Справа № 204/8884/18
Провадження № 1-кп/204/307/19
29 липня 2019 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12018040680000381 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 березня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 383, ч. 1 ст. 384 КК України,
за участю: прокурора - ОСОБА_4 , потерпілої - ОСОБА_5 , представника потерпілої - ОСОБА_6 , захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , обвинуваченої - ОСОБА_9 ,
ОСОБА_9 , знаходячись за адресою: м. Дніпро, вул. Павлова, 3/5 в приміщенні СВ Красногвардійського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, із корисливих мотивів, реалізуючи злочинний умисел спрямований на завідомо неправдиве повідомлення органу досудового розслідування про вчинення злочину, повідомила 16 липня 2016 року, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, слідчому СВ Красногвардійського ВП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 завідомо неправдиву інформацію про вчинення відносно неї злочину, а саме про те, що у червні 2016 року невстановлена особа знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, шляхом обману заволоділа майном заявниці, а саме домоволодінням, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , що передбачено ч. 1 ст. 190 КК України. Після чого, будучи повідомленою про настання кримінальної відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, та доводячи свій злочинний умисел до кінця, у протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 16 липня 2016 року власноручно та добровільно виконала підпис від свого імені, тим самим засвідчила, що ознайомлена з наслідками у разі виявлення її неправомірних дій.
Після чого, продовжуючи свою злочинну діяльність, далі в цей же день, 16 липня 2016 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, в приміщенні СВ Красногвардійського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 було визнано потерпілою у кримінальному провадженні № 12016040680002044 та допитано в якості потерпілої особи, після чого ОСОБА_9 , маючи умисел на завідомо неправдиве показання, надане з корисливих мотивів, задля використання їх у якості доказів в межах цивільної справи № 202/2994/16-ц, провадження № 2/202/206/2017 стосовно визнання за нею права власності на домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , як спадкоємиця четвертої черги спадкування за законом, тобто особи, яка протягом останніх п'яти років проживала однією сім'єю з покійною ОСОБА_11 , будучи попередженою про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, в період часу з 14 год. 00 хвл. до 15 год. 10 хвл. знаходячись у приміщенні службового кабінету № 209 слідчого СВ Красногвардійського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 , дала завідомо неправдиві показання під час досудового розслідування, про вчинення відносно неї злочину, а саме про те, що вона є спадкоємицею після смерті померлої ОСОБА_11 , та з жовтня 2000 року вона проживала з померлою у будинку АДРЕСА_2 , доглядала її, готувала їжу, купляла продукти, сплачувала всі комунальні платежі, допомагала з ремонтом будинку, організувала поховання ОСОБА_11 та сплатила всі витрати пов'язані з її похованням, а у червні 2016 року невстановлена особа знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, шляхом обману заволоділа майном заявниці, а саме: домоволодінням, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . Доводячи свій злочинний умисел до кінця, у протоколі допиту потерпілого ОСОБА_9 власноручно та добровільно виконала підпис від свого імені, тим самим засвідчила, що ознайомлена з наслідками у разі виявлення її неправомірних дій.
За сукупністю вчинених злочинів, дії ОСОБА_9 , які виразились у завідомо неправдивому повідомленні органу досудового розслідування про вчинення злочину поєднаного з введенням в оману органу досудового розслідування, та наданні завідомо неправдивих показів потерпілого, кваліфікуються за ч. 1 ст. 383, ч. 1 ст. 384 КК України.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_8 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_9 заявив клопотання про закриття кримінального провадження № 12018040680000381 від 03.03.2018 року відносно обвинуваченої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звинуваченої за ч. 1 ст. 383, ч. 1 ст. 384 КК України на підставі ст. 49 КК України. В обґрунтування клопотання вказав, що злочин, передбачений ч. 1 ст. 383 КК України відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, за який передбачено найбільш суворе покарання у вигляді позбавлення волі строком до двох років. Злочин, передбачений ч. 1 ст. 384 КК України відповідно до ст. 12 КК відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, за який передбачено найбільш суворе покарання у вигляді обмеження волі строком до двох років. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості. Станом на 17.07.2019 року сплинув трирічний строк та закінчились визначені ст. 49 КК України строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, а тому ОСОБА_9 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 383, ч. 1 ст. 384 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України, а кримінальне провадження закриттю на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України. Відомостей про те, що строки давності притягнення до кримінальної відповідальності переривались в розмінні ч. 3 ст. 49 КК України, в матеріалах кримінального провадження відсутні та стороною обвинувачення не надані. Сторона захисту віддала пріоритетне значення розгляду клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності саме на цій стадії судового розгляду, та наголошує при цьому, що за положеннями ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Зазначені нормативні положення спрямовані на реалізацію також вимог засади змагальності сторін, згідно з якими суд, залишаючись об'єктивним і неупередженим, повинен створити необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків згідно із ч. 6 ст. 22 КПК України. Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків і відсутність обставин, що порушують їх перебіг ч.ч.2-4 ст. 49 КК України. Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є виключно згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності. Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття рішення судом про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності. Визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, як обов'язкової умови такого звільнення чинним законодавством не передбачено. Виходячи з положень ст. 63 Конституції України, ст. 18 КПК України, визнання вини є правом, а не обов'язком обвинуваченого, а тому не визнання вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації права обвинуваченого на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Отже, оскільки обвинувачена надає згоду на звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, тому відсутні підстави для проведення подальшого судового провадження.
Захисник ОСОБА_7 підтримала дане клопотання та просила кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 383, ч. 1 ст. 384 КК України закрити, звільнивши її від кримінальної відповідальності в зв'язку із закінченням строків давності.
