Провадження № 2/470/120/19
Справа № 470/166/19
30 липня 2019 року смт. Березнегувате
Березнегуватський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Лусти С.А.,
за участю секретаря судового засідання Михалюк С.І.,
розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом,
13 березня 2019 року позивач звернувся до суду з відповідним позовом до ОСОБА_3 , в якому зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дід ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 0,75 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в межах території Новосевастопольської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області. На випадок смерті дід зробив заповіт, яким вказану земельну ділянку заповідав позивачу. В липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до державної нотаріальної контори за оформленням спадкових прав, але йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину по причині розбіжностей в розмірі земельної ділянки, що вказані в заповіті (0,77 га) та державному акті про право власності на земельну ділянку (0.75 га). Розбіжності сталися внаслідок помилки, допущеної секретарем Новосевастопольської сільської ради при виготовленні тексту заповіту. На підставі зазначеного позивач просив визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0,75 га для ведення особистого селянського господарства в межах території Новосевастопольської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області, яка належала ОСОБА_4 на праві власності відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку, за правом спадщини за заповітом.
Ухвалою суду від 14 червня 2019 року у даній справі замінено первісного відповідача ОСОБА_3 на належного ОСОБА_2 , оскільки остання є спадкоємцем померлого ОСОБА_4 за заповітом, що є переважним правом на спадкування, відповідно до ст.1223 ЦК України.
В підготовче судове засідання позивач направив письмову заяву в якій позовні вимоги підтримав, а справу просив розглядати за його відсутності (а.с.44).
Відповідач в підготовче судове засідання надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнала в повному обсязі та не заперечувала проти їх задоволення (а.с.47).
У відповідності до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Розгляд справи здійснюється судом відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази суд доходить наступного.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивача ОСОБА_4 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Новосевастопольської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області 29 липня 2015 року, актовий запис №9 (а.с.6).
Після його смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 0,75 гектара для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах території Новосевастопольської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області, яка належала йому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 , виданого Березнегуватською райдержадміністрацією 27 вересня 2006 року (а.с.7).
На випадок смерті ОСОБА_4 залишив заповіт, посвідчений секретарем Новосевастопольської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області від 18.04.2007 року та зареєстрований у реєстрі за № 348, за яким вказану земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства заповів позивачу (а.с.8).
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтями 1216, 1218 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Згідно ст.ст.1233 і 1234 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.10 Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" відповідно до статті 1225 ЦК ( 435-15 ) право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
З копії спадкової справи № 264/2015, зареєстрованої в книгу обліку і реєстрації спадкових справ за № 697 державним нотаріусом Березнегуватської районного нотаріальної контори Миколаївської області, вбачається, що сторони прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 , подавши нотаріусу заяви про прийняття спадщини (а.с.19).
Однак, відповідно до роз'яснення завідувача Березнегуватською державною нотаріальною конторою № 297/01-16 від 02.07.2016 року, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 0,75 гектара для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах території Новосевастопольської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області, через розбіжності в написанні розміру земельної ділянки у державному акті на земельну ділянку (0,75 га), який видано 27.09.2006 року серії НОМЕР_2 та дублікаті заповіту (0,77 га) (а.с.9).
Статтею 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст.1297 ЦК України).
Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом спадщину після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняв, а неотримання свідоцтва про право на спадщину через описку у заповіті стосовно розміру земельної ділянки, тягне за собою порушення його прав на користування та розпорядження спадковим майном, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України суд покладає на відповідача обов'язок по відшкодуванню позивачу судового збору.
Керуючись ст.ст.12, 13, 200, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,75 га для ведення особистого селянського господарства розташовану в межах території Новосевастопольської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області, що належала ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 , виданого 27 вересня 2006 року на підставі розпорядження Березнегуватської райдержадміністрації № 298 від 18 травня 2006 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 010600801329, кадастровий номер НОМЕР_3 , в порядку спадкування за заповітом.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 768,40 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через Березнегуватський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повний текст рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Сторони:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець та житель АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Березнегуватським РВ УМВС України в Миколаївській області 09 квітня 2009 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_6 , виданий Березнегуватським РВ УМВС України в Миколаївській області 18 жовтня 2004 року.
Суддя С. А. Луста