Постанова
Іменем України
21 березня 2018 року
м. Київ
справа № 731/197/16-ц
провадження № 61-11771св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Синельникова Є. В. (суддя - доповідач), Хопти С. Ф., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Чернігівської області у складі колегії суддів: Позігуна М. І., Висоцької Н. В., Губар В. С., від 07 грудня 2016 року,
18 травня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - ПАТ «Державний ощадний банк України») про визнання незаконним та скасування наказу про дисциплінарне стягнення.
Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 працює у відповідача
з 23 липня 2012 року на посаді економіста 1 категорії служби розвитку банківського бізнесу. Наказом від 09 березня 2016 року № 214-к її переведено на посаду провідного економіста сектору роздрібного бізнесу. Наказом від 22 березня 2016 року № 251-к до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за неналежне виконання функціональних обов'язків. Суть порушення полягало у тому, що позивач неналежно та несвоєчасно опрацювала документи клієнта
ОСОБА_2 , яка отримувала заробітну плату по банківській платіжній карті та 09 жовтня 2015 року звернулася до позивача з проханням оформити їй документи на встановлення кредитної лінії у розмірі 1 тис. грн, проте кредитна лінія позивачем так і не була оформлена. Позивач зазначала, що дисциплінарне стягнення, застосоване щодо неї, є незаконним та необґрунтованим, оскільки згідно посадової інструкції економіста 1 категорії служби розвитку банківського бізнесу до її повноважень не входило встановлення кредитних ліній, спірний наказ не містить жодних посилань на нормативно-правові документи, на підставі яких її було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила суд визнати незаконним застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді догани та скасувати наказ від 22 березня 2016 року № 251-к.
Рішенням Варвинського районного суду Чернігівської області у складі судді Моцьора О. В. від 03 жовтня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Скасовано наказ від 22 березня 2016 року
№ 251-к про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що посадовою інструкцією позивача не передбачено обов'язків по оформленню та встановленню кредитних ліній, наявність зауважень до пакету документів, який був надісланий позивачем для встановлення кредитного ліміту клієнту, не є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази щодо інформування позивача відповідальним працівником про наявні недоліки у пакеті документів для встановлення кредитної лінії ОСОБА_2 . Крім того, у наказі про накладення дисциплінарного стягнення не зазначено посилань на нормативно-правові акти, вимог яких не дотрималась позивач при виконанні функціональних обов'язків.
Рішенням апеляційної суду Чернігівської області від 07 грудня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що позивач повинна у своїй роботі керуватися не лише посадовою інструкцією, а законами України, статутом банку та нормативними документами Національного банку України. Врахувавши, що направлення позивачем як працівником фронт-офісу сканкопій документів в електронному вигляді до бек-офісу є обов'язковою безальтернативною умовою вирішення питання надання кредиту споживачу банківської послуги, а тому відмова в акцептуванні пропозиції по встановленню кредитного ліміту за наявності беззаперечного факту невиконання працівником фронт-офісу покладених на нього обов'язків без додаткового повідомлення про наявність таких порушень не може бути підставою для звільнення його від дисциплінарної відповідальності.
У касаційній скарзі, яка надійшла до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 12 січня 2017 року,
ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач не є відповідальним працівником фронт-офісу та її посадова інструкція не передбачала обов'язку встановлювати кредитні ліміти, окремого розпорядження керівника установи банку щодо покладення на неї відповідних обов'язків не було. Спірний наказ не містить жодних посилань, які б вказували на те, що інкриміновані позивачу дії є порушенням трудової дисципліни, не зазначено які норми правил внутрішнього розпорядку або нормативних актів були порушені позивачем.
28 квітня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшов відзив (заперечення) ПАТ «Державний ощадний банк України», в якому банк просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення апеляційного суду - без змін. Відзив мотивований тим, що апеляційним судом враховано, що невиконання працівником фронт-офісу покладених на нього обов'язків без додаткового повідомлення про наявність таких порушень не може бути підставою для звільнення його від дисциплінарної відповідальності.
