Справа № 404/3855/19
Номер провадження 3/404/1191/19
30 липня 2019 року суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Поступайло Володимир Васильович, за участю захисника Комишана С.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 02.06.2019 року о 03 год. 30 хв. ОСОБА_1 по вул.Короленка, 24 у м.Кропивницькому керував транспортним засобом «Mazda 3», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів) та відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я. Під час огляду ОСОБА_1 із застосуванням спеціального технічного засобу «Drager Alkotest 6810» встановлено результат 1,35 проміле, з яким він не погодився. Від керування транспортним засобом ОСОБА_1 відсторонений шляхом передачі автомобіля тверезому водієві. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не визнав та пояснив, що за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, його було зупинено працівниками поліції та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу «Драгер», на що він надав свою згоду. З результатами огляду він не погодився, оскільки в стані алкогольного сп'яніння не перебував, але йому поліцейські не запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, склавши протокол у справі про адміністративне правопорушення. Вказує, що не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, залучені поліцейськими свідки не можуть цього підтвердити та свідки були в стані сп'яніння, що підтверджує відеозапис події, згідно з яким у одного зі свідків в руках наявна пляшка пива. При цьому свідками підписувалися пояснення у справі до того, як він навіть висловив свою незгоду із результатами тесту, проведеного за допомогою приладу «Драгер».
Під час судового розгляду досліджено надані суду такі докази:
- пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які виконані на заздалегідь надрукованих бланках, у які внесено відомості лише стосовно учасників події і транспортного засобу, згідно з якими вони були присутні під час складання поліцейським протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за керування транспортним засобом «Мазда 3», НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного (наркотичного) сп'яніння / в стані алкогольного сп'яніння. Під час документування вказаного адміністративного правопорушення зазначений вище громадянин ухилився від проходження огляду, в тому числі відмовився від проходження огляду у медичному закладі / дав згоду на проходження огляду на стан сп'яніння (частина друкованого тексту закреслена) у встановленому законом порядку. Пояснення ОСОБА_3 відібрано 02.05.2019 року, а ОСОБА_2 - 02.06.2019 року (а.с.3);
- результат тесту, проведеного з використанням спеціального технічного засобу приладу «Драгер», у якому зазначено прізвище ОСОБА_1 та результат 1,35 проміле (а.с.4);
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який не містить відомостей стосовно особи, яка проходила огляду, а також дати і місця його складання (а.с.5);
- копію постанови від 02.06.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП (а.с.6);
- відеозаписи події, у тому числі додатково направлені працівниками поліції (а.с.7, 29-30);
- відомості про наявність низки тяжких захворювань у ОСОБА_1 та проходження ним відповідного лікування, у тому числі закладах Міністерства оборони України (а.с.42);
- пояснення свідка ОСОБА_4 надані безпосередньо у суді за клопотанням сторони захисту, згідно з якими вона перебувала в автомобілі ОСОБА_1 під час його зупинки поліцейськими, оскільки поверталася додому з роботи, та надалі була присутня під час спілкування ОСОБА_1 і поліцейських, зміст якого особливо не зрозуміла, оскільки поруч знаходились люди, які перебували з ознаками алкогольного сп'яніння, які постійно втручалися у спілкування, а також вона не розуміється на юридичних питаннях. Під час керування автомобілем ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння не перебував, але оскільки поліцейські відсторонили його від керування автомобілем, її додому відвіз інший екіпаж поліції. У ході вказаної події вона не чула, щоб ОСОБА_1 відмовлявся на пропозицію поліцейських пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я. Крім цього, залучені поліцейськими свідки перебували в стані алкогольного сп'яніння, оскільки під час зупинки автомобіля перебували поруч із магазином, де вживали алкогольні напої, після чого підійшли до них.
Дослідивши протокол у справі про адміністративне правопорушення та надані докази, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не доведена належними та достатніми доказами, зважаючи на таке.
Так, суд не бере до уваги та визнає недопустимим доказом письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , оскільки безпосередньо із них та відеозаписів вбачається, що їх отримано шляхом внесення анкетних відомостей свідків та ОСОБА_1 до бланків, у яких в подальшому сформовано зміст самих пояснень шляхом виправлень, закреслень, вчинених вже після підписання їх свідками.
