печерський районний суд міста києва
Справа № 757/32475/19-ц
26 червня 2019 року Суддя Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державного підприємства «Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Державного підприємства «Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України» (далі - відповідач, ДП «Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України»), в якому просить стягнути з ДП «Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України» на користь ОСОБА_1 заробітну плату в розмірі 15536 грн. 51 коп., середній заробіток за період затримки розрахунку в сумі 28115 грн. 20 коп., компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 1358 грн. 40 коп.
Перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 з доданими до неї матеріалами, судом встановлено наступне.
Так, позовна заява повинна відповідати вимогам ст.ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Проте, в порушення вимог п.п. 6, 7, 8, 9, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява не містить: відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, на підставу звільнення від сплати судового збору позивач посилається на п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Разом з тим, крім вимоги про стягнення заробітної плати позивачем заявлено ще дві вимоги майнового характеру про стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку та компенсації за невикористану відпустку.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» визначено, що в структуру заробітної плати входить основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні компенсаційні виплати. До останніх належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсації та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Відповідно до ст. 117 КзПП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору. Тобто, середній заробіток за весь час розрахунку при звільненні є різновидом відповідальності власника перед працівником за порушення своїх зобов'язань з виплати заробітної плати.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 83 КзПП України, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Таким чином середній заробіток за весь час розрахунку при звільненні та компенсація за використані дні відпустки не входять до структури заробітної плати, а тому посилання позивача на п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як на підставу звільнення від сплати судового збору за вказані вимоги, є безпідставним, оскільки дана норма Закону звільняє позивача від сплати судового збору лише за позовну вимогу про стягнення заробітної плати.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір сплачується за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб становить.
Як визначено у ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», з 1 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921 грн. 00 коп.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити суму судового збору в розмірі 768 грн. 40 коп. на наступні реквізити:
Отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: 31210206026007
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Печерський районний суд міста Києва.
Крім того, в вимогах позовної заяви позивач просить витребувати у ДП «Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України» докази про суму нарахованої їй заробітної плати, тобто вказане клопотання є однією з вимог позовної заяви.
Відповідно ч. 3 ст. 177 ЦПК України, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів щодо.
Крім того, згідно ч. 2 ст. 84 ЦПК України, у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
За таких обставин, позивачу необхідно оформити клопотання про витребування доказів у відповідності до вимог ч. 2 ст. 84 ЦПК України.
Частиною 1 статті 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Аналізуючи викладене, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків.
Роз'яснити позивачу, що згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначеністаттями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-19, 23, 33, 34, 49, 174-177, 184, 185, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Державний будівельний комбінат Управління справами Апарату Верховної Ради України про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, - залишити без руху.
Роз'яснити позивачу право протягом десяти днів з дня отримання ухвали усунути виявлені недоліки, шляхом подання позовної заяви з додержанням вимог, встановлених ст.ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України.
Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Григоренко