Справа № 760/10606/19 Головуючий у суді І інстанції Горбатовська С.А.
Провадження № 33/824/2674/2019 Доповідач: Капічон О.М.
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП
іменем України
30 липня 2019 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Капічон О.М. за участю водія ОСОБА_1 , захисника Нурищенка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 27.05.2019 року щодо
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,проживаючого: АДРЕСА_1 ,
Відповідно до постанови судді, ОСОБА_1 08.04.2019 року о 20годині 30 хвилин, керував автомобілем «КІА», н.з. НОМЕР_1 , по вул. Новопольовій у м. Києві, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя.) Від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився в присутності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , чим порушив п. 2.5 ПДР України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 27.05.2019 року за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на ОСОБА_1 було накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік; стягнуто на користь держави судовий збір у сумі 384 грн. 20 коп.
На вказану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а провадження у справі закрити. Апелянт зазначає, що, оскільки ні ним, ні його представником не було отримано повного тексту оскаржуваної постанови, обґрунтування апеляційної скарги відбувається ним на підставі припущення. ОСОБА_1 не визнає свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він не вживав алкоголь під час або безпосередньо після зупинки автомобіля, в автомобілі як водій він не їхав, від проходження огляду на стан сп'яніння не відмовлявся, хоча дійсно не бажав проходити освідування у лікаря за відсутності доказів керування ним транспортним засобом та за відсутності сертифікату відповідності приладу «Драгер». Апелянт вказує, що 08.04.2019 року після 20 години 30 хвилин його зупинили особи, він не зразу зрозумів, що це поліцейські, вони попросили документи у зв'язку з тим, що у них наявна інформація, що в даному районі автомобілем керує нетверезий водій. Після цього він пішов до свого припаркованого автомобіля, працівники поліції вказали, що його автомобіль схожий на той, стосовно якого існує інформація про нетверезого водія. Потім вони почали його заплутувати, психологічно на нього тиснули. Поліцейські попросили його пройти огляд на стан сп'яніння на приладі «Драгер», він попросив документи на нього, на що його попросили почекати. На пропозицію надати йому направлення до лікаря-нарколога для проходження огляду на стан сп'яніння поліцейські також попросили почекати. В подальшому, поліцейськими було заповнено протокол про адміністративне правопорушення, в якому апелянт лише встиг вказати, що з висновками не згоден, документів на «Драгер» та для проходження огляду на стан сп'яніння йому ніхто не надавав. Свідки були запрошені лише через 10 хвилин після складання протоколу і вони не бачили апелянта за кермом та не чули його заперечень на наведені вище обставини. На переконання апелянта, наявний у матеріалах відеозапис не може бути належним доказом, оскільки фрагменти запису вирвані із контексту подій, а суд першої інстанції повний відеозапис не витребував. Апелянт вказує, що він був пішоходом, тому огляд на стан сп'яніння проходити не повинен.
Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката Ткачова П.А. та його захисника в підтримку поданої апеляційної скарги, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, переглянувши запис відеофіксації зупинки водія, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При розгляді справи судом першої інстанції було дотримано вимог чинного законодавства, спрямованих на своєчасний і об'єктивний розгляд справи.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 вказав, що він не керував транспортним засобом. На проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння він спочатку погодився, потім не захотів його проходити, оскільки їхати було далеко та приладу «Драгер» він не довіряє. Ще раз зазначив, що він не був водієм. Крім того пояснив працівникам поліції, що пройде освідування самостійно у лікаря - нарколога. Він не знав, що працівники поліції фіксують його на відео, тому хотів домовитися мирно.
Захисник в своїх поясненнях звернув увагу суду на те, що всі дії відбувалися поза межами автомобіля, тому ОСОБА_1 не є водієм та факт його перебування за кермом не доведено.
В судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_3 , який суду апеляційної інстанції показав, що 08.04.2019 року ним була викликана поліція за наступних обставин. У зазначений день він стояв біля узбіччя, до його автомобіля під'їхало інше авто, в якому відчинилося вікно, і людина, яка сиділа за кермом, почала його нецензурно ображати. Хто був за кермом автомобіля, йому не було відомо, однак, у нього виникла підозра, що дана особа перебуває у стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим він поїхав за ним на своєму автомобілі. Зазначений автомобіль рухався швидко, він не встигав за ним, у зв'язку з чим викликав поліцію, якій вказав марку авто - «КІА RІО», та його номерний знак. Окрім того, свідок сфотографував номерний знак автомобіля - НОМЕР_1 . Водій був в автомобілі один, і, як здалося свідку, в нетверезому стані. Після того, як працівники поліції перехопили автомобіль, він під'їхав до них, працівники поліції розмовляли з водієм. Йому дали протокол, він його підписав. Водій, як йому наразі відомо - ОСОБА_1 просив привезти документи на прилад «Драгер» у зв'язку з чим чекали інший патрульний автомобіль, який мав привести «Драгер» та документи. Його відпустили після підписання протоколу.
Окрім того, свідком ОСОБА_3 суду було продемонстровано фотографію, на якій зафіксовано автомобіль «КІА RІО», державний номерний знак НОМЕР_1 , в якому знаходиться один водій.
Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що вона вийшла на шум, оскільки біля її будинку патрульна поліція зупинила водія. Обставин справи вона не знає, тільки чула, що ОСОБА_1 просив документи на «Драгер» і щоб його відвезли до лікаря-нарколога, однак йому відмовили, сказали, що суд розбереться. При цьому зазначає, що чула розмову вибірково. Чи зупиняли ОСОБА_1 як водія, чи як пішохода, не знає. Вона не бачила, чи привезли документи на «Драгер», оскільки пішла додому.
З зв'язку з тим, що свідки склали присягу свідка й були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, суд апеляційної інстанції не ставить під сумнів правдивість їх свідчень.
Згідно п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БР №090582, 08.04.2019 о 20 годині 30 хвилин, в м. Київ по вул. Новопольова надійшов виклик, що водій ОСОБА_1 , керує транспортним засобом КІА RІО, д. н. з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного спяніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився в присутності двох свідків /а. с. 1/.
В матеріалах справи про адміністративне правопорушення наявні пояснення ОСОБА_3 , відповідно до яких 08.04.2019 року о 20 годині 30 хвилин, він перебував по вул. Новопольова, де до нього під'їхав транспортний засіб КІА RІО НОМЕР_1 , водій якого був п'яний та почав чіплятися до нього, нецензурно виражатися, потім сів у авто та поїхав /а. с. 3/.
Окрім того, в матеріалах справи наявні пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких, 08.04.2019 року він їхав в гараж /а. с. 4/.
Також в матеріалах справи наявна розписка, відповідно до якої ОСОБА_6 прийняв автомобіль КІА RІО, д. н. з. НОМЕР_1 від водія ОСОБА_1 під власне управління /а. с. 5/, тобто, ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом.
Вказані вище обставини підтверджуються відеофіксацією зупинки ОСОБА_1 .
Таким чином, вищезазначені докази спростовують твердження апелянта про те, що він був пішоходом та факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 підтверджується належними та допустимими доказами.
Аргументи апелянта, що свідки, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, не були присутні під час його складання, не можуть бути взяті до уваги, оскільки ними було засвідчено факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Враховуючи ту обставину, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння підтверджується належними та допустимими доказами, які суд апеляційної інстанції проаналізував у їх сукупності, приходжу до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 27.05.2019 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Капічон