29 липня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24 травня 2019 року,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24 травня 2019 року ОСОБА_5 повернуто її скаргу на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що скарга подана з порушення правил територіальної підсудності, оскільки ОСОБА_5 оскаржує бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаїв, фактичне місце знаходження якого: м. Миколаїв, вул. Погранична, 9, тобто поза межами територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду м. Києва, а тому з посиланням на п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України повернув скаргу, як таку, що не підлягає розгляду в Шевченківському районному суді м. Києва.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою зобов'язати директора ОСОБА_6 виконати положення ст. 214 КПК України і внести до ЄРДР відомості з її заяви від 26.04.2019 року за вих. №4/ПНВ-6.
В обгрунтування своїх вимог посилається на хибність рішення слідчого судді, оскільки в дійсності вона подавала заяву про злочин від 26.04.2019 року за вих. №4/ПНВ-6 всім 6-ти адресатам, в тому числі й директору ОСОБА_7 , який знаходиться в Шевченківському районі м. Києва, тому і скаргу на _______________________________________
Справа №11-сс/824/3788/2019 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_8
Категорія: ст. 303 КПК України Доповідач ОСОБА_1
бездіяльність директора ДБР ОСОБА_9 вона подала за належністю, а скаргу на бездіяльність ОСОБА_10 вона оскаржила до Заводського районного суду м. Миколаєва.
Також апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, оскільки з 24.05.2019 року по 06.06.2019 року їй доставлялась оскаржувана ухвала, та була отримана нею лише 06.06.2019 року.
Будучи повідомленою про дату, час та місце апеляційного розгляду, ОСОБА_5 направила до суду заяву про розгляд її апеляційної скарги у її відсутність та відповідно в призначений час до суду апеляційної інстанції не з'явилася, а тому апеляційний суд, враховуючи, що її неявка не перешкоджає проведенню розгляду, вважає можливим розглянути апеляційну скаргу без її участі.
За відсутності в матеріалах провадження даних про отримання ОСОБА_5 копії оскаржуваної ухвали, яка була постановлена 24.05.2019 року та направлена судом на адресу ОСОБА_5 лише 27.05.2019 року, іншою датою, ніж зазначає ОСОБА_5 - 06.06.2019 року, колегія суддів вважає, що строк на оскарження ухвали слідчого судді пропущено з поважних причин та вважає можливим його поновити.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали провадження за скаргою та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Статтею 303 КПК України встановлений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні.
Зокрема, положення п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачають, що на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.
Як вбачається з матеріалів провадження за скаргою, ОСОБА_5 подала до Шевченківського районного суду м. Києва скаргу на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення та просила зобов'язати слідчого ТУ ДБР у м. Миколаєві вчинити певні дії: протягом 24 годин з моменту отримання ухвали слідчого судді внести до ЄРДР відомості з її заяви, передбачені п.п. 2, 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України, та надати їй пам'ятку про права потерпілого.
24 травня 2019 року слідчим суддею прийнято рішення про повернення скарги ОСОБА_5 у зв'язку з непідсудністю розгляду даної скарги Шевченківському районному суду м. Києва, оскільки фактичне місце знаходження Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаїв: м. Миколаїв, вул. Погранична, 9, що територіально не відноситься до Шевченківського районного суду м. Києва.
З таким висновком слідчого судді погоджується і колегія суддів, оскільки судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що прямо встановлено приписами ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст. 201, ч. 3 ст. 244, ч. 10 ст. 290 КПК України та може бути застосовано й до розгляду клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України (наприклад ч. 1 ст. 306, ч. 3 ст. 234 КПК України тощо).
Відповідно до ч. 1 ст. 38 КПК України, органом досудового розслідування є: 1) слідчі підрозділи органів Національної поліції України, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів державного бюро розслідувань, органів Державної кримінально-виконавчої служби України; 2) підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.
Отже, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого розглядаються слідчим суддею місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», систему Державного бюро розслідувань складають: центральний апарат, територіальні органи, спеціальні підрозділи, навчальні заклади та науково-дослідні установи. У складі Державного бюро розслідувань діють слідчі, оперативні та інші підрозділи. Організаційну структуру Державного бюро розслідувань затверджує Директор Державного бюро розслідувань за погодженням із Кабінетом Міністрів України. Частина 5 вказаної статті визначає, що територіальні органи Державного бюро розслідувань є юридичними особами, мають самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України №938-р від 13.12.2018 року Про погодження затвердження організаційної структури Державного бюро розслідувань", відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» було погоджено пропозицію Держаного бюро розслідувань щодо затвердження організаційної структури зазначеного Бюро.
Таким чином, структуру Державного бюро розслідувань утворюють: центральний апарат, сім територіальних управлінь, Академія та Науково-дослідний інститут. До центрального апарату Державного бюро розслідувань входять 15 управлінь та 4 самостійних відділів. Територіальні управління, згідно із Законом України «Про Державне бюро розслідувань», розташовані у містах: Львів, Хмельницький, Миколаїв, Мелітополь, Полтава, Краматорськ та Київ.
Відповідно до інформації, зазначеної на офіційному сайті Державного бюро розслідувань, фактичне місце знаходження Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаїв: м. Миколаїв, вул. Погранична, 9, що територіально не відноситься до Шевченківського району м. Києва.
А тому, на переконання колегії суддів, висновок слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва про подання скарги з порушенням правил підсудності, є правильним і він обґрунтовано повернув скаргу ОСОБА_5 на підставі п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України, як таку, що не підлягає розгляду в цьому суді.
Твердження апелянта про помилковість висновків слідчого судді щодо непідсудності скарги Шевченківському районному суду м. Києва, у зв'язку з оскарженням нею в даному випадку бездіяльності директора ДБР ОСОБА_11 є непереконливими, оскільки суперечать змісту вимог її скарги, де було поставлено питанняпро зобов'язання слідчого ТУ ДБР у м. Миколаєві вчинити певні дії: протягом 24 годин з моменту отримання ухвали слідчого судді внести до ЄРДР відомості з її заяви, передбачені п.п. 2, 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України, та надати їй пам'ятку про права потерпілого, у зв'язку з чим, згідно з ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчим суддею вирішувалося виключно те питання, що й було винесено на його розгляд.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення слідчим суддею суду першої інстанції про повернення скарги ОСОБА_5 постановлено з дотриманням положень ст.ст. 303, 304 КПК України, а тому відсутні підстави для скасування ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24 травня 2019 року та задоволення апеляційної скарги ОСОБА_5 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -
Поновити ОСОБА_5 строк на апеляційне скарження ухвали слідчого судді Шевченківськогорайонного суду м. Києва від 24 травня 2019 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24 травня 2019 року, якою ОСОБА_5 повернуто її скаргу на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
________________ ___________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3