТУ 7312:2013) марки «Б» встановлена в договорі №1006/60-2018ксг від 10.05.2018 року та додатковій угоді №1 від 02.05.2018 року з урахуванням його якісних показників та умов поставки товару?
- Чи відповідає ринковій вартості вартість карбаміду без упаковки (насипом) (ДСТУ 7312:2013) марки «Б» встановлена в договорі № 1006/23-2018ксг від 02.04.2018 року з урахуванням його якісних показників та умов поставки товару?
- Чи відповідає ринковій вартості вартість карбаміду без упаковки (насипом) (ДСТУ 7312:2013) марки «Б» встановлена в договорі №1006/57-2018ксг від 12.04.2018 року з урахуванням його якісних показників та умов поставки товару?
- Чи відповідає ринковій вартості вартість карбаміду без упаковки (насипом) (ДСТУ 7312:2013) марки «Б» встановлена в договорі №1006/7-2018ксг від 13.03.2018 року з урахуванням його якісних показників та умов поставки товару?
4. Зобов'язати сторін надати експертам усі потрібні їм для проведення експертизи документи.
5. Витрати по оплаті експертизи покласти на позивача - Публічне акціонерне товариство "Одеський припортовий завод".
6. Зобов'язати експерта після проведення експертизи направити на адресу сторін копію висновку.
7. Попередити експертів, які безпосередньо проводитимуть судову експертизу, про відповідальність, передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.
8. Направити до Київського науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6) матеріали справи № 910/7402/18.
9. Зупинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2019 року у справі № 910/7402/18 на час проведення судової експертизи.
Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та з урахуванням положень ч. 3 ст. 287 ГПК України може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.
Головуючий суддя М.А. Дідиченко
Судді Є.Ю. Пономаренко
В.В. Сулім