справа №754/12570/18 головуючий у суді І інстанції: Зотько Т.А.
провадження №22-ц/824/9429/2019 головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.
Іменем України
30 липня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
Головуючого судді: Сушко Л.П.,
суддів: Мельника Я.С., Сліпченка О.І.,
секретар судового засідання: Спеней О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 13 травня 2019 року, постановлену у складі судді Зотько Т.А,, у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", третя особа Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Форте" про захист прав споживача та визнання недійсним кредитного договору,
У вересні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", третя особа Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Форте" про захист прав споживача та визнання недійсним кредитного договору.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 13 травня 2019 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 24 травня 2019 року подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вказує, що в пакеті документів до позовної заяви було додано заяву про розгляд справи за його відсутності, згідно з якої свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Публічне акціонерне товариство "Банк Михайлівський та Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Форте" відзиви на апеляційну скаргу не надали.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції виходив із положень ч.5 ст.223, п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України та того, що належним чином повідомлений позивач, явка якого визнана судом обов'язковою, повторно не з'явився в судове засідання, проте його неявка перешкоджає розгляду справи.
Однак, такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до частин 1-5 статі 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ч.5 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Вказані приписи кореспондуються з приписами п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, відповідно до якого суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, законом установлено таку підставу для залишення позову без розгляду як неприбуття позивача вдруге поспіль.
Встановлено, що у вересні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", третя особа Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Форте" про захист прав споживача та визнання недійсним кредитного договору. (а.с.1-5).
До позовної заяви додано клопотання про розгляд справи за відсутності позивача (а.с. 12).
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 19 вересня 2018 року провадження у справі відкрито, призначено її до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 15 листопада 2018 року (а.с.16-17).
Відповідно до довідки від 15 листопада 2018 року у зв'язку із відсутністю всіх учасників справи підготовче засідання відкладено на 15 січня 2019 року (а.с.24).
15 січня 2019 року оголошено перерву в підготовчому засіданні на 14 лютого 2019 року (а.с.221).
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 14 лютого 2019 року закрито підготовче провадження та призначено її до розгляду на 21 березня 2019 року (а.с.230-231).
21 березня 2019 року у зв'язку із відсутністю всіх учасників справи судове засідання відкладено на 13 травня 2019 року (а.с.239).
13 травня 2019 року Деснянським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", третя особа Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Форте" про захист прав споживача та визнання недійсним кредитного договору без розгляду (а.с.247, 248-249).
Таким чином, проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази, суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що позивачем було надано клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с. 12).
Крім того, проаналізувавши вищезазначені норми закону у сукупності із матеріалами даної цивільної справи, суд апеляційної інстанції доходить висновку про передчасність висновків суду першої інстанції щодо залишення позову без розгляду.
Наслідки неявки в судове засідання позивача визначені частиною 5 ст. 223 ЦПК України, відповідно до якої, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
За змістом зазначених вище процесуальних норм, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише в разі повторної неявки (двічі поспіль) позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та не подав заяви про розгляд справи за його відсутності.
Право суду на залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, можливе в разі наявності заяви позивача про розгляд справи без його участі, за умови, що його нез'явлення перешкоджає розгляду справи.За таких обставин, апеляційний суд вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції не з'ясував всіх обставин справи, що призвело до порушення ним норм процесуального права - статей 223, 257 ЦПК України.
Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Таким чином, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, і підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, відповідно до вимог статті 379 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 379 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 13 травня 2019 року скасувати повністю, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено «30» липня 2019 року.
Головуючий суддяЛ.П. Сушко
СуддіЯ.С. Мельник
О.І. Сліпченко