Іменем України
31 липня 2019 року
Київ
справа №815/5462/17
адміністративне провадження №К/9901/49480/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів Шишова О.О., Яковенка М.М..,
розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2018 року у справі № 815/5462/17 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправним рішення та зобов?язання вчинити певні дії,-
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (надалі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним рішення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, викладене у повідомленні від 28 вересня 2017 року;
- зобов?язати відповідача прийняти до виконання виконавчий лист від 22 травня 2017 року по адміністративній справі № 815/7063/16 про визнання протиправним та скасування наказу заступника Міністра юстиції України - керівника апарату Онищенка Г. «Про звільнення ОСОБА_1 » № 5184/к від 14 листопада 2016 року та поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Головного територіального управління юстиції в Одеській області.
2. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року на часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 визнано протиправним рішення головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, викладене у повідомленні від 28 вересня 2017 року № 54796665/24. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
2.1. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2018 року апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року - без змін.
3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
3.1. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року по справі № 815/7063/16 визнано протиправним та скасовано наказ заступника Міністра Юстиції України - керівника апарату Онищенко Г. «Про звільнення ОСОБА_1 » № 5184/к від 14 листопада 2016 року; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Головного територіального управління юстиції в Одеській області; зобов?язано Головне територіальне управління юстиції в Одеській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 62 185 грн 20 коп.
3.2. 22 травня 2017 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 815/7063/16, який 19 вересня 2017 року позивачем направлено до Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України до виконання.
3.3. 28 вересня 2017 року на адресу позивача головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України направлено повідомлення від 28 вересня 2017 року № 54796665/24 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, на підставі пункту 6 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».
3.5. Вважаючи дії відповідача щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання протиправними, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, вказав на те, що відповідач умисно ухиляється від прийняття до виконання виконавчого листа про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Головного територіального управління юстиції в Одеській області, що призводить до порушення прав позивача.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
5.1. Доводи касаційної скарги полягають у незгоді відповідача з висновками судів щодо порушення прав позивача з боку відповідача.
5.2. В частині відмови у задоволенні позову рішення судів не оскаржуються.
6. Відзиву на касаційну скаргу позивачем подано не було.
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
7. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
8. Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
8. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначається резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.
9. Згідно з частиною 2 статті 4 цього Закону у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
10. Пунктом 6 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.
11. Судами встановлено, що Одеським апеляційним адміністративним судом від 25 квітня 2017 року по справі № 815/7063/16, зокрема, визнано протиправним та скасовано наказ заступника Міністра Юстиції України - керівника апарату Онищенко Г. «Про звільнення ОСОБА_1 » № 5184/к від 14 листопада 2016 року і поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Головного територіального управління юстиції в Одеській області.
12. 22 травня 2017 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 815/7063/16 про визнання протиправним та скасування наказу заступника Міністра юстиції України - керівника апарату Онищенко Г. «Про звільнення ОСОБА_1 » № 5184/к від 14 листопада 2016 року та поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Головного територіального управління юстиції в Одеській області.
13. Зі змісту цього виконавчого листа вбачається, що боржником зазначено Міністерство юстиції України.
14. Ураховуючи викладене, та те, що рішення суду, на виконання якого було видано вищезазначений виконавчий лист, в частині визнання протиправним та скасування наказу, примусовому виконанню не підлягає, є очевидним і не викликає обгрунтованих сумнівів те, що спірний виконавчий лист має виконуватися саме в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі.
15. Крім цього статтею 6 Конвенції передбачено право на справедливий суд.
16. Так, Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
17. Водночас, якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).
18. За таких умов, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанції відносно того, що відповідач умисно ухиляється від прийняття до виконання виконавчого листа про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Головного територіального управління юстиції в Одеській області чим порушує права позивача.
19. Тому, вірно вважаючи такі дії відповідача незаконними, суди першої та апеляційної інстанцій правильно визнали позовні вимоги про визнання протиправним рішення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, обгрунтованими.
20. За змістом частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
21. Частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
22. З огляду на наведене, касаційна скарга Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -
23. Касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.
24. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2018 року у справі № 815/5462/17 про визнання протиправним рішення та зобов?язання вчинити певні дії - залишити без змін.
25. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Суддя-доповідач І.В. Дашутін
Судді О.О. Шишов
М.М. Яковенка