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 березня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
Статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року
№ 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»
(далі - ЦПК України), який набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Пунктом 4 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
03 березня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судами встановлено, що 23 липня 2012 року ОСОБА_1 переведено на посаду економіста 1 категорії служби розвитку банківського бізнесу територіального відокремленого безбалансового відділення (далі - ТВБВ) № 10024/0148 філії - Чернігівське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» (далі - філії), на якій вона працювала до 09 березня 2016 року.
Згідно наказу від 09 березня 2016 року № 233-к позивача переведено на посаду провідного економіста сектору роздрібного бізнесу.
22 березня 2016 року начальником філії було видано наказ № 251-к про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Суть порушення згідно наказу полягає у тому, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді економіста 1 категорії служби розвитку банківського бізнесу ТВБВ № 10024/0148 філії, виконувала роботу по оформленню договорів, скануванню документів клієнтів та встановленню кредитних ліній по банківським платіжним карткам. 10 березня 2016 року стало відомо про факт неналежного та несвоєчасного обслуговування клієнта
ОСОБА_2 , яка отримує заробітну плату по банківській платіжній картці, та 09 жовтня 2015 року звернулася до ОСОБА_1 з проханням оформити їй документи на встановлення кредитної лінії у розмірі 1 тис. грн, але в результаті проявленої з боку ОСОБА_1 бездіяльності та безвідповідальності щодо виконання своїх функціональних обов'язків, кредитна лінія не було оформлена. Тільки у період відсутності
ОСОБА_1 у зв'язку з її тимчасовою непрацездатністю у період
з 14 лютого 2016 року по 04 березня 2016 року документи належним чином були оформлені іншим працівником.
Догана оголошена ОСОБА_1 за неналежне та несумлінне виконання функціональних обов'язків по супроводженню банківських операцій фізичних осіб, незабезпечення якісного обслуговування та беручи до уваги численні нарікання інших клієнтів на низький рівень обслуговування.
Згідно пункту 2.7 посадової інструкції економіста 1 категорії служби розвитку банківського бізнесу завданням та обов'язком ОСОБА_1 було здійснення організації роботи по супроводженню кредитних операцій фізичних осіб ТВБВ.
Відповідно до розділу ІІІ Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою правління Національного банку України від 05 листопада
2014 року № 705, порядок кредитування користувачів у межах обраної кредитної платіжної схеми емітент визначає відповідно до вимог законодавства України у внутрішньобанківських правилах та договорах.
Відповідно до пунктів 5.2.11.-5.2.13. Порядку видачі та обслуговування зарплатних, пенсійних платіжних карток та карток для отримання грошової допомоги установами ПАТ «Державний ощадний банк України», затвердженого постановою правління ПАТ «Державний ощадний банк України» від 23 серпня 2011 року № 403, після отримання даних по клієнту відповідальний працівник фронт-офісу надає керівнику ТВБВ для прийняття рішення про встановлення кредиту і підписання такі документи: заяви-анкети на відкриття рахунку фізичній особі та видачу платіжної картки; заяви на встановлення кредиту по поточному рахунку фізичної особи; заяви на зменшення ліміту та відповідні додаткові договори до договорів про відкриття рахунку. На підставі рішень кредитного комітету керівник ТВБВ може прийняти одне з таких рішень: 1) про погодження встановлення (отримання) працівником організації запитуваного розміру кредиту; 2) про відмову в погодженні встановлення (отримання) працівником організації запитуваного розміру кредиту; 3) про погодження встановлення (отримання) працівником організації розміру кредиту в розмір меншому, ніж запитувався. Прийняття рішення щодо погодження встановленого ліміту здійснюється шляхом проставлення керівником ТВБВ власного підпису у відповідній графі заяви на встановлення кредиту по поточному рахунку фізичної особи.
Судами встановлено, що 09 жовтня 2015 року керуюча ТВБВ Вільхова А. П. підписала заяву про встановлення відновлювальної кредитної лінії (кредиту) в розмірі 1 тис. грн ОСОБА_2 (а.с. 29-32).
Послідовність дій при відкритті клієнтам-фізичним особам рахунків з встановленням кредиту визначено пунктом 3.4. Порядку емісії та обслуговування платіжних карток в установах ПАТ «Державний ощадний банк України», затвердженого постановою правління ПАТ «Державний ощадний банк України» від 28 березня 2012 року № 196.
