Справа № 201/7272/18
Провадження № 2/201/595/2019
16 липня 2019р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого - судді - Ткаченко Н.В.
за участю секретаря - Іващенко Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з 03.07.2018р. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 20.07.2018р. було відкрито провадження і призначено проведення підготовчого засідання (а.с.№ 10).
Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 20.07.2018р. було відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову (а.с. № 24).
Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 21.01.2019р. було повторно відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову (а.с. № 86).
Підготовче засідання у справі відповідно до вимог ст. 197 та п.3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України проведено 18.10.2018р.(а.с. № 59).
Позивачі та представник позивачів в судові засідання по справі, які призначалися на 11.12.2018р., 27.02.2019р., 14.05.2019р. та 16.07.2019р., поспіль не з'явились, про дату цих засідань кожного разу були повідомлені належним чином.
Представником позивача Рижик Р.О. (діє за договором від 13.05.2019р.- а.с.№ 130зв., 131, 132) 13.05.2019р. та 15.07.2019р. на електронну адресу суду були подані клопотання про відкладення розгляду справи, які призначались на 14.05.2019р. та 16.07.2019р. відповідно, що свідчить про обізнаність сторони позивача про час та дату засідань (а.с. № 130-147).
Про дату судових засідань 11.12.2018р., 27.02.2019р., 14.05.2019р. та 16.07.2019р. позивачі повідомлялись шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням, про що свідчать докази направлення судових повісток та конвертів повернуті з позначкою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. № 62-63, 99-106, 117-122, 125-128, 145-146).
Крім того, про дату судових засідань 11.12.2018р. та 16.07.2019р. представники позивача ОСОБА_4 Д. ОСОБА_5 . були повідомлені, про що свідчить їх підпис у розписках про дату судового засідання (а.с.№ 60, 135).
Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_6 Ю. (діє на підставі договору від 10.04.2018р. - а.с.№28-31) в судове засідання 16.07.2019р. надала заяву, в якій просила залишити позовну заяву без розгляду, вирішити вказане питання без її участі, крім того у своїх заявах від 27.02.2019р. та 15.05.2019р. просила стягнути з позивачів у якості відшкодування судових витрат - витрати на правничу допомогу у розмірі 8 000 грн. (а.с. № 114, 137-138).
З урахуванням неявки позивачів (або їх представника) та заяви представника відповідача про розгляд справи за її відсутності, судове засідання 16.07.2019р. відбувалось відповідно до вимог ст. 223, ч.2 ст. 247 ЦПК України за відсутністю сторін (їх представників) та без фіксації судового процесу технічними засобами.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без розгляду.
Відповідно до п. 2, 3, 4 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на вищезазначені обставини та з урахуванням того, що позивачі та їх представник, будучи належним чином повідомленими про день та час судових засідань неодноразово не з'явилися в судові засідання 11.12.2018р., 27.02.2019р., 14.05.2019р. та 16.07.2019р. (а.с. № 62-63, 99-106, 117-122, 125-128, 145-146, 60, 135), заяв про розгляд справи за їх відсутності суду не надали, жодних доказів про поважність причини неявки у судові засідання 14.05.2019р. та 16.07.2019р. також не надали, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 слід залишити без розгляду на підстав п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо), залишення позову без розгляду не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
Слід звернути увагу й на те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Також поза увагою суду не можуть залишитися вимоги ст.ст. 210 ЦПК України щодо строків щодо розгляду справи по суті.
Як вбачається з матеріалів справи, справа знаходиться в провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з 03.07.2018р., тобто рівно рік (а.с. № 3), тоді як для підготовчого провадження у справі та судового розгляду справи встановлено строк у 60 та 30 днів (відповідно) (ч.ч. 1. 2 ст. 210 ЦПК України).
Одночасно, у зв'язку із залишенням без розгляду позовних вимог, розглядаючи заяву представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_7 про стягнення з позивачів судових витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000 грн., суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, представником відповідача надана копія квитанції на підтвердження оплати відповідачем правничої допомоги у розмірі 8 000 грн. за договором від 10.04.2018р. та додатковою угодою від 21.08.2018р.(а.с. № 28-32), крім того надані також протокол узгодження розміру гонорару та звіт адвоката (а.с. № 68-69, 139).
З огляду на вищевикладене, а також те, що витрати на правничу допомогу знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, є обґрунтованими та такими що відповідають діючому законодавству, суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати на правничу допомогу у розмірі 8 000 грн. (по 4 000грн. з кожного).
Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати понесені позивачами відносяться на їх рахунок.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7 Закону України «Про судовий збір », ст.ст.128-131, 137, 141, 210, 223, ч.2 ст. 247, п. 3 ч. 1 ст. 257, ст.ст. 260, 353 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати на правничу допомогу у розмірі 8 000 грн., по 4 000грн. з кожного.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: Ткаченко Н.В.