Справа № 759/7046/19 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/2158/2019 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
Іменем України
« 25 » липня 2019 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря - ОСОБА_5
з участю прокурора - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора міста Києва ОСОБА_8 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 16 травня 2019 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Кожанка Фастівського р-ну, Київської обл., гр.України, неодруженого, працюючого водієм ТОВ «Еко-Втор», з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,-
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 191 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850грн. на користь держави, з позбавленням права займати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю строком на 1 рік,
За вироком суду ОСОБА_7 визнаний винним та засуджений за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.
Наказом ЗУП00000136-0000000934 від 20.12.2018р. ОСОБА_7 був призначений на посаду касира АГЗП ТОВ "Київ інвест груп" (ЄДРПОУ 38744775) та був матеріально відповідальною особою, згідно договору про повну матеріальну відповідальність від 26.12.2018р.
4.02.2019р. ОСОБА_7 , знаходячись на своєму робочому місці під час робочої зміни, виконуючи свої функціональні обов'язки, в приміщенні АГЗП ТОВ «Київ інвест груп», що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Жмеринська, 2, вирішив привласнити чуже майно, яке було йому ввірено, з метою поліпшення свого матеріального становища.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на привласнення чужого майна, яке було йому ввірене, ОСОБА_7 , 4.02.2019р. о 20.30год. взяв грошові кошти з каси у сумі 15587,95 грн. та виніс їх через вхід до магазину, таким чином пішов з місця вчинення злочину, розпорядившись привласненими грошовими коштами на власний розсуд, завдавши потерпілому ТОВ «Київ інвест груп» матеріальні збитки на вказану суму.
В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення та правильність кваліфікації дій обвинуваченого, просив вирок щодо ОСОБА_7 скасувати в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч.1 ст. 191 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю, що пов'язана з обігом товаро-матеріальних цінностей строком на 1 рік.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, прокурор зазначив, що суд І інстанції у вироку невірно вказав вид додаткового покарання, оскільки ОСОБА_7 , будучи матеріально відповідальною особою, виконував функції пов'язані з обігом матеріально-товарних цінностей, а тому суд І інстанції повинен був призначити ОСОБА_7 , покарання у виді позбавлення права обіймати посади чи займатися діяльністю, що пов'язана з обігом товарно-матеріальних цінностей на певний строк, оскільки вчинений ОСОБА_7 злочин безпосередньо пов'язаний із здійснюваною ним діяльністю на момент вчинення злочину, об'єктом якого були товарно-матеріальні цінності, а застосування вказаного додаткового покарання на думку прокурора сприятиме недопущенню вчинення засудженим злочинів з використанням посад, пов'язаних з повною матеріальною відповідальністю.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу частково, вирок просив змінити без постановлення нового вироку, пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого злочину, за обставин викладених вироку, відповідає фактичним обставинам справи і є обґрунтованим.
Дії ОСОБА_7 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.191 КК України, як привласнення чужого майна, яке перебувало в його віданні.
Відповідно до ст. 349 КПК України, суд за погодженням з учасниками судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися, а тому колегія суддів не проводить їх аналіз та перевіряє вирок відповідно до ст. 404 КПК України лише в межах апеляційної скарги.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги прокурора щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто, його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, особі яка вчинила злочин має бути призначене покарання необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Згідно вимог ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КК України позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може бути призначене як основне покарання на строк від двох до п'яти років або як додаткове покарання на строк від одного до трьох років.
Покарання, передбачене у ст. 55 КК України, полягає в позбавленні обвинуваченого його суб'єктивного права на посаду, яку він обіймав, або на службову, професійну чи іншу спеціальну діяльність, якою він займався під час вчинення злочину, а також у тимчасовому обмеженні його правоздатності - можливості обіймати певні посади або займатися певною діяльністю протягом строку, встановленого вироком суду.
Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може бути призначене лише у тих випадках, коли вчинення злочину було пов'язане зі службовим становищем підсудного або із зайняттям ним певною діяльністю.
Призначаючи це покарання, суд має чітко вказати у вироку ті конкретні посади, право обіймати які позбавляється засуджений, або конкретний вид діяльності, права займатися якою він позбавляється.
Як вбачається з вироку суду першої інстанції, на час вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 займав посаду касира АГЗП ТОВ "Київ інвест груп" та був матеріально відповідальною особою згідно договору про повну матеріальну відповідальність, тобто виконував функції, пов'язані з обігом товаро-матеріальних цінностей.
З урахуванням наведених обставин, суд першої інстанції, повинен був призначити ОСОБА_7 додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади чи займатися діяльністю, що пов'язана з обігом товаро-матеріальних цінностей на певний строк, оскільки вчинений ОСОБА_9 злочин безпосередньо пов'язаний із здійснюваною ним діяльністю на момент вчинення злочину, об'єктом якого були товарно-матеріальні цінності.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вирок щодо ОСОБА_7 підлягає зміні в частині призначення додаткового покарання, з призначенням йому додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади пов'язані з обігом товаро-матеріальних цінностей
На думку колегії суддів, саме таке додаткове покарання призначене ОСОБА_7 сприятиме недопущенню вчинення ним злочинів з використанням посад, пов'язаних у тому числі, з повною матеріальною відповідальністю.
Керуючись ст.ст.404,405,407,419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу заступника прокурора м. Києва ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 16 травня 2019 року щодо ОСОБА_7 в частині призначеного додаткового покарання - змінити.
Застосувати до ОСОБА_7 додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з обігом товаро-матеріальних цінностей строком на 1 рік.
Вважати ОСОБА_7 засудженим за ч.1 ст.191 КК України до покарання у виді 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень в дохід держави, з позбавленням права обіймати посади пов'язані з обігом товаро-матеріальних цінностей строком на 1 рік.
В решті вирок залишити без зміни.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді __________________ __________________ _________________