Згідно підпункту 3.4.1. пункту 3.4. цього Порядку відповідальний працівник фронт-офісу:
1) консультує клієнта про порядок відкриття рахунку, умови отримання платіжної картки та умови користування кредитом;
2) ознайомлює клієнта з умовами кредитування, визначеними в ДКБО, та тарифами;
3) отримує від Клієнта пакет документів (згідно додатку 3) для здійснення ідентифікації клієнта (згідно п. 3.7.) та визначення його фінансового стану, розрахунку розміру кредиту. Копії документів, на підставі яких здійснена ідентифікація клієнта, завіряються підписами клієнта і відповідального працівника фронт-офісу;
4) заносить в систему БАРС інформацію про клієнта, відкриває рахунок та обирає умови обслуговування рахунку та кредиту в системі CardManagement;
5) роздруковує з БАРС два екземпляри заяви про приєднання (складовою якої є заява на встановлення кредиту) (при заповненні заяв слід керуватися рекомендаціями, що наведені у п. 3.6.) та надає їх на підпис клієнтові.
Процедура відкриття рахунку з встановленням кредиту проводиться не більше п'яти робочих днів з дня отримання документів від клієнтавідповідальним працівником фронт-офісу(п. 3.4.5. Порядку).
Відповідальним працівником фронт-офісу згідно розділу 2 Порядку є працівник головного управління з обслуговування клієнтів, операційного відділу (операційної частини) установи банку, який відповідно до його посадової інструкції та/або розпорядження керівника установи банку здійснює обслуговування клієнтів.
Відповідно до підпункту 3.4.6. відповідальний працівник бек-офісу:
1) перевіряє правильність заповнення усіх реквізитів документів та комплектність пакету документів (їх сканованих копій) для відкриття рахунку;
2) усистемі CardManagement підтверджує встановлення кредиту по рахунку, згідно рішення кредитного комітету відповідного рівня;
3) після отримання від установи банку оригіналів пакету документів відповідальний працівник бек-офісу звіряє їх з раніше отриманими сканкопіями документів. При відсутності зауважень до комплектності пакету документів заповнює розділ службові відмітки на заяві-анкеті,у разі наявності зауважень інформує відповідального працівника фронт-офісу про необхідність їх усунення.
Судами встановлено, що пакет документів, направлений ОСОБА_1 до
бек-офісу мав певні недоліки, які слід було виправити. Доказів того, що ОСОБА_1 належним чином та своєчасно була проінформована відповідальним працівником бек-офісу про недоліки, наявні в пакеті документів для встановлення ОСОБА_2 кредитної лінії по банківській платіжній картці, відповідачем не надано.
Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника (ч. 1 ст. 147-1 КЗпП).
При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган, в силу частини третьої статті 149 КЗпП України, повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
З роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України
від 06 грудня 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» вбачається, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.
У порушення вимог статей 212-214 ЦПК України (у редакції, чинній на момент розгляду справи), суд апеляційної інстанцій зазначених вимог закону та обставин справи не врахував, доводи позивача належним чином не перевірив, та дійшов неправильного висновку про наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України (у редакції, чинній на момент розгляду справи) кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Суд першої інстанції, на підставі доказів, поданих сторонами, які були належні чином оцінені (стаття 212 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи), дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки відповідачем не спростовано доводи позивача про відсутність порушень функціональних обов'язків, які могли мати наслідком притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення не містить посилань на назву, статтю, її частину, пункт, підпункт нормативно-правового акту, посадової інструкції, розпорядження тощо, вимоги яких порушено позивачем при виконанні трудових обов'язків.
Згідно статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
За таких обставин касаційний суд дійшов висновку, що рішення апеляційного суду підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.
Керуючись статтями 402, 409, 413, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення апеляційного суду Чернігівської області від 07 грудня 2016 року скасувати, рішення Варвинського районного суду Чернігівської області
від 03 жовтня 2016 року залишити в силі.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: О. В. Білоконь
Є. В. Синельников
С. Ф. Хопта
Ю. В. Черняк