справа №367/7569/18 головуючий у суді І інстанції: Оладько С.І.
провадження №22-ц/824/8283/2019 головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.
Іменем України
30 липня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
Головуючого судді: Сушко Л.П.,
суддів: Мельника Я.С., Сліпченка О.І.,
секретар судового засідання: Спеней О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 04 квітня 2019 року, постановлену у складі судді Оладько С.І., у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вишгородського управління юстиції Київської області про визнання батьківства,
У жовтні 2018 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , в якому просив, зокрема, визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком малолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та зобов'язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вишгородського управління юстиції Київської області внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , змінивши прізвище дитини з « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на « ІНФОРМАЦІЯ_3 », ім'я, по батькові, дату народження та місце народження залишити без змін.
У підготовчому судовому засіданні 04 квітня 2019 року представник позивача ОСОБА_6 заявила клопотання про призначення судово-генетичної експертизи (по методу молекулярно-генетичного аналізу генної ДНК людини), проведення якої просила доручити Київському міському клінічному бюро судово-медичної експертизи, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Докучаївська, 4. На вирішення експерта просила поставити наступні запитання: Чи наявне біологічне споріднення між ОСОБА_3 та малолітнім ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 ? Чи є ОСОБА_3 батьком ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 ? Оплату за проведення експертизи просила покласти на позивача ОСОБА_3 . Представники відповідача в підготовчому судовому засіданні не заперечували проти призначення зазначеної судово-генетичної експертизи. Будь якої іншої експертної установи суду не запропонували.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 04 квітня 2019 року клопотання задоволено. Призначено у справі судово-генетичну експертизу, провадження якої доручено експертам Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи. Оплату за проведення експертизи ухвалено покласти на позивача ОСОБА_3 . На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, представник відповідача Бондаренко О.Г. подала апеляційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до Ірпінського міського суду Київської області для продовження судового розгляду. Вважає, що задовольняючи клопотання представника позивача, суд фактично надав перевагу доказам сторони позивача над доказами і клопотаннями відповідача та його представників. Зокрема, судом не взялись до уваги клопотання представників відповідача про зупинення провадження у справі, копії посвідчень на отримання міжнародного захисту ОСОБА_2 та ОСОБА_7 .. Оскільки, ОСОБА_2 разом із своїм малолітнім сином ОСОБА_7 перебуває під міжнародним захистом Чеської Республіки, де розглядається справа щодо встановлення міжнародного захисту та надання політичного притулку ОСОБА_2 та її неповнолітній дитині ОСОБА_7 (статусу біженця), то з'явитися для проведення даної експертизи вона не може. А при наданні дитині відповідного статусу, питання щодо оспорювання батьківства повинно розглядатися за участю органів юстиції Чеської Республіки, відповідно до вимог законодавства цієї країни. Також зазначила, що позивачем у справі вже подано висновок експерта, а отже відсутні підстави для призначення нової експертизи.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просила оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення. Вважає ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 04 квітня 2019 року такою, що постановлена з дотриманням норм чинного цивільного законодавства. Щодо посилання представника відповідача про перебування останньої з дитиною в іншій країні та неможливість з'явитися для проведення експертизи, зазначила що існують інші можливі засоби та механізми для відібрання біологічних зразків у сина.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив із того, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері, іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, а тому обґрунтовано дійшов висновку про задоволення клопотання та призначив судово-генетичну експертизу.
Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до частин 1-5 статі 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 128 Сімейного кодексу України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини 1 статті 135 СК України.
Приписами частини 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що завданням цивільного судочинства, зокрема, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною 1 статті 5 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно зі статтями 76, 81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 103 Цивільного процесуального кодексу України суд призначає експертизу у справі за наявності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері, іншій ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.
Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (частина 1 статті 104 Цивільного процесуального кодексу України).
Із запису фіксування судового процесу технічними засобами не вбачається наявність спору сторін щодо обрання експерта або експертної установи. Також, представник відповідача, не заперечуючи проти проведення експертизи взагалі, попередив, що ОСОБА_2 та її неповнолітній дитині ОСОБА_7 перебуває під міжнародним захистом Чеської Республіки та не зможе приїхати до України для відбирання зразків біологічного матеріалу. Натомість, зазначив про інші можливі засоби відібрання біологічних зразків у ОСОБА_7 ..
Отже, ураховуючи предмет спору, характер спірних правовідносин, а саме, що обставина встановлення біологічного батьківства, яка може бути підтверджена експертизою є істотною і її з'ясування обов'язкове для правильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції доходить висновку про наявність у суду першої інстанції підстав для задоволення клопотання представника позивача ОСОБА_6 про призначення судово-генетичної експертизи (по методу молекулярно-генетичного аналізу генної ДНК людини). Саме висновок такої експертизи є одним із доказів, що може засвідчити походження дитини від певної особи, а для з'ясування цих обставин, необхідні спеціальні знання, без яких відповідну обставину встановити неможливо.
Європейський суд з прав людини в справі №3451/05 «Калачова проти Російської Федерації», §34, Рішення від 07 травня 2009 року зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства щодо конкретної дитини і його доказове значення істотно переважає будь-які інші докази, надані сторонами для доведення або спростування факту інтимних відносин.
Частиною 4 статті 263 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як зазначено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року у справі №591/6441/14-ц, підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції, при задоволенні клопотання про призначення судово-генетичної експертизи дотримався положень статей 103, 104 Цивільного процесуального кодексу України та вірно застосував їх до спірних правовідносин.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції проігноровано клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду питання у Чеській Республіці щодо встановлення міжнародного захисту та надання політичного притулку ОСОБА_2 та її неповнолітній дитині ОСОБА_7 (статусу біженця), відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки в даному випадку оскаржується в апеляційному порядку ухвала про призначення судової експертизи, а не ухвала про відмову у зупиненні провадження у справі із зазначених у апеляційній скарзі підстав.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, і правильним застосуванням норм матеріального права, і не може бути скасована з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 375 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 04 квітня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено "30" липня 2019 року.
Головуючий суддяЛ.П. Сушко
СуддіЯ.С. Мельник О.І. Сліпченко