Справа № 404/8890/18
Номер провадження 2/404/4029/18
22 липня 2019 року Кіровський районний суд м. Кіровограда
в складі: головуючого судді - Мохонько В.В.,
за участі секретаря - Мосійчук А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компаньйон Фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт капітал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про визнання договорів недійсними,-
В грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компаньйон Фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», по якому просив визнати частково недійсним договір про надання позики на умовах фінансового кредиту №529411, укладеного 10.10.2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Компаньйон Фінанс», в частині встановлення в ньому: 2% в день за користування кредитним коштами за споживчим кредитом (підпункт 5.3 договору); пені за кожен день прострочення в розмірі 2,5 % в день та процентної ставки за кожен день у разі прострочення - 2,5 % в день (пункт 6 договору); визнати частково недійсним договір факторингу №180329-п, укладений 29.03.2018 року між ТОВ «Компаньйон Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал», в частині встановлення в ньому: 2% в день за користування кредитним коштами за споживчим кредитом (підпункт 5.3 договору); пені за кожен день прострочення в розмірі 2,5 % в день та процентної ставки за кожен день у разі прострочення - 2,5 % в день.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 10.10.2017 року відповідно до договору про надання позики на умовах фінансового кредиту №529411 від 10.10.2017 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Компаньйон Фінанс» було видано кредит на загальну суму 4 000 грн., строком користування кредитом до 24.10.2017 р., відсоткова ставка (фіксована) 2 % в день (п.п. 5.3.), повернення кредиту відповідно до встановленого графіку виплат 24.10.2017 р. Згідно цього ж графіку розмір коштів, які позивач повинен був сплатити - 5250 грн. (4000-сума основного боргу, 1200-сума процентів, 50-разова комісія).
За умовами укладеного кредитного договору передбачено оплату позивачем відсотків за користування кредитним коштами за споживчим кредитом у розмірі 2% в день, що тотожно 730% річних (2%*365).
У відповідності до п. 5 договору, строк дії договору з 10 по 24 жовтня 2017 року.
Відповідно до п.6 пеня за кожен день прострочення становить 2,5 % в день, процентна ставка за кожен день у разі прострочення становить 2,5 % в день.
Таким чином загальний розмір відповідальності за невиконання умов договору становить 5% в день, що в розрахунку на 365 днів у році становить 1825% річних.
Позивач вважає, що з умов кредитного договору та норм ЗУ «Про захист прав спожива очевидно, що: (підпункт 5.3 договору) стягнення з позивача відсотків за користування кредитним коштами за споживчим кредитом у розмірі 2% в день (730% річних): пені за кожен день прострочення в розмірі 2,5 % в день та процентної ставки за кожен день у прострочення - 2,5 % в день (пункт 6 договору) є несправедливою умовою договору та суперечить положенням ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів».
Вказує, що зазначені у кредитному договорі відсотки за користування кредитом і відсотки, як відповідальність за невиконання кредитного договору суперечать принципу добросовісності і спричиняють істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, що призводить до сплати споживачем ОСОБА_1 непропорційно великої суми відсотків та компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції).
Крім того, засобами поштового зв'язку від ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал», позивач отримав копію першої та останньої сторінки договору факторингу №180329-П укладеного 29.03.2018 року між ТОВ «Компаньйон Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал».
Згодом позивач отримав письмове попередження від ТОВ «Колекторське Агентство Фактор», у якому ставилась вимога про сплату боргу в розмірі 38 800 грн. ТОВ «Фінансова компанія «профіт капітал» до 20.07.2018 року.
21 та 25 липня 2018 року, на рахунок зазначений у вищевказаному попередженні позивачем було сплачені кошти в розмірі 2 000 та 3 000 грн. відповідно.
Проте до позивача надійшла вимога ТОВ «Фінансова компанія «профіт капітал» від 16.07.2018 року з вимогою сплатити їм 42 800 грн. та лист від 28.07.2018 року з вимог сплатити 43 400 грн.
За вказаних обставин, позивач змушений звернутись з позовом до суду.
Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26.12.2018 року відкрито провадження та призначено підготовче засідання /а.с. 12-13/.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13.03.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті /а.с. 111-112/.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10.04.2019 року залучено до участі в справі в якості співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» /а.с. 133-134/.
В судове засідання позивач не з'явився, представник позивача через канцелярію суду надав заяву, якою просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі /а.с. 187/.
Представник ТОВ «Компаньйон Фінанс» в судове засідання не з'явився, подав до суду відзив, яким просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та здійснити судовий розгляд справи за відсутності представника /а.с. 82-88/.
