Справа № 8022/10/1570
24 листопада 2010 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Марина П.П.,
при секретарі Полторак І.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства «Одеський міськмолзавод №1»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень, -
Відкрите акціонерне товариство «Одеський міськмолзавод №1»звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень №0000412301/2 від 26.07.2010 року на податкове зобов'язання з податку на прибуток - 991844 грн. (за основним платежем 661229 грн., та за штрафними санкціями 330615 грн.), податкове повідомлення -рішення №0009572301/0/1 від 27.04.2010 року на податкове зобов'язання з податку на прибуток - за штрафними санкціями 305187,50 грн., податкове повідомлення -рішення №0000422301/2 від 26.07.2010 року в частині податкового зобов'язання з ПДВ - 478530,00 грн. (за основним платежем 319020,00 грн., та за штрафними санкціями 159510,00 грн.). Свої вимоги позивач обґрунтовує безпідставністю висновків податкового органу про порушення ВАТ «Одеський міськмолзавод №1»п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки підприємство надало всі необхідні первинні документи, які підтверджують здійснення валових затрат підприємством, які сформовані з урахуванням актів виконаних робіт, що підтверджують проведення ремонту приміщень та підлеглої території. Що стосується висновку про порушення ВАТ «Одеський міськмолзавод №1»п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», то правомірність включення до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 528985 грн. відповідно до договору на проведення демонтажу резервуарів та підготовку території від 25.12.2006 року, договору ремонту асфальто -бетонного покриття від 25.12.2006 року, договору ремонту пристрою вентиляції від 25.12.2006 року підтверджуються податковими накладними отриманими від ТОВ «Леб-сервіс'у січні 2007 року -лютому 2008 року. Первинна бухгалтерська документація складена у відповідності до законодавства а податкові накладні оформленні відповідно до вимог законодавства України. Отже податкові повідомлення-рішення №0000412301/2 від 26.07.2010 року, №0009572301/0/1 від 27.04.2010 року, №0000422301/2 від 26.07.2010 року, які базуються на даних висновках є необґрунтованими, не відповідають чинному законодавству, а тому є незаконними.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що за результатами перевірки встановлено порушення ВАТ «Одеський міськмолзавод №1»п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств'та п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість'в зв'язку з чим повідомлення-рішення №0000412301/2 від 26.07.2010 року, №0009572301/0/1 від 27.04.2010 року, №0000422301/2 від 26.07.2010 року видані правомірно у зв'язку з порушенням позивачем чинного законодавства України.
Також представник відповідача зазначив, що позивач порушив зазначені п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств'та п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість'у зв'язку з тим, що перевіркою позивача встановлено віднесення підприємством до складу валових витрат витрати відображені по бухгалтерському рахунку 631 як отримання підрядних послуг від ТОВ «Леб-сервіс'що не підтвердженні відповідними розрахунковими платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та не здійснені як компенсація вартості товарів (робіт, послуг) які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, оскільки при проведенні перевірки позивача встановлено, що відповідно до матеріалів кримінальної справи №201200900015 засновник та директор ТОВ «Леб-сервіс» здійснила державну реєстрацію даного товариства за винагороду, без наміру здійснювати фінансово -господарську діяльність, тобто без наміру здійснювати повноваження покладені на власника підприємств законодавством України та установчими документами підприємства. У подальшому директор ТОВ «Леб- ОСОБА_1 фінансово -господарську діяльність підприємства не здійснювала, ніяких документів фінансово -господарської діяльності (договорів, актів виконаних робіт) не підписувала, отже всі правочини укладені між ВАТ «Одеський міськмолзавод №1»та ТОВ «Леб-сервіс'стосовно виконання підрядних робіт за період з 25.12.2006 року по 29.02.2008 року та акти виконаних робіт є недійсними.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що головним державним податковим інспектором ДПІ у Київському районі м. Одеси Череватим Віталієм Васильовичем проведена невиїзна документальна перевірка ВАТ «Одеський міськмолзавод №1»з питань правових відносин з ТОВ «Леб-сервіс» за період з 01.12.2006 року по 29.02.2008 року, за наслідками якої 29.12.2009 року складено акт №4485/23-02/05511627/243 від 29.12.2009 року (а.с.7-29).
На підставі даного акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Одеси прийняті податкове повідомлення-рішення 0000422301/0 від 22.02.2010 року яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 793478 грн. у тому числі основний платіж -528985 грн. та штрафні (фінансові) санкції -264493 грн. та податкове повідомлення-рішення 0000412301/0 від 22.02.2010 року яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 991844 грн. у тому числі основний платіж -661229 грн. та штрафні (фінансові) санкції -330615 грн.
