проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"31" липня 2019 р. Справа № 922/976/18
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Зубченко І.В. , суддя Чернота Л.Ф.
за участю секретаря судового засідання Бірчак К.Є.
За участю представників сторін:
Від позивача не з'явився
Від відповідача не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Колос”, м. Лозова, Харківська область (вх.№1968 Х/З) на ухвалу господарського суду Харківської області від 05.06.2019 у справі №922/976/18 (повний текст складено 07.06.2019р. м. Харків) суддя - Жигалкін І.П
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Колос”, м. Лозова, Харківська область
до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків
про визнання недійсним рішення
06.05.2019р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Колос» звернулося до господарського суду Харківської області із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій просило скасувати рішення господарського суду Харківської області від 24.07.2018 у справі № 922/976/18 з підстав нововиявлених обставин та за результатами перегляду ухвалити нове рішення, яким визнати наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 15.08.2018 р. №1574-СГ "Про припинення права оренди земельної ділянки" недійсним та скасувати в Державному реєстрі речових прав запис про припинення права оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1 від 29.03.2018р. індексний номер рішення 40370893 (т. 1 а.с. 137-139).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.06.2019 в задоволенні заяви (вх.№ 16 від 06.05.2019 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" про перегляд судового рішення господарського суду Харківської області від 24.07.2018р. у справі №922/976/18 за нововиявленими обставинами відмовлено. Рішення господарського суду Харківської області від 24.07.2018 р. у справі №922/976/18 залишено в силі (т.2, а.с.15-21).
В обґрунтування прийнятої ухвали суд виходив з того, що посилання позивача на отримання інформації лише 05.04.2019 р. від голови Верхньосамарської селищної ради Близнюківського району Харківської області про перебування земельної ділянки площею 202,0073 га, що розташована на території Верхньосамарської сільської ради Близнюківського району Харківської області на праві колективної власності на землю, колишнім працівникам підприємства КСП «Червона Самара» (належить 978 громадянам) відповідно до Державного акту НОМЕР_2 , зареєстрованого за № 2 від 21.01.1996р. в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю є новим доказом, а не те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові (позивачеві) на час розгляду справи, оскільки земельна ділянка з кадастровим № НОМЕР_1 площею 202,0073 га, яка розташована на території Верхньосамарської сільської ради Близнюківського району Харківської області використовувалась позивачем на праві оренди відповідно до укладеного договору строком на 10 років між позивачем та Близнюківською районною державною адміністрацією Харківської області договору оренди земельної ділянки від 19.01.2008р., який зареєстрований у Близнюківському РВ Харківської філії ДП «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 23.01.2008р. №040868500001.
Відтак, вказані заявником обставини, не є нововиявленими в розумінні ст. 320 Господарського процесуального кодексу, а тому заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" про перегляд судового рішення господарського суду Харківської області від 24.07.2018 р. у справі № 922/976/18 за нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає, оскільки необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Не погодившись з даною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Колос" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою разом із заявою про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, в якій просило поновити пропущений строк, ухвалу господарського суду Харківської області від 05.06.2019 та рішення господарського суду Харківської області від 24.07.2018 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ “Колос” до ГУ Держгеокадастру в Харківській області у справі № 922/976/18 в повному обсязі (т.2, а.с.44-52).
ТОВ «Колос» вважає ухвалу суду незаконною та такою, що прийнята з порушенням процесуальних норм, тому що залишились поза увагою обставини стосовно того, кому належала та до якої форми власності відносилась спірна земельна ділянка та відповідно наявність повноважень у ГУ Держгеокадастру в Харківській області щодо розпорядження стосовно зазначеної земельної ділянки.
Апелянт зазначає, що обставиною, яка має значення для справи є той факт, що розташована земельна ділянка на території Верхньосамарської сільської ради Близнюківського району Харківської області перебуває в колективній власності 978 громадян, колишніх працівників цього підприємства і не є державною власністю, та відповідно до Земельного кодексу України є власністю територіальних громад.
Також ТОВ «Колос» в своїй апеляційній скарзі посилається на порушення судом норм процесуального права у зв'язку із залишенням без розгляду поданих заявником клопотань.
Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Радіонова О.О., судді Зубченко І.В., Чернота Л.Ф.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.07.2019 року було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Колос”, м. Лозова, Харківська область на ухвалу господарського суду Харківської області від 05.06.2019 у справі №922/976/18, зупинено дію оскаржуваної ухвали, відновлено ТОВ “Колос” пропущений процесуальний строк та встановлено строк відповідачу до 22.07.2019 року включно, для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання позивачу по справі.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2019 року дану справу призначено до розгляду на 31.07.2019 року об 09:15.
Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив.
Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористався.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористався.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Керуючись вказаною нормою, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за відсутності позивача та відповідача, враховуючи, що їх явка не визнавалася судом обов'язковою.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутністю учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Складено протокол судового засіданні згідно вимог ст. 223 ГПК України.
Відповідно до ч. 7 ст. 325 ГПК України судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах.
Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне.
В квітні 2018 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Колос" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив визнати наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 15.03.2018 р. №1574-СГ "Про припинення права оренди земельної ділянки" недійсним та скасувати в Державному реєстрі речових прав запис про припинення права оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1 від 29.03.2018р. індексний номер рішення 40370893 (т. 1 а.с. 4-6).
Рішенням господарського суду Харківської області від 24.07.2018 р. у справі №922/976/18 в задоволенні позовних вимог відмовлено (т.1 а.с. 129-133).
Прийняте рішення суду мотивоване тим, що у зв'язку з закінченням строку дії договору, Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області 15.03.2018 було прийнято наказ № 1574-СГ "Про припинення права оренди земельної ділянки", у відповідності до якого припинено право оренди земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення площею 202,0073 га, в т.ч. рілля 202.0073 га, яка надана Товариству з обмеженою відповідальністю "Колос" на підставі договору оренди землі від 19.01.2008р. та віднесено вказану земельну ділянку до земель запасу, а відтак позовні вимоги суд визнав необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
В травні 2019 року ТОВ «Колос» звернувся до господарського суду Харківської області із заявою про перегляд справи за нововиявленими обставинами, оскільки при прийнятті рішення не було враховано той факт, що земельна ділянка розташована на території Верхньосамарської сільської ради Близнюківського району Харківської області перебуває в колективній власності, що є істотною обставиною, яка існувала на час розгляду справи, оскільки державний акт НОМЕР_2 КСП «Червона Самара» зареєстрований 21.01.1996 року. У зв'язку з необґрунтованістю поданої заяви, суд ухвалою від 05.06.2019 відмовив у задоволенні зазначеної заяви ТОВ "Колос" про перегляд судового рішення господарського суду Харківської області від 24.07.2018 р. у справі № 922/976/18 за нововиявленими обставинами, рішення господарського суду Харківської області від 24.07.2018 р. у справі №922/976/18 залишено в силі.
Спірні правовідносини регулюються нормами Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
На підставі вказаної норми позивач звернувся із заявою про перегляд судового рішення першої інстанції у справі за нововиявленими обставинами.
Щодо перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з підстав, зазначених в пункті 1 частини 2 статті 320 ГПК України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Нововиявлені обставини за своєю правовою природою є матеріально-правовими фактами, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.
Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не були та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність цих обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). За відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення, відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 03.04.2018 у справі № 910/6052/16.
В рішенні суду від 24.07.2018 по даній справі встановлено наступне.
Головне управління Держгеокадастру в Харківській області згідно ст. 122 Земельного кодексу України наділене повноваженнями з передачі у власність або користування для всіх потреб, земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах області, в т. ч. повноваженнями з відчуження прав на земельні ділянки на земельних торгах відповідно до гл.21 Земельного кодексу України.
Враховуючи подальшу можливість реалізації Головним управлінням права користування земельною ділянкою з кадастровим № НОМЕР_1 загальною площею 202,0073 га, яка розташована на території Новоукраїнської сільської ради Близнюківського району Харківської області на земельних торгах та з метою наповнення місцевого бюджету, Головним управлінням відмовлено позивачу у поновленні договору оренди земельної ділянки від 19.01.2008р.
Позивач, будучи обізнаним з жовтня 2017р. про відмову в поновленні договору оренди землі самовільно на власний розсуд та ризик проводив роботи по засіву сільськогосподарських культур, що не може бути обґрунтованою підставою для поновлення договору оренди землі.
Рішення господарського суду Харківської області від 24.07.2018р. у справі № 922/976/18 набрало чинності та не оскаржувалося в установленому законом порядку.
Звертаючись із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, позивач зазначає, що в основу рішення покладено факти, які призвели до невірного вирішення справи по суті.