Згідно відзиву зазначено, що співробітником ТОВ «Компаньйон Фінанс» до укладення договору на умовах фінансового кредиту було надано позивачу всю інформацію, необхідну для порівняння різних тарифних умов кредитування з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.
ТОВ «Компаньйон Фінанс» уклало з відповідачем 10.10.2017 року договір № 529411 на суму 4 000 грн. зі ставкою 2% в день, грошові кошти згідно договору були отримані позивачем на касі відділення. Тобто укладення договору відбулося відповідно до чинного законодавства та внутрішніх правил товариства з вільного волевиявлення позивача.
Вважає, що ТОВ «Компаньйон Фінанс» було дотримано всіх вимог законодавства під час укладення договору про надання позики з позивачем, що не дає суду підстав вважати порушенням норм Закону України «Про споживче кредитування».
Підтвердження про ознайомлення з усією необхідною інформацією позивач здійснив шляхом підписання самого договору про надання позики на умовах фінансового кредиту №529411 від 10.10.2017 р. та заяви про надання згоди на обробку персональних даних ТОВ «Компаньйон Фінанс».
Вказує, що позивач є дієздатною особою, який в повній мірі має можливість усвідомлювати свої дії та керувати ними, розуміти наслідки вчинення певних дій та можливість відмовитись від вчинення таких дій, що будуть суперечити його інтересам.
Працівниками відділення ТОВ «Компаньйон Фінанс» при обслуговуванні клієнтів не встановлюється часових меж. Підписанням та поданням заяви позивач підтвердив свою згоду із запропонованими умовами кредитного договору, що свідчить про його вільне волевиявлення, спрямоване на укладення договору саме на тих умовах, що визначені в Договорі.
Позивач, під час підписання кредитного договору та заяви про надання згоди на обробку персональних даних ТОВ «Компаньйон Фінанси, був ознайомлений з умовами та тарифами відповідача.
Зазначає, що заборгованість за договором № 529411 від 10.10.2017 р. станом на 29.03.2018 р. становила 20 800 грн., з них: заборгованість по тілу кредиту - 4000 грн., пеня за прострочені періоди - 2000 грн., нараховані відсотки - 1200 грн., прострочені відсотки - 13 600 грн.
Таким чином, нарахована сума пені за договором, яку має сплатити ОСОБА_1 , складає 2000 грн., що не перевищує встановлений законом розмір та відповідає всім необхідним умовам законодавства.
Таким чином, проценти за користування кредитом і неустойка за своєю правовою природою є різними юридичними явищами, у зв'язку з чим до спірних правовідносин щодо нарахування відсотків не може бути застосована норма п.5 ч.3 ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів».
Крім того зазначив, що у додатках до позовної заяви ОСОБА_1 відсутні належні, допустимі. достовірні і достатні докази, які б підтверджували існування обставин, з якими ЗУ «Про захист прав споживачів» пов'язує несправедливість умов укладеного кредитного договору.
Представник відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» в судове засідання не з'явився, повідомлений судом про час та місце розгляду справи належним чином, причини неявки суду невідомі, правом подачі відзиву не скористався.
Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» в судове засідання не з'явився, повідомлений судом про час та місце розгляду справи належним чином, подав до суду відзив, яким просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та розгляд справи здійснювати без участі представника /а.с. 159-163/.
Вказано, що 29.03.2018 р. ТОВ «Компаньйон Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» уклали договір факторингу № 180329-П від 29.03.2018 року, відповідно до умов якого товариство з обмеженою відповідальністю «Компаньйон Фінанс» відступило на користь ТОВ Фінансова компанія «Профіт Капітал» право грошової вимоги за кредитними договорами, що були укладені між ТзОВ «Компаньйон Фінанс» та Боржниками, в т.ч. і до гр. ОСОБА_1
15 січня 2019 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу №15012019-П від 15.01.2019 р., відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» відступило на користь ТОВ ФК «Кредит-Капітал» право грошової вимоги за кредитними Договорами, що були укладені між ТОВ «Компаньйон Фінанс» та боржниками, в т.ч. і до гр. ОСОБА_1
Вказують, що позивач своїм підписом на договорі підтвердив, що діє в своїх інтересах та повністю ознайомлений з умовами договору, в тому числі із встановленими розмірами процентів згідно відсоткової ставки за кожен день користування позикою; пені; процентної ставки за кожен день у разі прострочення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення в повному обсязі, виходячи з таких підстав.
