1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 22 липня 2019 року, з використанням відеоконференцзв'язку з Київським СІЗО, де перебуває підозрювана ОСОБА_5 , апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 липня 2019 року, відносно
ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, з середньою освітою, одружена, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразова судима, останній раз 16 жовтня 2013 року вироком Дарницького районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України, до покарання у виді 2 років позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України із врахуванням вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 30 вересня 2013 року, призначено остаточне покарання у виді 4 років 7 місяців позбавлення волі,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
за участю: прокурора захисника підозрюваної ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 ,
Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого слідчого відділу Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Броварської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_9 та застосовано відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 07 вересня 2019 року включно, із одночасним визначенням застави у розмірі п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 100 350 гривень, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зазначив про наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та врахував дані про особу підозрюваної, яка має молодий вік, не має постійного джерела заробітку і не працює.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_5 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 липня 2019 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно підозрюваної запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, та звільнити її з під варти.
Автор апеляційної скарги вважає ухвалу слідчого судді незаконною, оскільки на його переконання застосований відносно підозрюваної запобіжний захід у вигляд тримання під вартою є занадто суворим.
Так, на думку захисника прокурором не було доведено існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та недостатність застосування відносно підозрюваної більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою.
При цьому, слідчим суддею було залишено поза увагою те, що підозрювана має постійне місце проживання, де на час застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту буде проживати сама, що унеможливить будь який контакт з іншими учасниками провадження. Крім того, підозрювана буде під цілодобовим наглядом працівників поліції, які зможуть безперешкодно входити до її житла.
Також захисник вважає розмір застави непомірним для його підзахисної, зважаючи на те, що остання повідомила у судовому засіданні, що не працює, та має скрутне матеріальне становище.
З огляду на викладене, автор апеляційної скарги вважає, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту є достатнім для забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків. Однак, у разі неможливості застосування відносно ОСОБА_5 вказаного запобіжного заходу, захисник просить зменшити розмір застави до 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника і обвинуваченої, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, виступ прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Броварським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 10 липня 2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12019110130001957, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
10 липня 2019 року о 19 год. 00 хв. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Наступного дня, тобто 11 липня 2019 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у таємному викраденні чужого майна (крадіжка) за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
12 липня 2019 року слідчий слідчого відділу Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором Броварської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, тобто до 07 вересня 2019 року.
Ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 липня 2019 року вказане клопотання слідчого було задоволено.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою і підставами застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі і ті, які зазначені в ч. 1 ст. 178 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому була допитана підозрювана, вислухана думка прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Під час судового розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав для застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України, судом також враховано вагомість наявних доказів про причетність підозрюваної до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, тяжкість ймовірного покарання за інкриміноване їй діяння, а також інші дані, які характеризують особу підозрюваної, в їх сукупності.
Перевіряючи доводи та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підори у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.
На об'єктивне переконання і колегії суддів апеляційного суду сукупність всіх даних зазначених в ухвалі слідчого судді дає достатні підстави вважати ймовірним причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення, що є підставою для застосування до підозрюваної відповідних заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Колегією суддів встановлено, що всупереч доводам апеляційної скарги захисника, як у клопотанні, так і в судовому засіданні слідчим та прокурором доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, в тому числі і цілодобового домашнього арешту, як проте просить в апеляційній скарзі захисник, для запобігання зазначеним ризикам, зокрема спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, і вчинити інші кримінальні правопорушення.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що ухвала суду відповідає вище вказаним вимогам, і що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Даних, на які посилається в своїй апеляційній скарзі захисник, і які б унеможливлювали перебування підозрюваної під вартою, матеріали судового провадження не містять.
При цьому судом також враховано положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Ухвала слідчого судді відповідає вказаним вимогам.
Доводи захисника проте, що підозрювана має постійне місце проживання в місті Києві, де на час досудового розслідування буде проживати одна, що унеможливить контакт з іншими учасниками провадження, не є безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки не спростовують висновки суду про те, що ОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України.
Також, слідчий суддя у відповідності до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КПК України, молодого віку підозрюваної та важкого матеріального становища останньої, всупереч доводам апеляційної скарги визначив розмір застави, що належним чином забезпечить виконання підозрюваною ОСОБА_5 покладених на неї обов'язків у випадку внесення застави. З таким твердженням слідчого судді погоджується і колегія суддів. При цьому, слід зазначити, що розмір визначеної слідчим суддею застави, не може бути визнаним завідомо непомірним для підозрюваної, зважаючи лише на її скрутне матеріальне становище, що і було враховано слідчим суддею при вирішенні даного питання.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду провадження і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , даних про її особу, застосував запобіжний захід у вигляді тримання її під вартою, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 176 - 178, 181, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 липня 2019 року, якою задоволено клопотання слідчого слідчого відділу Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 , та застосовано відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 07 вересня 2019 року включно, із одночасним визначенням застави у розмірі п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 100 350 гривень, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_5 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа №11-сс/824/4397/2019 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_10 Доповідач: ОСОБА_1