Справа № 383/920/19
Номер провадження 1-кс/383/380/19
31 липня 2019 року слідчий суддя Бобринецького районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
слідчого - ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4 ,
представника СФГ «Рижкова В.П.» - ОСОБА_5 ,
представника Олексіївської сільської ради - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області клопотання старшого слідчого СВ Бобринецького ВП Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12019120110000243 від 26.07.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.206-2 КК України, -
Слідчий ОСОБА_3 за погодженням з начальником Бобринецького відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на нерухоме майно, а саме земельні ділянки розташовані на території Олексіївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області з кадастровими номерами 3520880300:02:000:9028 - площею 125,14 га та 3520880300:02:000:9026 - площею 101,31 га., які перебувають в користуванні на праві оренди у СФГ «Рижкова В.П.», з метою забезпечення його збереження, а також запобігання можливості його відчуження.
Клопотання обґрунтовує тим, що 26.07.2019 року до Бобринецького ВП Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області, надійшла заява від ОСОБА_5 про те, що 22.07.2019 року та 23.07.2019 року голова ФГ «Белогоровське», яке розташоване в смт. Білогірівка Попаснянського району Луганської області, ОСОБА_7 звернувся до Державного реєстратора Олександрійської міської ради Кіровоградської області з метою реєстрації підроблених договорів суборенди земельних ділянок розташованих на території Олексіївської сільської ради Бобриецького району, з кадастровими номерами 3520880300:02:000:9028 - площею 125.14 га та 3520880300:02:000:9026 - площею 101,13 га, які перебувають у оренді ОСОБА_5 , та які фіктивно укладені між СФГ «Рижков В.П.» та ФГ «Бегогоровське», таким чином вказана особа за попередньою змовою з невстановленими на даний час іншими особами вчиняють дії спрямовані на заволодіння майном заявника, спричинюючи господарству останнього шкоду у великих розмірах.
Посилаючись на те, що ці земельні ділянки відповідають критеріям зазначеним у ст.98 КПК України, як об'єкти, що стали предметом протиправних посягань, та з метою забезпечення збереження вказаного нерухомого майна та не допущення вчинення протиправних дій з нерухомим майном, слідчий просив накласти на них арешт.
У судовому засіданні слідчий, прокурор, представники СФГ «Рижкова В.П.» та ОСОБА_5 представника Олексіївської сільської ради клопотання підтримали.
Представник СФГ «Рижкова В.П.» додатково пояснив, що дії по реєстрації договорів суборенди вважає рейдерством, отримав від державного реєстратора копії підроблених на його думку договорів, які на даний час відкликані з реєстрації особами, що звернулись за їх реєстрацією.
Представники Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області та Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали клопотання та зваживши доводи, викладені в ньому, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 29.07.2019 року по кримінальному провадженню №12019120110000243 від 26.07.2019 року, вбачається, що слідчими слідчого відділення Бобринецького ВП Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування за наступних обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, які полягають в тому, що 26.07.2019 року до Бобринецького відділення поліції Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградскій області, надійшла заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , про те, що 22.07.2019 та 23.07.2019 представник ФГ "Белогоровське", яке розташоване в смт. Білогірівка Попаснянського району, Луганської області (голова, громадянин ОСОБА_7 , звернувся до Державного реєстратора Олександрійської міської ради Кіровоградської області, з метою реєстрації підроблених договорів суборенди земельних ділянок розташованих на території Олексіївської сільської ради Бобриецького району, з кадастровими номерами 3520880300:02:000:9028 - площею 125.14 га та 3520880300:02:000:9026 - площею 101,13 га (перебувають у оренді ОСОБА_5 ), та які фіктивно укладені між СФГ "Рижков В.П." та ФГ "Бегогоровське", таким чином вказана особа за попередньою змовою з невстановленими на даний час іншими особами (голова ФГ "Белогоровське") вчиняють дії спрямовані на заволодіння майном заявника, спричинюючи господарству останнього шкоду у великих розмірах. Вказані обставини можливого кримінального правопорушення кваліфіковані за ч.3 ст.206-2 КК України (а.с.5-6).