ВАТ «Одеський міськмолзавод №1»дані податкові повідомлення -рішення були оскаржені в адміністративному порядку до ДПІ у Київському районі м. Одеси. 17.05.2010 року позивачем отримано рішення до ДПІ у Київському районі м. Одеси «Про результати розгляду первинної скарги на податкові повідомлення-рішення 0000412301/0 від 22.02.2010 року та 0000412301/0 від 22.02.2010 року'яким у задоволенні скарги позивачу відмовлено, а зазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін та збільшено штрафну санкцію по податку на прибуток на 305187,50 грн.
Дане рішення оскаржене ВАТ «Одеський міськмолзавод №1»до Державної податкової адміністрації в Одеській області.
30.07.2010 року позивачем отримано рішення ДПА в Одеській області від 14.07.2010 року про результати розгляду повторної скарги, яким у задоволенні повторної скарги ВАТ «Одеський міськмолзавод №1»відмовлено та прийнято наступні податкові повідомлення - рішення:
- податкове повідомлення -рішення №0000422301/2 від 26.07.2010 року яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 793478 грн. у тому числі основний платіж -528985 грн. та штрафні (фінансові) санкції -264493 грн.(а.с.31);
- податкове повідомлення -рішення №0000412301/2 від 26.07.2010 року яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 991844 грн. у тому числі основний платіж -528985 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 264493 грн.(а.с.30);
Крім цього позивачем отримано податкове повідомлення -рішення №0009572301/0/1 від 27.07.2010 року яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 305187,50 грн.(а.с.32);
В акті перевірки №4485/23-02/05511627/243 від 29.12.2009 року зазначено, що позивач порушив п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств'та п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість'у зв'язку з тим, що перевіркою позивача встановлено віднесення підприємством до складу валових витрат витрати відображені по бухгалтерському рахунку 631 як отримання підрядних послуг від ТОВ «Леб-сервіс'що не підтвердженні відповідними розрахунковими платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та не здійснені як компенсація вартості товарів (робіт, послуг) які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, оскільки при проведенні перевірки позивача встановлено, що відповідно до матеріалів кримінальної справи №201200900015 засновник та директор ТОВ «Леб-сервіс'здійснила державну реєстрацію даного товариства за винагороду, без наміру здійснювати фінансово -господарську діяльність, тобто без наміру здійснювати повноваження покладені на власника підприємств законодавством України та установчими документами підприємства. У подальшому директор ТОВ «Леб- ОСОБА_1 фінансово -господарську діяльність підприємства не здійснювала, ніяких документів фінансово -господарської діяльності (договорів, актів виконаних робіт) не підписувала, отже всі правочини укладені між ВАТ «Одеський міськмолзавод №1»та ТОВ «Леб-сервіс'стосовно виконання підрядних робіт за період з 25.12.2006 року по 29.02.2008 року, акти виконаних робіт та податкові накладні є недійсними. Отже ВАТ «Одеський міськмолзавод №1»не мало право на віднесення до валових витрат витрати сформовані на підставі платіжних та інших документів сформованих при взаємовідносинах з ТОВ «Леб-сервіс'та на формування податкового кредиту з ПДВ.
Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств'валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств'не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно п.п. 5.2.1 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств'до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Згідно п. 5.11 ст. 5 названого Закону установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
ВАТ «Одеський міськмолзавод №1»сформовано валові випрати з урахуванням актів виконаних робіт, які підтверджують проведення ремонту приміщень та підлеглої території ТОВ «Леб-сервіс», та на вартість яких зменшений прибуток підприємства, що також підтверджується актом перевірки №4485/23-02/05511627/243 від 29.12.2009 року та не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні.
Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість'податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактової) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 с. 6 та статтею 8-1 цього закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів ( у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку ( в даній ситуації).
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість'датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.
Згідно п.п.7.4.5. п. 7.4 ст.7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Відповідно до п.10.2. Закону платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Особа, яка згідно з вимогами пункту 2.2 статті 2 цього Закону мала зареєструватися платником податку, але не здійснила таку реєстрацію, несе обов'язки з нарахування та сплати цього податку, а також відповідальність за його ненарахування або несплату на рівні особи, зареєстрованої як платник податку, без права виписки податкової накладної та нарахування податкового кредиту.
Отже, враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку що Закон не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету, питання від'ємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб, отже несплата податку або не зменшення суми податкових зобов'язань продавцем (виконавцем робіт) у тому числі внаслідок ухилення від сплати у разі здійснення господарської діяльності не впливає на формування податкового кредиту покупцем цих робіт та суму бюджетного відшкодування.
Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне негативні наслідки саме для нього.
Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість або віднесення до податкового кредиту частини вартості товарів (послуг) -податку у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування, здійснив оплату товарів (робіт, послуг) з урахуванням податку на додану вартість для здійснення власної господарської діяльності та має всі документальні підтвердження розміру податкового кредиту.