В якості нововиявленої обставини посилається на те, що 05.04.2019 року позивач ТОВ «Колос» дізнався про те, що оспорювала земельна ділянка є в колективній власності, а не в державній власності, в підтвердження чого надає Державний акт на право колективної власності на землю серія НОМЕР_2 , відповідно до якого землю передано у колективну власність, відповідно до рішення Близнюківської районної ради 1996 року.
В матеріалах справи відсутні докази неможливості отримання інформації від Верхньосамарської сільської ради Близнюківського району відносно існування Державного акту на право колективної власності на землю серія НОМЕР_2 КСП «Червона Самара», зареєстрованого 21.01.1996 р., та відповідно, неможливість надання вказаних документів до винесення рішення господарським судом.
Заявником не надано жодного доказу, який підтверджував би неможливість отримання на час розгляду даної справи від відповідного органу інформації про наявність/відсутність документу, який би підтверджував право власності на земельну ділянку, що є предметом зазначеного договору.
Слід зазначити, що згідно предмету договору оренди землі від 19.01.2008р. орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Верхньосамарської сільської ради із державних земель (т.1, а.с.12).
Відтак заявником не доведено, що обставина, на яку він посилається як на нововиявлену, не могла бути йому відома на час розгляду справи і така інформація не могла бути ним отримана на час розгляду даного спору по суті заявлених вимог.
Крім того, з плану меж земель, переданих у колективну власність згідно Державного акту колективної власності на землю серія НОМЕР_2 від 21.01.1996р. неможливо ідентифікувати, як саме він відноситься до спірної земельної ділянки (т.1, а.с.150-152).
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - Суд) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) за умови відсутності зловживання (пп. 27 - 28 рішення від 18.11.2004 у справі "Правєдная проти Росії" N69529/01 та п. 46 рішення від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови" N 2). Однак, при цьому Суд наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення Суду у справі "Брумареску проти Румунії" від 28.10.1999). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (п.п. 51 - 52 рішення Суду у справі "Рябих проти Росії" від 24.06.2003; ухвала Суду щодо прийнятності заяви N 62608/00 "Агротехсервіс проти України"; п.п. 42-44 рішення Суду у справі "Желтяков проти України" від 09.06.2011).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пп. 27 - 34 рішення Суду у справі "Праведная проти Росії" від 18.11.2004).
Стосовно порушення норм процесуального права, на які звертає увагу заявник, судом апеляційної інстанції встановлено наступне.
В апеляційній скарзі скаржник посилається на той факт, що він двічі звертався до суду першої інстанції з клопотанням про забезпечення трансляції судових засідань у справі №922/976/18 до мережі Інтернет на Youtube канал «Судова влада України» 17.05.2019 та 24.05.2019 року, проте суд неправомірно в них відмовив.
Як вбачається з ухвали господарського суду Харківської області від 20.05.2019, суд аргументував відмову у задоволені цих клопотань, оскільки, по-перше, це є правом суду, а не обов'язком, по-друге, заявником не доведено поважності причин щодо трансляції судових засідань по даній справі.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Відповідно до ч.5, 6 ст. 8 ГПК України, статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», учасники судового процесу, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, установлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання та здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав.
Як вбачається з матеріалів справи, розгляд справи №922/976/18 відбувався відкрито, оскільки відсутні по даній справі ухвали, які б свідчили про проведення судового засідання в закритому режимі. При цьому, відмова в проведенні відео конференції за своїм змістом тотожна відмові в транслюванні судових засідань по даній справі.
Щодо залишення без розгляду клопотання, в якому позивач просив накласти штраф на відповідача відповідно до ст. 131 ГПК України, суд апеляційної інстанції встановив, що дане клопотання судом першої інстанції всупереч вимог ст. 238 ГПК України щодо змісту судового рішення, не зазначено в оскаржуваній ухвалі.
Враховуючи викладене, на переконання суду, господарський суд Харківської області дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав вважати зазначений акт нововиявленою обставиною, яка не могла бути відомою заявнику на час розгляду в суді першої інстанції до вирішення справи по суті.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги вирішуються у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Колос”, м. Лозова, Харківська область на ухвалу господарського суду Харківської області від 05.06.2019 у справі №922/976/18 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 05.06.2019 року у справі №922/976/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів через Східний апеляційний господарський суд з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складений 31.07.2019 року.
Головуючий суддя О.О. Радіонова
Суддя І.В. Зубченко
Суддя Л.Ф. Чернота