Справа №629/1568/19 Суддя 1-ї інстанції: Ткаченко О.А.
Провадження № 33/818/709/18
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
23 липня 2019 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Цілюрик В.П., за участю особи, у відношенні якої винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП ОСОБА_1 , його захисника - Коваленка Юрія Анатолійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкові справу за апеляційною скаргою захисника Коваленка Ю . А. на постанову судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13 травня 2019 року у відношенні ОСОБА_1 ,-
Постановою судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13 травня 2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Судом першої інстанції було встановлено, що 29.03.2019 року о 02-05 ОСОБА_1 по проспекту Перемоги в м. Лозова Харківської області керував транспортним засобом Opel Vektra, державний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння.
Дії водія ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення вимог п.2.9 «а» Правил дорожнього руху (ПДР) України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погодившись з таким рішенням, захисник Логвиненка - адвокат Коваленко Ю.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову від 13.05.2019 року скасувати та направити на новий розгляд в іншому складі суду.
В апеляційній апелянт скарзі вказує, що ОСОБА_1 не знаходився в стані алкогольного сп'яніння, а при проходженні медичного огляду в одному медичному закладі, медпрацівники не змогли включити прилад, а в другому закладі з другої спроби прилад показав 0,72 проміле.
Наголосив, що суд не допитав інспектора, що склав адміністративний протокол, не перевірив сертифікацію приладів у медичному закладі, а також не переглянув відеозапис з нагрудних камер поліцейських.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Коваленка Ю.А . , які підтримали вимоги апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Апеляційним судом не встановлено порушень суддею суду першої інстанції вимог вказаної правової норми.
В ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (ЄСПЛ) вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 заперечував свою вину, та наполягав на тому, що правопорушення він не вчиняв, так як керуючи автомобілем не перебував в стані алкогольного сп'яніння.
При цьому він не зміг пояснити, чому залишив свій підпис у письмових поясненнях (а.с.3), де зазначено, що напередодні він випив 1,5 літри міцного пива, та через деякий час сів за кермо автомобіля.
Доводи апеляційної скарги щодо непроведення перевірки судом першої інстанції того, чи було сертифіковано прилад, яким проводився огляд ОСОБА_1 в медичному закладі, чи мав цей медичний заклад проводити відповідне обстеження, апеляційний суд до уваги не бере, оскільки підстав для сумніву апелянтом не наведено, та не надано жодних доказів, які підтверджували ці посилання.
Враховуючи вище викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо невідповідності дій ОСОБА_1 вимогам п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, яким встановлена заборона керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд зауважує, що законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння; а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння. Вказані обставини повністю спростовують доводи апеляційної скарги.
Матеріали справи підтверджують правильність рішення суду першої інстанції, яке підтверджується : протоколом про адміністративне правопорушення серії БД 246332 від 29.03.2019 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , висновком щодо результатів медичного огляду №06 від 29.03.2019 року. Цим доказам судом першої інстанції було надано повну та належну оцінку, з якою погоджується і апеляційний суд.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопопрушення,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Коваленка Юрія Анатолійовича залишити без задоволення, а постанову судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13.05.2019 року у відношенні ОСОБА_1 без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського апеляційного суду В.П. Цілюрик