Справа № 307/1861/19
Провадження № 1-кс/307/1208/19
31 липня 2019 року м. Тячів
Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні клопотання представника володільця майна ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про часткове скасування арешту майна в кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №12019070160000560 від 15 червня 2019 року,
Представник ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 звернувся в суд з клопотанням про часткове скасування арешту майна в кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №12019070160000560 від 15 червня 2019 року. В обґрунтування клопотання посилається на те, що 27 червня 2019 року слідчий суддя Тячівського районного суду, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №12019070160000560 від 15 червня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 240 КК України, виніс ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнив та з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні наклав арешт у спосіб заборони користування, розпорядження та відчуження щодо вантажного автомобіля марки «МАЗ 5549», державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_4 , мешк. АДРЕСА_1 . При зверненні слідчого до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна клопотання слідчого було мотивовано тим, що 14 червня 2019 року, близько 15 години в смт. Солотвино, поблизу річки «Тиса» та неподалік прикордонного знаку №284 виявлено земельну ділянку, з якої видобували гравій, а також на даному місці виявлено два екскаватори, автомобіль марки «МАЗ 5549», державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_4 . Постановою слідчого від 18.06.2019 року автомобіль марки «МАЗ 5549», державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_4 , визнано речовим доказом, хоч він і не містить ознак, які б відповідали ч.1 ст. 98 КПК України. Із постанови слідчого не вбачається за якою конкретно ознакою автомобіль визнається як речовий доказ у даному кримінальному провадженні на цій стадії досудового слідства. У кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №12019070160000560 від 15.06.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 240 КК України, ні власникові автомобіля ОСОБА_4 , ні будь-яким іншим особам не оголошено підозри, автомобіль оглянуто і встановлено його належність як власникові ОСОБА_4 , а відтак подальший арешт на автомобіль у такий спосіб як заборона навіть і користування ним не відповідає положенням чинного КПК та практиці Європейського суду з прав людини, таке втручання в право на мирне володіння майном не переслідує суспільний інтерес та не є пропорційним визначенням цілям даного кримінального провадження і явно вказує на порушення державою ст. 1 Першого протоколу і положень ст.2 КПК України, якими передбачено, що серед іншого завданням кримінального провадження є щоб жодна особа не булла піддана необгрунтованому процесуальному примусу, щоб особа не несла індивідуальний і надмірний тягар. У даному випадку є достатньо підстав для сумнівів чи взагалі має місце наявність складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 240 КК України, оскільки диспозиція ст. 240 КК України передбачає відповідальність за порушення встановлених правил охорони надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я чи довкілля, а також незаконне видобування корисних копалин, крім загальнопоширених, а ч.2 зазначеної статті, передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду або повторно, або якщо вони спричинили загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки. Загальнопоширені корисні копалини місцевого значення (пісок, гравій, глина, галечник та ін.), що використовуються як сировина у фарфорофаянсовій і цементній промисловості, предметом цього злочину не є , і їх видобування не потребує особливого дозволу. Склад цього злочину є матеріальним, між діянням і наслідками необхідно встановити причинний зв'язок і повинно мати місце створення небезпеки для життя, здоров'я чи довкілля, чого і близько не має. За наведених вище обставин є всі підстави до часткового скасування накладеного арешту на вантажний автомобіль марки «МАЗ 5549», державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_4 в частині заборони користування ним, оскільки на даному етапі в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, що узгоджується із приписами статті 174 ч.2 КПК України.
Просить скасувати частково арешт автомобіля марки «МАЗ 5549», державний номерний знак НОМЕР_1 , який було накладено на підставі ухвали слідчого судді Тячівського районного суду від 27.06.2019 року та дозволити ОСОБА_4 як володільцю автомобіля марки «МАЗ 5549», державний номерний знак НОМЕР_1 , користуватися вказаним автомобілем без права його відчуження та розпорядження, передавши вказаний автомобіль йому на подальше зберігання із правом користування вказаним автомобілем.
Представник володільця майна ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечив щодо заявленого клопотання.
Вивчивши матеріали клопотання, суд дійшов до наступного висновку.
У відповідності до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частина 3 ст. 170 КПК України передбачає, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового розгляду - судом.
У частині другій статті 174 КПК України зазначено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
В судовому засіданні встановлено, що в провадженні СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області перебуває кримінальне провадження за №12019070160000560 від 15 червня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 240 КК України.
Ухвалою слідчого судді від 27 червня 2019 року було накладено арешт на тимчасово вилучене майно з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070160000560 від 15.06.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 240 ч.2 КК України, а саме: автомобіль марки «МАЗ 5549», державний номерний знак НОМЕР_1 , екскаватор червоного коліру, на якому наявний надпис ЭО - НОМЕР_2 та екскаватор червоного коліру без розпізнавальних знаків, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаними транспортними засобами.
Враховуючи, що арешт на майно ОСОБА_4 - автомобіль марки «МАЗ 5549», державний номерний знак НОМЕР_1 , накладено обґрунтовано, потреба у застосуванні арешту щодо вказаного речового доказу на даний час не відпала, вважаю, що в задоволенні клопотання представника володільця майна ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про часткове скасування арешту майна в кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №12019070160000560 від 15 червня 2019 року, слід відмовити.
Керуючись ст.ст.132, 170-174, 309, 369 КПК України, слідчий суддя,
В задоволенні клопотання представника володільця майна ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про часткове скасування арешту майна в кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №12019070160000560 від 15 червня 2019 року, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та оголошено 31 липня 2019 року.
Слідчий суддя Тячівського
районного суду : ОСОБА_1