Судом встановлено, що 10.10.2017 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Компаньйон Фінанс» було укладено кредитний договір № 529411 від 10.10.2017 року, за умовами якого товариство на умовах договору надає клієнту грошову кошти в сумі 4 000 грн., а клієнт в свою чергу зобов'язується повернути грошові кошти у встановлений цим договором строк та сплатити проценти згідно відсоткової стави за кожен день користування, визначеної п. 5.3 даного договору - 2 % в день /а.с. 4/.
Згідно договору строк дії договору - з 10.10.2017 року по 24.10.2017 року (15 днів), процента ставка -2% в день - п.5.3. договору.
Відповідно до п.6 пеня за кожен день прострочення становить 2,5 % в день, процентна ставка за кожен день у разі прострочення становить 2,5 % в день.
Згідно графіку платежів, 24.10.2017 року позивач повинен сплатити 5 200 грн. (4 000 грн. - сума основного боргу, 1 200 грн. - сума процентів), також зазначено про суму разової комісії - 50 грн.
Відповідач ТОВ «Компаньйон Фінанс» свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, про що свідчить акт про видачу грошових коштів від 10.10.2017 року, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в розмірі 4 000 грн. /а.с. 93/.
Наведені фактичні обставини підтверджені належними та допустимим доказами і не заперечуються учасниками спору.
Позивач умови договору належним чином та у встановлений строк не виконав.
29.03.2018 року ТОВ «Компаньйон Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» уклали договір факторингу № 180329-П від 29.03.2018 року, відповідно до умов якого товариство з обмеженою відповідальністю «Компаньйон Фінанс» відступило на користь ТОВ Фінансова компанія «Профіт Капітал» право грошової вимоги за кредитними договорами, що були укладені між ТОВ «Компаньйон Фінанс» та Боржниками, в т.ч. і до ОСОБА_1 /а.с. 45-50/.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
В рахунок погашення боргу позивачем було сплачено ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» 21.07.2018 року - 2 000 грн. та 25.07.2018 року - 3 000 грн. /а.с.5/.
В подальшому під час розгляду справи, а саме 15.01.2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу №15012019-П, за яким на умовах, встановлених договором та у відповідності до гл. 73 ЦК України, фактор передає грошові кошти у розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості), а тому числі і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №529411 від 10.10.2017 року /а.с. 120-128/.
ОСОБА_1 вважає встановлену відсоткову ставку у розмірі 2% в день, відсоткову ставку у разі прострочення - 2,5% та пеню за кожен день прострочення в розмірі 2,5 % в день, такими що є непропорційно великою сумою компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язання ним зобов'язань за договором.
Відповідно до частин першої, другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України).
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 цього Кодексу).
Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст.626, ч.1 ст.628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною другою ст.627 ЦК України встановлено, що у договорах за участю фізичної особи-споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Стаття 18 Закону України «Про захист прав споживачів» містить самостійні підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача.
У ч.5 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у разі визнання окремого положення договору, включаючи ціну договору, несправедливим може бути визнано недійсним або змінено саме це положення, а не сам договір.
Тільки у разі, коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому (ч.6 ст.18 Закону).
Визначення поняття «несправедливі умови договору» закріплено в ч.2 ст.18 цього Закону - умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу.
Аналізуючи норму ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (п.6 ч.1 ст.3, ч.3 ст.509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
Як вбачається із заяви про надання згоди на обробку персональних даних від 10.10.2017 року позивач, підписавши кредитний договір, погодився зі всіма його умовами та прийняв на себе зобов'язання щодо їх виконання, зокрема щодо повернення у встановлені строки суми основного боргу, відсотків за користування кредитом і сплати всіх належним платежів, за невиконання (неналежне виконання) яких Товариство матиме право звернутись з позовом до суду /а.с. 92/.
Також у договорі міститься застереження, а саме: «Підписуючи кредитний договір (інші документи товариства) тільки утому разі, якщо Ви впевнені в тому, що всі його умови Вам зрозумілі, Ви чітко усвідомлюєте, які платежі, у якій сумі, у який термін і в якій валюті Вам необхідно буде сплачувати, і Ви абсолютно переконані, що зможете це зробити. У раз несплати Вам Заборгованості за кредитним договором, право вимоги Товариства до Вас буде передане спеціалізованим підприємствам та установам, що займаються збором та реалізацією проблемної/простроченої заборгованості за кредитними договорами».
Крім того, у заяві зазначено, що підписанням заяви позивач засвідчив, що у належній та доступній формі був проінформований про всі умови, передбачені Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Законом України «Про захист прав споживачів», ЗУ «Про споживче кредитування», а також про всі умови, повідомлення про які необхідно за приписами чинного законодавства України, а також про можливість отримання копії заяви у день її підписання.