Згідно з наданими суду доказами та відеозаписом судом безсумнівно встановлено, що поліцейськими заповнено бланки пояснень свідків шляхом внесення до них анкетних відомостей свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а також ОСОБА_1 , розпочато складання протоколу про адміністративне правопорушення і внесення до нього відомостей про свідків, до того як ОСОБА_1 ознайомлено із роздрукованими результатами огляду на стан сп'яніння. При цьому до вказаного часу ОСОБА_1 не висловлював своєї незгоди із результатами огляду, а також безумовно не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Також спілкування поліцейських на місці події безспірно вказує на те, що свідками підписані «універсальні пояснення», у які потім необхідно внести зміни шляхом викреслення відповідних формулювань в бланку в залежності від того погодиться ОСОБА_1 із результатами огляду на місці або не погодиться із ними та відмовиться пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я. Наведені обставини повністю підтверджуються відеозаписом та самими бланками-поясненнями.
Крім цього дослідженням самих пояснень встановлено, що пояснення ОСОБА_3 відібрано 02.05.2019 року, тобто за місяць до події. Жодне із пояснень не містить чітких відомостей з ознаками якого сп'яніння (алкогольного або наркотичного) перебував водій. Друкований текст частини пояснень закреслений та вказані закреслення не завірені підписами осіб, які їх підписали (а.с.3).
Із врахуванням вищевикладеного суд вважає, що пояснення у свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 отримано із порушенням вимог законодавства, з них неможливо встановити достовірність подій, свідками яких були саме вони, фактично вони є бланком, зміст якого свідками не перевірявся, у якому після підписання свідками вчинялися не завірені підписами свідків закреслення, тому письмові пояснення свідків не беруться судом до уваги, не можуть бути визнані достовірним та допустимим доказом. Більше того, суд враховує те, що свідки на місці висловлювалися нецензурною лайкою, один із свідків тримав пляшку напою в руках, на який сторона захисту вказує як на алкогольне пиво.
Оцінюючи обставини, пов'язані із незгодою ОСОБА_1 із результатами огляду на стан сп'яніння на місці, суд враховує, що згідно з відеозаписом під час вказаної події були присутні сторонні особи, які мали ознаки алкогольного сп'яніння та втручалися у спілкування поліцейського із ОСОБА_1 , який зазначив, що не згоден із роздрукованими результатами спеціального приладу через наявні тяжкі захворювання, отримані лікування та відмовився їх підписувати. Під час вказаного спілкування о 03 год. 49 хв. відбувалася розмова одразу з декількох питань, які стосувалися наявності у ОСОБА_1 захворювань, медичної документації, готовності підтвердити захворювання, приймання ліків і пройти огляд з цього приводу та відмови пройти освідування у закладі охорони здоров'я, без зазначення конкретної мети освідування (зокрема, що необхідно провести огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння у зв'язку із незгодою з результатами такого огляду на місці). За наслідками вказаної короткоплинної розмови поліцейський приходить до висновку, що ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я та займається подальшим оформленням матеріалів у справі про адміністративне правопорушення. При цьому із відеозапису чітко видно, що свідок ОСОБА_3 під час вказаного спілкування перебував на певній відстані від події поруч з іншим поліцейським та іншим автомобілем, за розмовою не спостерігав та повідомляв відомості, необхідні для внесення до протоколу про адміністративне правопорушення, тому неможливо безумовно стверджувати, що він у цей час був залучений до фіксування відмови ОСОБА_1 від проходження огляду в закладі охорони здоров'я.