З протоколу допиту потерпілого ОСОБА_5 від 26.07.2019 року встановлено, що 20.12.2011 року він як голова фермерського господарства уклав договори оренди землі на земельні ділянки розташовані на території Олексіївської сільської ради Бобринецького району, а саме земельну ділянка з кадастровим номером 3520880300:02:000:9028 - площею 125,14 га та 3520880300:02:000:9026 - площею 101,31 га. У 2019 році на земельній ділянці площею 125,14 га вирощується соняшник, а на земельній ділянці площею 101.31 га було вирощено і зібрано пшеницю. 26.07.2019 року від бухгалтера його господарства ОСОБА_8 йому стало відомо, що цього числа близько 14:20 год., останній зателефонувала державний реєстратор ОСОБА_9 , яка повідомила, що від реєстратора виїхали приватна охоронна фірма, з метою забезпечення збирання врожаю, одному з фермерських господарств Луганської області, з якою ніби то був укладений договір суборенди. Отримавши від ОСОБА_9 номер телефону НОМЕР_1 особи, яка попереджала про наміри збирати урожай, він зателефонував на вказаний номер, де відповів чоловік, який представився реєстратором з м. Олександрія Кіровоградської області, який повідомив, що 22.07.2019 року та 23.07.2019 року до нього звернувся ОСОБА_7 з метою реєстрації договорів суборенди вказаних вище земельних ділянок, які ніби то укладені між СФГ «Рижков В.П.» та ФГ «Белогоровське», що розташоване в Луганській області, але у реєстрації права суборенди було відмовлено. За словами реєстратора Смаліус, ОСОБА_7 поїхав реєструвати договори суборенди в Голованіський район Кіровоградської області, так як домовився з місцевим реєстратором про проведення реєстрації. Також потерпілий зазначив, що будь-яких договорів суборенди на вказані вище земельні ділянки він не укладав.
З копій договорів оренди від 20 грудня 2011 року слідчим суддею встановлено, що вказані земельні ділянки є державною власністю та перебувають в оренді СФГ ОСОБА_5 .
Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно абзацу 2 частини 1 статті 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Однак, в порушення вимог ч.1 ст.170 КПК України матеріали клопотання не місять доказів того, що існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що вказані земельні ділянки є доказом злочину, адже в клопотанні не зазначено, доказом якої саме обставини являються вказані земельні ділянки по означеному кримінальному провадженню.
З клопотання вбачається, що метою накладення арешту є забезпечення збереження земельних ділянок від кримінально протиправних посягань для виконання завдання по запобіганню можливості його відчуження.
Однак, вказаним земельним ділянкам присвоєні унікальні кадастрові номери з чітко визначеною площею та зовнішньою конфігурацією, індивідуальними технічними характеристиками і конструктивними властивостями та на відміну від рухомих речей, нерухомому майну притаманна ознака незмінності. Як встановлено з матеріалів клопотання, земельні ділянки, на які слідчий просить накласти арешт, перебувають у власності держави. Отже, відчуження державного майна може здійснити лише держава в особі уповноважених нею органів за спеціальною процедурою, що виключає можливість її відчуження іншими особами окрім уповноважених органів, а навіть реєстрація договорів суборенди земельних ділянок не припиняє права власності на ці земельні ділянки.
Слідчим не надано доказів завдання будь-якої шкоди вчиненням можливого кримінального правопорушення, з урахуванням того, що вказане нерухоме майно не вибуло з користування також і ФГ «Рижкова Володимира Петровича».
До того ж, вартість майна, яке належить арештувати повинна бути співрозмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. А вартість майна, зазначеного у клопотанні слідчого, на даний час не встановлена.
Однак, накладення арешту може призвести до суттєвих збитків, як державі так і суб'єктам господарювання, та порушить принцип пропорційності.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини має існувати розумна пропорційність між заходами і метою, заради якої їх застосовано (рішення у справі «Літґоу та інші проти Сполученого Королівства»). Справедливий баланс має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар» (рішення у справі «Брумареску, Трегубенко проти України»). Судам належить з'ясувати, чи дотримано справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу і вимогами захисту основних прав громадян (рішення у справах «Спорронг і Льонрот проти Швеції», «Іатрідіс проти Греції»).
