апеляційне провадження №22-ц/824/6561/2019
справа №359/987/19
25 липня 2019 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Андрієнко А.М., Соколової В.В.
за участю секретаря судового засідання Голопапи Д.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області, постановлену під головуванням судді Журавського В.В. 07 лютого 2019 року,
у справі за заявою Акціонерного товариства "КРИСТАЛБАНК", поданою до подання позовної заяви, про забезпечення позову Акціонерного товариства "КРИСТАЛБАНК" до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-
встановила:
В лютому 2019 року АТ "КРИСТАЛБАНК" звернулось до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, просить накласти арешт на земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , що розташована в с.Гора Бориспільського району Київської області.
Заяву обґрунтовує тим, що 18 травня 2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №014/2556/85/55603. Кредитні зобов'язання забезпечені іпотекою зазначеної земельної ділянки згідно із договором від 18 травня 2007 року. Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 15 червня 2015 року з позичальника стягнуто заборгованість.
24 травня 2017 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та АТ "КРИСТАЛБАНК" укладено Договір факторингу, а 25 травня 2017 року Договір про відступлення прав за іпотечними договорами, згідно із якими останнє набуло права вимоги до ОСОБА_1 .
Із даних Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 20 листопада 2018 року АТ "КРИСТАЛБАНК" стало відомо, що ОСОБА_1 згідно із договором від 15 квітня 2013 року подарувала земельну ділянку ОСОБА_3 , а остання на підставі договору купівлі-продажу від 30 січня 2018 року продала її ОСОБА_2 .
Вказує, що можливість укладення договору купівлі-продажу стало можливим у зв'язку із незаконним вилученням інформації про обтяження земельної ділянки з даних реєстру, з приводу чого наразі порушено кримінальне провадження.
Посилаючись на викладені обставини, АТ "КРИСТАЛБАНК" вказує, що має намір звернутися до суду із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, а до цього просить вжити заявлених заходів забезпечення позову з метою унеможливлення подальших дій по відчуженню земельної ділянки.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 лютого 2019 року заяву задоволено, накладено арешт на земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка розташовується в Київській області, Бориспільський район , с. Гора .
Не погодившись з постановленою ухвалою, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу.
В апеляційній скарзі посилається на те, що банк має намір подати позов про звернення стягнення на земельну ділянку, проте не порушує питання про чинність договорів, на підставі яких земельна ділянка переходила у власність між відповідачами, у зв'язку із чим вважає, що ухвала порушує інтереси ОСОБА_2 як власника.
У відзиві на апеляційну скаргу АТ "КРИСТАЛБАНК" посилається на те, що права скаржника постановленою ухвалою жодним чином не порушені, оскільки земельна ділянка їй не належить. Також вважає необґрунтованими доводи, що забезпечення позову не співвідноситься із підставами позову.
В судовому засіданні представник заявника АТ "КРИСТАЛБАНК" проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, часі місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Представник скаржника ОСОБА_1 - адвокат Горб В.П. подав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідно до статті 372 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явились в судове засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника заявника АТ "КРИСТАЛБАНК"- адвоката Юртаєвої І.В., розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до части 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції уважав доводи заявника обґрунтованими та такими, що дають підстави для вжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Правова природа арешту майна, вчиненого у зв'язку із провадженням по цивільній справі, полягає у обмеженні права розпорядженні ним (продаж, дарування, відчуження в інший спосіб, укладення інших правочинів чи перероблення майна), при цьому за власником зберігається право користування. Таке обмеження допускається, якщо воно передбачено законом і є обґрунтованим.
Як роз'яснено у п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2009 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати
особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.
Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.
Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду про необхідність вжиття заходів забезпечення позову з огляду на викладені заявником доводи та представлені на їх підтвердження докази.
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_2 15 лютого 2019 року отримала копію ухвали про забезпечення позову, проте не виявила інтересу, як теперішній власник земельної ділянки, до реалізації права на її оскарження. Повноваженнями апелювати на порушення прав власника земельної ділянки, яким є ОСОБА_2 , скаржник ОСОБА_1 не наділена.
Конституція України закріплює принципи непорушності права власності, але у випадках протиправних посягань, при цьому такі принципи не існують окремо від інших сфер правовідносин і не превалюють над ними. Особа, у якої є право вимоги до боржника, також є власником матеріальних ресурсів, які вона передала боржнику, а він надав забезпечення у якості гарантування виконання свого зобов'язання.
У зв'язку із цим засади конституційної визначеності мають розглядатися сукупно із іншими правилами правого регулювання.
Обраний заявником спосіб забезпечення позову повністю узгоджується із способом захисту свого права, який він має намір реалізувати, оскільки арешт земельної ділянки убезпечить від подальшої зміни власника.
Окрім того, відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень 18 лютого 2019 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області відкрито провадження у справі за позовом АТ "Кристалбанк" до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Порушень норм процесуального права, які давали б підстави про скасування ухвали суду першої інстанції, колегією суддів не установлено.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 лютого 2019 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 30 липня 2019 року.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді А.М. Андрієнко
В.В. Соколова