Також на переконання суду у ході вказаного спілкування, внаслідок втручання сторонніх осіб та одночасного обговорення декількох питань поліцейський чітко не сформулював та не вчинив дій, із яких можливо зробити висновок про те, що ОСОБА_1 під час такого спілкування розумів, що відповідно до вимог ст.266 КУпАП поліцейський вимагає проходження або направляє ОСОБА_1 для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, у зв'язку із тим, що ОСОБА_1 не погодився із результатами огляду на стан сп'яніння, проведеного на місці. Також, будь-які направлення з вказаного приводу ОСОБА_1 не надавалися, наслідки не проходження такого огляду не роз'яснювалися. У зв'язку із вищенаведеним ОСОБА_1 у суді стверджує, що його у встановленому законодавством порядку поліцейські не направляли для проходження огляду на стан алкогольного сп'янінні в закладі охорони здоров'я та він від проходження такого огляду не відмовлявся.
Крім відеозапису, інших допустимих та достовірних доказів на доведення відповідних обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, не вказано.
Відповідно до пунктів 4, 6, 7, 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого Постановою Кабінету міністрів України №1103 від 17.12.2008 року:
- водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я;
- поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше, ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав;
- у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду;
- не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Як зазначено раніше судом, відеозапис та інші докази фактично не спростовують пояснень ОСОБА_1 та доводи сторони захисту щодо недопустимості доказів, серед яких пояснення свідків, та щодо не направлення ОСОБА_1 у визначеному законодавством порядку для огляду на стан алкогольного сп'яніння в заклад охорони здоров'я.
З метою перевірки цих обставин судом вжито всіх можливих, передбачених законодавством заходів, спрямованих на виклики свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в судові засідання 25.06.2019 року, 15.07.2019 року, 30.07.2019 року (а.с.25-28, 33-35, 38-41, 45, 48, 49), але останні до суду неодноразово не з'явилися, фактично ухиляючись від надання пояснень безпосередньо перед судом. Відтак, розгляд справи проводиться на підставі наявних доказів.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово посилався на те, що провадження у справах про адміністративне правопорушення, за гарантіями може прирівнюватися з кримінальним для цілей застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.39 рішення «Лучанінова проти України» від 09.09.2011 року (заява №16347/02), п.1 резолютивної частини рішення «Швидка проти України від 30.10.2014 року (заява №17888/12), обґрунтовуючи їх, зокрема, як характером законодавчого положення, яке порушувалося (КУпАП), так і профілактичною та каральною метою стягнень, передбачених цим положенням.
Однією з гарантій та засадою кримінального провадження є безпосередність дослідження показань судом (ст.ст.7, 23 КПК України).
Таким чином, встановлені сумніви щодо порушення порядку пропонування і проведення огляду на стан сп'яніння у справі, вказані у поясненнях ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_4 , які вбачаються із проаналізованого відеозапису та письмових пояснень свідків, долучених до справи, не спростовує долучений до справи сам протокол (а.с.1), оскільки особи, зазначені як свідки правопорушення в ньому, письмові пояснення яких визнані недопустимими, неодноразово не з'явилися на виклики до суду та безпосередньо перед судом не спростували виявлені сумніви, тобто фактично ухилися від надання пояснень.
При цьому протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а є лише формою фіксації правопорушення.
Положеннями частин 5, 6 ст.266 КУпАП передбачено, що направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до ст.19 Конституції України посадова особа органу державної влади зобов'язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст.62 Конституції України.
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З досліджених судом доказів встановлено обґрунтовані сумніви, які не спростовані, щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, які стосуються раніше визначених порушень, пов'язаних із недотриманням процедури направлення особи для проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я та під час збирання доказів, які долучено до справи та не взяті до уваги судом, а тому наявні сумніви тлумачаться на користь особи, вина якої підлягає доведенню.
При цьому будь-який доказ, одержаний незаконним шляхом або з істотним порушенням прав людини, не може бути визнаний допустимим. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог статті 266 КУпАП, вважається недійсним.
Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
За викладених обставин суд вважає вину ОСОБА_1 не доведеною достатніми, допустимими та безсумнівними доказами, а тому провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п.1 ст.247, п.3 ч.1 та ч.2 ст.284 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Керуючись ч.1 ст.130, ст.ст.247 п.1, 283-285, суд,
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення через Кіровський районний суд м. Кіровограда.
Суддя Кіровського районного
суду м. Кіровограда В.В. Поступайло