Ухвала від 23.07.2019 по справі 761/19085/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,

суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 23 липня 2019 року апеляційну скаргу генерального директора ПАТ «Київметробуд» ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11 травня 2019 року,

за участі: прокурора представника ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_8 , та накладено арешт на грошові кошти ПАТ «Київметробуд» (код ЄДРПОУ 01387432), що знаходяться на рахунках №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , відкритих в АБ «УКРГАЗБАНК (МФО 320478), що розташований за адресою: м. Київ, пров. Куренівський, б.19/5.

Крім того, зупинено видаткові операції по вказаним рахунках, за винятком сплати до бюджету та фонду оплати праці, в присутності працівників поліції.

В обґрунтування рішення, слідчий суддя зазначив про необхідність накладення арешту на вищевказане майно з метою забезпечення збереження речових доказів, з урахуванням правової кваліфікації кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання.

Не погоджуючись з таким рішенням, генеральний директор ПАТ «Київметробуд» ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11 травня 2019 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Автор апеляційної скарги категорично не погоджується з ухвалою про арешт рахунку та заборону розпоряджатися наявними на ньому грошовими коштами, і вважає, що арешт, накладений вказаною ухвалою обов'язково має бути скасовано як такий, що був накладений безпідставно й необґрунтовано, так як ухвала винесена з грубим порушенням норм процесуального та матеріального права.

Вказує, що в ухвалі суду не зазначено, які саме грошові кошти ПАТ «Київметробуд» підпадають під вичерпні, необхідні або достатні ознаки, визначені статтею 98 КПК України. Стверджує, що всі свої господарські відносини товариство здійснює у відповідності до норм чинного законодавства України. Всі розрахунки здійснюються у безготівковій формі, взаємовідносини з контрагентами здійснюються на договірних відносинах на підставі укладених договорів.

Вважає автор апеляційної скарги, що слідчий суддя не дотримався вимог ст.ст. 170 та 173 КПК України, та накладаючи арешт не врахував чи достатньо наданих прокурором доказів для того, щоб встановити обставини на які посилається прокурор; взагалі не дослідив питання розміру можливої конфіскації майна або розміру можливої шкоди для третіх осіб та не дотримався принципу розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Крім того, ОСОБА_5 звертає увагу на те, що при розгляді клопотання прокурора про арешт рахунків та грошових коштів на них слідчий суддя не дотримався вимог статті 172 КПК України, не викликав у судове засідання представника ПАТ «Київметробуд», як власника майна, чим позбавив ПАТ «Київметробуд»гарантованого Конституцією України права на захист та недоторканість майна.

На переконання автора апеляційної скарги, твердження стосовно наявності обмежень у директорів ПрАТ «Вестінтро» і ПрАТ «Інтровест» для укладення договорів купівлі-продажу акцій ПАТ «Київметробуд», які взяті судом за основу при винесенні оспорюваної ухвали, як беззаперечні та встановлені факти, є лише припущеннями, що не підтверджуються достатніми та допустимими доказами по справі.

Окремо звертається увага в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_9 фактично втратив статус потерпілого в цьому кримінального провадженні, оскільки він не є акціонером ПрАТ «Метробуд», в зв'язку з розірванням ним договору купівлі-продажу акцій та поверненням акцій їх попередньому власнику. Проте, орган досудового розслідування не надав цьому факту належної оцінки, не виніс постанову про зміну статусу ОСОБА_9 з відповідними наслідками для суті кримінального провадження.

Крім того, в кримінальному провадженні № 12018100100005143 підозра будь-якій службовій особі ПАТ «Київметробуд» не пред'являлась, обвинувальний акт до суду не направлявся, а тому на думку автора апеляційної скарги, відсутні підстави застосовувати такий захід забезпечення як арешт майна (грошових коштів).

Щодо строку апеляційного оскарження, ОСОБА_5 зазначає, що клопотання про арешт майна було розглянуто без виклику представника товариства, 07 червня 2019 року копія ухвали була видана ПАТ «Київметробуд» місцевим судом, що підтверджується розпискою представника товариства, яка міститься в матеріалах провадження.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити поновивши строк на апеляційне оскарження, виступ прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З матеріалів судового провадження видно, що клопотання прокурора розглядалося слідчим суддею за відсутності представника власника майна, а копію прийнятого рішення останній отримав 07 червня 2019 року, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне поновити пропущений строк на апеляційне оскарження.

