Справа № 461/5552/19
про залишення позовної заяви без руху
"29" липня 2019 р. суддя Галицького районного суду м.Львова Мисько Х.М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) про поділ спільного майна подружжя, -
позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, з підстав, викладених у позові.
Вивчивши позовну заяву, вважаю, що така підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак, в супереч зазначених норм закону позивачем не зазначено ціну позову.
Згідно підпункту а пункту 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» визначено, що під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Згідно Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (9605 грн.).
Як вбачається із матеріалів справи позивачем долучено до квитанцію №136 від 24.07.2019 р. про сплату судового збору у сумі 1000,00 грн.
Однак, не визначивши ціну позову, суд не має можливості визначити правильність сплаченого судового збору у розмірі 1000,00 грн. При цьому, в разі неможливості визначити вартість майна, позивачем має бути сплачено максимальний розмір судового збору за подання позову майнового характеру, виходячи зі ставок судового збору, встановлених Законом України «Про судовий збір».
Крім цього, позивачем не долучено до матеріалів справи доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зокрема не надано відомостей про придбання такого об'єкту рухомого майна.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, дану позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.
Керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суддя,-
позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) про поділ спільного майна подружжя - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків, а саме:
-зазначити ціну позову;
-доплатити судовий збір з врахуванням ціни позову відповідно до ставок судового збору встановлених Законом України «Про судовий збір».
-долучити до матеріалів справи докази, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зокрема відомостей про придбання об'єкту рухового майна.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачеві зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Х.М.Мисько