Обвинувачена ОСОБА_9 підтримує клопотання захисника. Незважаючи, що вона вину не визнає, дає згоду на закриття кримінального провадження, при цьому вона розуміє в чому вона обвинувачується, суть пред'явленого обвинувачення, що закриття кримінального провадження не є реабілітуючою підставою. Це її добровільна позиція. Погроз до неї не було. Нових злочинів вона не вчиняла. Розуміє, що може продовжувати розгляд кримінального провадження з метою її виправдання.
Прокурор ОСОБА_4 не заперечував проти заявленого клопотання. Зазначив, що дійсно з моменту вчинення даного кримінального правопорушення минуло понад три роки. Не було встановлено обставин щодо переховування обвинуваченої від кримінального правопорушення чи інших підстав, які б впливали на переривання строку давності, тому клопотання підлягає задоволенню.
Представник потерпілої ОСОБА_6 не заперечує проти закриття кримінального провадження, проте просить суд звернути увагу на постанову Верховного Суду України 219/11564/16к від 13.11.2018 року та просила звернути увагу на правовий висновок Верховного Суду України, який зазначив, що вирішуючи питання про звільнення від кримінальної відповідальності суд повинен переконатися, що діяння, яке постановлюється особі за провину дійсно мало місце, що воно дійсно містить склад злочину, що вказані клопотання, докази підтверджують факт вчинення кримінального правопорушення, а також наявність передбачених кримінальним кодексом умов та підстав для звільнення від кримінальної відповідальності. Оскільки обвинувачена в судовому засіданні дійсно надала згоду на закриття кримінального провадження, що вона розуміє, що закриття кримінального провадження за ст. 49 КК України не є реабілитуючою підставою, надала згоду, що вона усвідомлює, що діяння мало місце за яким її обвинувачують і вона проти цього не заперечувала, тому клопотання підлягає задоволенню.
Потерпіла ОСОБА_5 не заперечує проти задоволення клопотання про закриття кримінального провадження.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає, що клопотання захисника ОСОБА_8 є таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, відповідно ч. 4 до ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Частиною 3 ст. 288 КПК України передбачено, що при розгляді питання про звільнення від кримінальної відповідальності, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у випадках передбачених КК України, здійснюється виключно судом.
У ст. 49 КК України визначено матеріально-правові підстави та умови для звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності. Так, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили: минули зазначені у законі строки (ці строки диференційовані залежно від тяжкості вчиненого злочину); протягом цих строків особа не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого злочину (перебіг давності не перерваний); особа не ухилялася від досудового слідства або суду (перебіг давності не зупинявся); законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.
В той же час, згідно з положеннями постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами законодавства України про звільнення особи від кримінальної відповідальності», умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею певного умисного злочину, незалежно від того, закінчено його чи ні, вчинений він одноособово чи у співучасті. Підставою такого звільнення може бути або певна поведінка особи після вчинення злочину, яку держава заохочує (дійове каяття, примирення винного з потерпілим, припинення злочинної діяльності та добровільне повідомлення про вчинене тощо), або настання певної події (наприклад, зміна обстановки, закінчення строків давності).
При вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час попереднього, судового, апеляційного або касаційного розгляду справи повинен переконатися (незалежно від того, надійшла вона до суду першої інстанції з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком, а до апеляційного та касаційного судів - з обвинувальним вироком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному КПК України порядку відповідне судове рішення.
Судом встановлено, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 383, ч. 1 ст. 384 КК України, які згідно ст. 12 КК України, вони є злочинами невеликої тяжкості, вони мали місце 16 липня 2016 року, та на час розгляду клопотання в суді пройшло більше трьох років, а тому строк давності, відповідно до п. 2 та ч. 1 ст. 49 КК України сплинув.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п'ятнадцять років.
Зупинення спливу строку давності у випадку ухилення особи від досудового слідства або суду є посткримінальною санкцією, заходом кримінально-правового характеру, покликаним забезпечувати здійснення кримінального переслідування і реалізацію кримінальної відповідальності.
Під ухиленням від слідства або суду з огляду на положення ч. 2 ст. 49 КК України слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез'явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, імітація своєї смерті тощо).
Матеріали кримінального провадження не містять доказів, які б підтверджували, що обвинувачена ухилялась від слідства або суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 285 КПК України, особі, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення.
Обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, згідно вимог, передбачених ч. 3 ст. 285 КПК України, повинно бути роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності, в даному випадку через настання підстав, передбачених ст. 49 КК України, які не є реабілітуючими підставами, оскільки в цьому випадку суд повинен переконатися в тому, чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення та чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення, а також право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.
На виконання вимог ст. 285 КПК України, ОСОБА_9 роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності і право заперечувати про закриття кримінального провадження з цієї підстави.
ОСОБА_9 , з урахуванням відповідних роз'яснень суду погодилася на закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України та наполягала на задоволенні клопотання.
За таких обставин суд, знайшовши підстави, передбачені п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України, вважає, що клопотання ОСОБА_8 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_9 підлягає задоволенню, а кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 383, ч. 1 ст. 384 КК України підлягає закриттю.
Судові витрати по справі відсутні.
Речові докази відсутні.
Цивільний позов у справі не заявлено.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44, 49 КК України, ст. ст. 284, 285, 286, 288, 369, 371, 372, 376 КПК України, суд,
Клопотання захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_9 про закриття кримінального провадження № 12018040680000381 від 03.03.2018 року відносно обвинуваченої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченої за ч. 1 ст. 383, ч. 1 ст. 384 КК України на підставі ст. 49 КК України - задовольнити.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 383, ч. 1 ст. 384 КК України - закрити, звільнивши її від кримінальної відповідальності в зв'язку із закінченням строків давності.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1