Справа № 289/1007/19
Номер провадження 2/289/367/19
01.07.2019 м. Радомишль
Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Луньова Д.Ю., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Радомишльської районної ради Житомирської області, третя особа Радомишльське районне управління юстиції Житомирської області про визнання права власності на житловий будинок та земельні ділянки в порядку спадкування, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаним позовом.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.
Положеннями ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява серед іншого повинна містити:
- зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Дані вимоги законодавства ОСОБА_1 не виконано у повному обсязі.
Згідно з п. 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України передбачено, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
В позовній заяві позивачем не визначена ціна позову та зазначено, що даний позов немайнового характеру, що суперечить вищезазначеним положенням законодавства.
Для визначення дійсної ціни позову позивачу слід долучити до позовної заяви документи, які підтверджуються вартість спірного майна та визначити ціну позову у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України зі сплатою 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Главою 86 ЦК України, а також спеціальним законодавством, зокрема, Законом України "Про нотаріат", підзаконними нормативними актами визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій, притаманній юрисдикційній діяльності суддів та нотаріусів. Отже, у разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме: відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові.
В п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику в справах про спадкування" вказується, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися за правилами позовного провадження.
Таким чином, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку має застосовуватись, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Позивачем у позовній заяві зазначається, що вона має перешкоди щодо оформлення права власності на спадкове майно у нотаріальному порядку, однак, доказів на підтвердження цього до суду не надає.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 26 постанови «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014, відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Частиною 2 статті 9 Закону України «Про судовий збір» регламентовано, що суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Однак, позивачем до позовної заяви додано дублікат квитанції №0.0.1385247348.1 від 18.06.2019 про сплату судового збору у сумі 769,00 грн..
Згідно ч.ч. 1-5 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Разом з тим, додатки до позовної заяви - копії документів не містять підпису позивача із зазначенням дати засвідчення.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Радомишльської районної ради Житомирської області, третя особа Радомишльське районне управління юстиції Житомирської області про визнання права власності на житловий будинок та земельні ділянки в порядку спадкування - залишити без руху та надати позивачу строк на усунення недоліків не пізніше п'яти днів, з дня отримання нею даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків позовної заяви у встановлений термін, остання буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/ Д. Ю. Луньова
Згідно з оригіналом
Суддя Д. Ю. Луньова
"___" __________ 20 __
(дата засвідчення копії)