31 липня 2019 року
м. Київ
справа №815/5727/17
адміністративне провадження №К/9901/20585/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби (ДФС) в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.02.2018 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2018 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "УКРКАВА" до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування вимоги про сплату боргу, рішення про застосування штрафних санкцій, податкового повідомлення-рішення,
Головне управління ДФС в Одеській області 18.07.2019 подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.02.2018 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2018.
Відповідач заявив клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження зазначених судових рішень у касаційному порядку.
За змістом статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги та дотриманням процесуального строку на касаційне оскарження.
Касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без руху як така, що подана з порушенням частини першої статті 329 та частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України: касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, а підстави, вказані у клопотанні про поновлення строку, є неповажними; до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Обґрунтовуючи заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, відповідач посилається на те що, первинно з касаційною скаргою звернувся в межах строку на касаційне оскарження. Проте, згідно з ухвалою Верховного Суду від 05.11.2018 касаційна скарга була повернута у зв'язку з не усуненням недоліку касаційної скарги (до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору). Оскільки повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення з касаційною скаргою, просить поновити строк на касаційне оскарження ухвалених у справі судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
При цьому, повторно звертаючись із касаційною скаргою, відповідач також не додав до касаційної скарги документ, що підтверджує сплату судового збору.
Причини пропуску особою встановленого законом процесуального строку, зокрема строку на касаційне оскарження можуть бути визнані судом поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо ці причини пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення з касаційною скаргою у встановлений законом строк.
Зазначені відповідачем підстави для поновлення строку на касаційне оскарження не підпадають під вище зазначений критерій, не можуть бути визнані поважними, оскільки стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб'єкта владних повноважень. Будь-які обставини, які пов'язані з цією діяльністю, в тому числі, й ті, які негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб'єкта владних повноважень режиму «послаблення» у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу. До таких обставин відносяться, зокрема обставини, що створюють труднощі у сплаті судового збору. Ці обставини не надають права суб'єкту владних повноважень у будь-який час після спливу встановленого законом строку на касаційне оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовом - листопад 2017 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2017 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1600 гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21.12.2016 №1801).
У відповідності до абзацу 3 підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (в редакції, чинній на дату звернення до суду з позовом - листопад 2017 року) ставка за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Податковим органом судові рішення оскаржуються в частині задоволених позовних вимог майнового характеру про скасування податкового-повідомлення-рішення №0092301307 від 23.10.2017 та вимоги про сплату боргу №Ю-0092291307 від 23.10.2017.
Проте, зі змісту оскаржуваних судових рішень та касаційної скарги неможливо встановити суму за оскарженим податковим повідомленням-рішенням від 23.10.2017 №0092301307, та вимогою про сплату боргу від 23.10.2017 №Ю-0092291307 у справі №15/5727/17, що позбавляє суд можливості визначити ціну позову у справі та, відповідно, обчислити судовий збір за подання касаційної скарги.
У зв'язку з цим скаржнику слід сплатити судовий збір за подання касаційної скарги відповідно до наведених норм Закону України "Про судовий збір", а в разі необхідності отримання допомоги суду для визначення розміру судового збору надати до суду касаційної інстанції докази на підтвердження ціни позову (наприклад, копії оскаржуваних позивачем індивідуально-правових актів).
Відсутність документа про сплату судового збору як додатка до касаційної скарги згідно з частиною другою статті 332, статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення касаційної скарги без руху.
Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції заяву, в якій вказати (за наявності) інші підстави для поновлення строку, докази на підтвердження обставин, з яких строк на касаційне оскарження пропущений, а також документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги.
Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області залишити без руху.
Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Є.А. Усенко
М.М. Гімон
М.Б. Гусак ,
Судді Верховного Суду