Крім того, слідчий суддя у відповідності до вимог ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна повинен враховувати окрім правових підстав для арешту майна, ще й наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Крім того, накладання арешту на майно власника, який не є стороною кримінального провадження буде надмірним обтяженням. У даному конкретному випадку арешт не відповідає критеріям розумності та співмірності, суперечить практиці застосування пункту 1 протоколу Першого Конвенції.
З огляду на зазначені обставини, слідчий не довів, що завданням арешту є реальна необхідність запобігти можливості відчужити земельні ділянки державної власності.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно статей 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Диспозицією ч.3 ст.206-2 КК України передбачена кримінальна відповідальність за протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації у тому числі частками, акціями, паями їх засновників, учасників, акціонерів, членів, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених або викрадених документів, печаток, штампів підприємства, установи, організації, вчинені службовою особою з використанням службового становища або якщо вони заподіяли велику шкоду чи спричинили інші тяжкі наслідки.
Так, згідно фабули з ЄРДР №12019120110000243 органом досудового розслідування проводиться перевірка за фактом вчинення можливого злочину шляхом подання державному реєстратору на реєстрацію підроблених договорів оренди землі, тобто вказане можливе кримінальне правопорушення повинно мати документальний слід.
Разом з тим, в даному випадку орган досудового розслідування покладається лише на показання потерпілого ОСОБА_5 , які є показаннями з чужих слів.
Згідно ч.ч. 1, 6 ст. 97 КПК України показаннями з чужих слів є висловлювання, здійснене в усній, письмовій або іншій формі, щодо певного факту, яке ґрунтується на поясненні іншої особи. Показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами, відмінними від положень частини другої цієї статті.
Однак додані до клопотання матеріали не містять документального підтвердження звернення до реєстратора за реєстрацією підроблених договорів суборенди земельних ділянок, зокрема в матеріалах клопотання відсутні копії можливо підроблених договорів суборенди вказаних земельних ділянок, заяви на реєстрацію цих договорів, доказів здійснення чи відмови у здійсненні їх реєстрації. Слідчий не перевірив достовірність показань потерпілого ОСОБА_5 , зокрема не допитав в якості свідка реєстратора та не перевірив існування з'єднань між абонентами номерів телефонів, вказаних в його показаннях, які б в сукупності з іншими доказами могли б свідчити про замах на вчинення вказаного кримінального правопорушення.
Отже, слідчий не здійснив встановленим порядком першочергові слідчі дії, які б вказували на існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та не здобув достатність доказів, що вказують на вчинення злочину, а натомість передчасно звернувся із клопотанням до слідчого судді про застосування максимально суворого заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.
Таким чином, звернення слідчого з даним клопотанням є передчасним.
Фотокопії договорів суборенди землі з актами приймання-передачі об'єкта суборенди, надані ОСОБА_5 в судовому засіданні, слідчий суддя до уваги не приймає, оскільки останнійпояснив, що отримав їх від реєстратора, тобто не являється їх володільцем, вказані копії отримані не у встановленому законом порядку, та не засвідчені, їх походження не перевірено органом досудового розслідування, що викликає обгрунтовані сумніви щодо їх достовірності, а отже в даному випадку є очевидно недопустимими доказами.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. (ч. 1 ст. 173 КПК України).
З врахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання слідчого як такого, що заявлено передчасно та не доводить необхідність арешту державного майна, з метою вказаною у клопотанні.
Керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Бобринецького ВП Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 про накладення арешту на земельні ділянки розташовані на території Олексіївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області з кадастровими номерами 3520880300:02:000:9028 - площею 125,14 га та 3520880300:02:000:9026 - площею 101,31 га., у кримінальному провадженні №12019120110000243 від 26.07.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.206-2 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1