Як убачається з матеріалів провадження, Шевченківським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості якого 05 травня 2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12018100100005143, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що04 травня 2018 року до Шевченківського УП ГУНП в м. Києві надійшла заява акціонера ПрАТ "Інтровест", ПрАТ «Вестінтро», ПрАТ «Метробуд» та ПАТ «Київметробуд» ОСОБА_9 про вчинення службовими особами указаних товариств, а саме ОСОБА_10 та ОСОБА_11 дій направлених на розтрату ввіреного їм майна в період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року в особливо великих розмірах. При цьому встановлено, 20 квітня 2018 року між ПрАТ «Вестінтро» та ТОВ «ІБК-СЕРВІС» укладеного договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ18-11-4, згідно якого ПрАТ «Вестінтро» відчужено на користь ТОВ «ІБК-СЕРВІС» 936555 акцій простих бездокументарних іменних (23,3991%) ПАТ «Київметробут». Як вказано у зазначеному договорі директор ПрАТ «Вестінтро» ОСОБА_12 діяв на підставі Статуту підприємства. 20 квітня 2018 року між ПрАТ «Інтровест» та ТОВ «КСУ «Котломонтаж-23» укладеного договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ18-11-2, згідно якого ПрАТ «Інтровест» відчужено на користь ТОВ «КСУ «Котломонтаж-23» 936554 акцій простих бездокументарних іменних (23,3991%) ПАТ «Київметробут». Як вказано у зазначеному договорі директор ПрАТ «Інтровест» ОСОБА_13 діяв на підставі Статуту підприємства. При цьому, відповідно до положень статуту ПрАТ «Вестінтро» та ПрАТ «Інтровест» повноваження директора є обмеженими. Так, згідно до пп. 22 п. 8.2.3 до виключної компетенції загальних зборів акціонерів Товариства належить питання прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Товариства. Згідно пп. 22 п. 8.3.10 наглядова рада Товариства затверджує істотні умови договорів (однієї або кількох пов'язаних угод), пов'язаних з відчуженням (продаж, поставка, міна тощо) продукції Товариства, на суму, що перевищує 50 000 грн. Незважаючи на вказані обмеження, договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ18-11-4, згідно якого ПрАТ «Вестінтро» відчужено на користь ТОВ «ІБК-СЕРВІС» 936555 акцій простих бездокументарних іменних (23,3991%) ПАТ «Київметробут», а також договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ18-11-2, згідно якого ПрАТ «Інтровест» відчужено на користь ТОВ «КСУ «Котломонтаж-23» 936554 акцій простих бездокументарних іменних (23,3991%) ПАТ «Київметробут» не мають посилань про надання повноважень ОСОБА_12 . Загальними зборами або Наглядовою радою Товариства вчиняти такого роду правочин. Окрім цього, як встановлено в ході слідства, в 2018 році ПрАТ «Метробуд» відчужило належне на праві власності рухоме майно, без отримання відповідного дозволу на це акціонерів, яким належить виключне право щодо прийняття рішень з даного приводу. При цьому, за результатами відчуження майна ПрАТ «Метробуд», в тому числі тунелепрохідні комплекси WIRTH TB628H/EPB та HERRENKNECHT d635, останні були відображені на балансі ПАТ «Київметробуд» (ЄДРПОУ 01387432).

Крім цього, до СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві надійшла заява ГО "Рада Ветеранів АТО", щодо розтрати майна вчиненого службовими особами ПрАТ "Метробуд", в особливо великих розмірах, яке виразилось у відчуженні на користь ПАТ "Київметробуд" двох тунелепрохідних комплексів, без отримання на те згоди вищого органу управління-зборів акціонерів.

10 травня 2019 року прокурор Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт грошових коштів ПАТ «Київметробуд» (код ЄДРПОУ 01387432), що знаходяться на рахунках №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , відкритих в АБ «УКРГАЗБАНК (МФО 320478), що розташований за адресою: м. Київ, пров. Куренівський, б.19/5.

Також прокурор просив зупинити видаткові операції по вищевказаним рахункам, за винятком сплати до бюджету та фонду оплати праці; зробити відмітку про отримання копії ухвали та надати довідку про залишок коштів на згаданих рахунках.

11 травня 2019 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва вказане клопотання прокурора було задоволено, накладено арешт на рахунки №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , відкритих в АБ «УКРГАЗБАНК та зупинено видаткові операції по вказаним рахунках, за винятком сплати до бюджету та фонду оплати праці.

Таке рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним та обґрунтованим, зважаючи на наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, і збереження речових доказів, при цьому арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12018100100005143, про накладення арешту на грошові кошти ПАТ «Київметробуд», слідчий суддя, як убачається з оскаржуваної ухвали, вивчивши клопотання прокурора та дослідивши матеріали додані до нього, прийшов до правильного висновку, що вказані грошові кошти відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а накладення арешту на них є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів.

При цьому слідчим суддею було враховано постанову старшого слідчого СВ Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві від 10 травня 2018 року про визнання раніше зазначених грошових коштів речовим доказом.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Також, на даній стадії не є предметом дослідження статус ОСОБА_9 у кримінальному провадженні.

Доводи викладенні в апеляційній скарзі про те, будь-якій службовій особі ПАТ «Київметробуд» не повідомлено про підозру, - не спростовують висновків слідчого судді, зокрема тому, що арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає обов'язкового оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на вищевказані грошові кошти ПАТ «Київметробуд», врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, всупереч доводам апеляційної скарги.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на вищевказані грошові кошти, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому твердження в апеляційній скарзі стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Також, колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, автором апеляційної скарги не надано та колегією суддів не встановлено.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, з матеріалів судового провадження не вбачається.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника власника майна, навіть з урахуванням усіх викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 167, 170-173, 309, 372, 376, 395 КПК України, -

УХВАЛИЛА:

Поновити генеральному директору ПАТ «Київметробуд» ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11 травня 2019 року, якою задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_8 , та накладено арешт на грошові кошти ПАТ «Київметробуд» (код ЄДРПОУ 01387432), що знаходяться на рахунках відкритих в АБ «УКРГАЗБАНК (МФО 320478), - залишити без змін, а апеляційну скаргу генерального директора ПАТ «Київметробуд» ОСОБА_5 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11-сс/824/3743/2019 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_14 Доповідач: ОСОБА_1

Попередній документ
83367472
Наступний документ
83367474
Інформація про рішення:
№ рішення: 83367473
№ справи: 761/19085/19
Дата рішення: 23.07.2019
Дата публікації: 20.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності