29 липня 2019 року м. Київ
Справа №759/19779/18
Апеляційне провадження №22-ц/824/11678/2019
Київський апеляційний суд в складі судді-доповідача Соколової В.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва ухваленого під головуванням судді Коваль О.А. 11 червня 2019 року у м. Києві, повний текст рішення складений 19 червня 2019 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради, Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гордієнко Ольга Валеріївна, ОСОБА_1 про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за правом представлення,
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 11 червня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Київської міської ради, Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гордієнко Ольга Валеріївна, ОСОБА_1 про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за правом представлення - задоволено.
Повний текст рішення складений 19 червня 2019 року.
Не погодився із зазначеним судовим рішенням ОСОБА_1 , 18 липня 2019 року ним до суду першої інстанції подано апеляційну скаргу, в якій міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору.
В обґрунтування вказаного клопотання ОСОБА_1 вказує на те, що він був звільнений та з середини 2018 року він офіційно не працює, має періодичні та нерегулярні заробітки , розмір яких не перевищує 5000, 00 грн на місяць. Зокрема за 2018 рік його дохід не перевищував 50000, 00 грн. Зазначає, що розмір судового збору за подання апеляційної скарги може складати більше 2500, 00 грн, що перевищує 5% розміру його річного доходу за попередній календарний рік, а тому він вважає, що має право на відстрочку згідно ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір». На підставі викладеного, просить відстрочити йому сплату судового збору до закінчення розгляду справи в порядку апеляційного провадження.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, а з підстав, визначених частиною 1 цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
За змістом положень ст. 8 вказаного Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обгрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 29 Постанови «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено право суду, а не його обов'язок щодо звільнення та/або відстрочення від сплати судового збору.
Враховуючи вищевикладене, посилання ОСОБА_1 на неможливість сплатити судовий збір у строки передбачені для апеляційного оскарження рішення суду у зв'язку з тим, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік, не можуть бути підставою для відстрочення сплати судового збору, оскільки ОСОБА_1 до суду на підтвердження його скрутного майнового стану та розміру його річного доходу за 2018 рік не надано жодного належного доказу. Копія трудової книжки, яка долучена скаржником до апеляційної скарги не є доказом, який підтверджує скрутне матеріальне становище та розмір річного доходу ОСОБА_1 за 2018 рік.
За таких обставин, апеляційний суд позбавлений можливості перевірити наведені ОСОБА_1 обставини, а тому суддя вважає, що апеляційне провадження у справі не може бути відкрито у зв'язку із неповною сплатою судового збору.
Пунктом 2) ч.1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.
Відповідно до п. 6) ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Так, до апеляційної скарги ОСОБА_1 долучено квитанцію про сплату судового збору в розмірі 384, 20 грн (т. 2 а.с. 93).
Розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позову до суду першої інстанції становив 6673, 97 грн (5969, 17 за вимоги майнового характеру та 704, 80 за вимоги немайнового характеру). ОСОБА_1 оскаржується рішення суду першої інстанції в повному обсязі, а тому враховуючи положення п.6 ч. 2 ст. 4 вищевказаного Закону, йому необхідно сплатити судовий збір в розмірі 150% суми, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, тобто 10010,95 грн.
Оскільки скаржником було сплачено 384, 20 грн, то йому необхідно доплатити суму судового збору в розмірі - 9626, 75 грн (10010,95 - 384, 20 ), на розрахунковий рахунок отримувача: 34311206080024, отримувач коштів: УК у Солом.р-ні/ Солом.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38050812, код банку отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101
Оригінал квитанції про сплату судового збору необхідно надати до Київського апеляційного суду.
Згідно з п. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, а також у разі несплати судового збору, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 185, 354, 357 ЦПК України, суд,
Клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11 червня 2019 року - залишити без руху.
Надати особі, яка подала апеляційну скаргу строк для усунення виявлених в ній недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.
Роз'яснити, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя: Соколова В.В.