Податкова накладна є документом. який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару, отже враховуючи те що ВАТ «Одеський міськмолзавод №1»сплатило ТОВ «Леб-сервіс'податок на додану вартість, ВАТ «Одеський міськмолзавод №1»отримало право на відшкодування податку на додану вартість шляхом формування податкового кредиту.
Судом встановлено, що позивачем відповідно до п.п. 7.2.3, 7.2.4, 7.4.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість'правомірно включено до податкового кредиту податок на додану вартість у сумі 528985 грн. згідно податкових накладних, складених ТОВ «Леб-сервіс'та виданих у січні 2007 р. -лютому 2008 р. за наслідками та в межах виконання договорів на проведення демонтажу резервуарів та підготовку території позивача, оскільки первинна бухгалтерська документація була складена у відповідності до законодавства а податкові накладні оформлені відповідно до вимог вищевказаного закону.
Після отримання податкових накладних ТОВ «Леб-сервіс'складених та виданих у січні 2007 року -лютому 2008 року у позивача виникло право на податковий кредит, як того вимагає п.7.5.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Зазначені податкові накладні містять всі необхідні реквізити, відповідно до п.7.2.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Судом встановлено, що прокуратурою Київського району м. Одеси 24.02.2010 р. у відношенні Голови Правління ВАТ «Одеський міськмолзавод №1»була порушена кримінальна справа №56201000050. Вказана справа знаходиться у впроваджені СВ НМ ДПА у Одеській області та в подальшому була передана до Київського районного суду м. Одеси.
16.03.2010 року для визначення питання про дотримання ВАТ «Одеський міськмолзавод №1»вимог чинного податкового законодавства, з урахуванням скарг позивача на акт перевірки №4485/23-02/05511627/243 від 29.12.2009 року, в рамках кримінальної справи, призначена судово-економічна експертиза та 11.05.2010 року призначена додаткова судово-економічна експертиза.
Відповідно до висновків судово-економічної експертизи №2277/2278 від 21.04.2010 року встановлено, що висновки акту №4485/23-02/05511627/243 від 29.12.2009 року в частині донарахування податку на прибуток, що підлягає зарахуванню до держбюджету України по взаєморозрахункам ВАТ «Одеський міськмолзавод №1»та ТОВ Леб-сервіс»- не підтверджуються.
Відповідно до висновків додаткової судово-економічної експертизи №4483/4484 від 18.05.2010 року встановлено, що сума ПДВ, що підлягає зарахуванню до держбюджету України по взаєморозрахункам ВАТ «Одеський міськмолзавод №1»та ТОВ Леб-сервіс'становить 209965 грн. в тому числі за грудень 2006 року -1600,00 грн., січень 2007 року -30917,00 грн., лютий 2007 року -41833,00 грн., березень 2007 року -38900,00 грн., квітень 2007 року -44417,00 грн., травень 2007 року -40250,00 грн., липень -жовтень 2007 року -5381,00 грн., лютий 2008 року -6667,00 грн.
Вказана заборгованість погашена позивачем добровільно. Тому 29.06.2010 р. Київський районний суд м. Одеси, погодився з висновками вищевказаних судово - економічних експертиз та кримінальну справу у відношенні Голови Правління ВАТ «Одеський міськмолзавод №1»закрив по обставинам, передбаченим ч.4 ст.212 КК України та ст.248 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Суд погоджується з висновками вищевказаних судово - економічних експертиз №2277/2278 від 21.04.2010 року та №4483/4484 від 18.05.2010 року.
Таким чином, дослідивши надані докази та висновки судово -економічних експертиз №2277/2278 від 21.04.2010 року та №4483/4484 від 18.05.2010 року суд дійшов висновку, що податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси №0000412301/2 від 26.07.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток - 991844 грн. (за основним платежем 661229 грн., та за штрафними санкціями 330615 грн.), податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси №0009572301/0/1 від 27.04.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток - за штрафними санкціями - 305187,50 грн., податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси №0000422301/2 від 26.07.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ - 478530,00 грн. (за основним платежем 319020,00 грн., та за штрафними санкціями 159510,00 грн.), винесені податковим органом безпідставно, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159 - 164, 167, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов відкритого акціонерного товариства «Одеський міськмолзавод №1»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень -задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси №0000412301/2 від 26.07.2010 року на податкове зобов'язання з податку на прибуток - 991844 грн. (за основним платежем 661229 грн., та за штрафними санкціями 330615 грн.);
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси №0009572301/0/1 від 27.04.2010 року на податкове зобов'язання з податку на прибуток - за штрафними санкціями 305187,50 грн.;
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси №0000422301/2 від 26.07.2010 року в частині податкового зобов'язання з ПДВ - 478530,00 грн. (за основним платежем 319020,00 грн., та за штрафними санкціями 159510,00 грн.).
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено та підписано суддею 30 листопада 2010 року
Суддя /підпис/ П.П.Марин