Отже, кредитний договір від 10.10.2017 року укладений із дотриманням вимог щодо його форми, підписаний обома сторонами, які у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, застережень до договору не висловлювали, позивач ознайомлений з умовами кредитування, вся необхідна для споживача інформація містилася у кредитному договорі.
Суд не вважає непропорційно великою суму стягнення, що передбачена умовами кредитного договору, розмір пені та відсотків, так як вони нараховуються виключно у разі прострочення виконання зобов'язання за кожен день лише на суму прострочення, що за умови належного виконання позичальником договору ніяким чином не створює йому непропорційних тілу кредиту навантажень.
З урахуванням розміру, строку наданого кредиту та з урахуванням загальної суми кредиту, суд вважає, що встановлення сторонами в договорі пені у розмірі 2,5% від суми несплаченої своєчасно частини кредиту та процентів у розмірі 2,5%, розміру відсоткової ставки - 2% в день за кожен день прострочення не завищеним та таким, що завдає шкоди споживачу.
Враховуючи встановлене, суд приходить до висновку, що сам факт незгоди позивача із розміром відсоткової ставки - 2 % в день (п. 5.3 договору) за користування кредитними коштами у розумінні положень ЗУ «Про захист прав споживачів» не є підставою для визнання недійсною укладену угоду у цій частині.
Відповідно до положень статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Разом з тим, ч. 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.
Отже, встановлення розміру пені є умовами, що визначаються у договорі на розсуд сторін.
Законом України «Про захист прав споживачів» не встановлює розміру неустойки за порушення зобов'язань за договором споживчого кредиту.
Пеня є видом забезпечення виконання стороною зобов'язань за договором , вона нараховується за кожен день прострочки виконання зобов'язань, відповідно, її розмір залежить від періоду, за який вона може бути нарахована. Тому, установлення в договорі пені за прострочення виконання зобов'язань в розмірі 2,5% в день не суперечить вимогам Закону.
Суд вважає безпідставним посилання позивача на те, що загальний розмір відповідності позивач розраховує, виходячи з розрахунку на 365 днів, так як фактичний розмір пені залежить від періоду прострочення і збільшується пропорційно тривалості невиконання зобов'язання боржником.
Пунктом 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» не містить посилань на те, що оцінка пропорційності компенсації у разі невиконання зобов'язань за договором здійснюється із сум, які можуть бути нараховані за рік.
Крім того, ч. 3 ст. 551 ЦК України визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Так як відсутні правові підстави для визнання частково недійсним договору про надання позики на умовах фінансового кредиту №529411, укладеного 10.10.2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Компаньйон Фінанс», не підлягають задоволенню також позовні вимоги про визнання частково недійсним договору факторингу №180329-п, укладений 29.03.2018 року між ТОВ «Компаньйон Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал», в частині встановлення в ньому: 2% в день за користування кредитним коштами за споживчим кредитом (підпункт 5.3 договору); пені за кожен день прострочення в розмірі 2,5 % в день та процентної ставки за кожен день у разі прострочення - 2,5 % в день, так як є похідними.
Відповідно до п.7 ст. 141 ЦПК України у разі залишення без задоволення позову особи, звільненої від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 12,13,81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компаньйон Фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт капітал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про визнання частково недійсним договору про надання позики на умовах фінансового кредиту №529411, укладеного 10.10.2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Компаньйон Фінанс», в частині встановлення в ньому: 2% в день за користування кредитним коштами за споживчим кредитом (підпункт 5.3 договору); пені за кожен день прострочення в розмірі 2,5 % в день та процентної ставки за кожен день у разі прострочення - 2,5 % в день (пункт 6 договору); визнання частково недійсним договору факторингу №180329-п, укладений 29.03.2018 року між ТОВ «Компаньйон Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал», в частині встановлення в ньому: 2% в день за користування кредитним коштами за споживчим кредитом (підпункт 5.3 договору); пені за кожен день прострочення в розмірі 2,5 % в день та процентної ставки за кожен день у разі прострочення - 2,5 % в день - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компаньйон Фінанс», вул. В.Хвойки, 15/15, м. Київ, код ЄДРПОУ 37026574;
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Профіт Капітал», місцезнаходження: вул. Набережно-Лугова, 8, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ 39992082;
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: вул. Сурикова, 3А, м. Київ, код ЄДРПОУ 35234236.
Повне судове рішення складено 31.07.2019 року.
Суддя Кіровського В. В. Мохонько
районного суду
м.Кіровограда