Іменем України
31 липня 2019 року
м. Київ
справа № 805/2335/15-а
адміністративне провадження № К/9901/6048/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 805/2335/15-а
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Начальника Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області Волкова Е.С., Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, третя особа - Державна податкова інспекція у Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області про визнання дій незаконними, бездіяльності протиправною та скасування висновку,
за касаційною скаргою Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду (головуючий суддя: О. В. Троянова) від 17 липня 2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду (колегії у складі суддів: Л. В. Ястребова, Д. В. Ляшенко, І. Д. Компанієць) від 22 вересня 2015 року,
І. РУХ СПРАВИ
1. У червні 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Начальника Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області Волкова Е. С. в частині не направлення в строк висновку;
- визнати протиправними дії Начальника Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області Волкова Е. С. (далі - начальник Інспекції) по внесенню недостовірних даних в офіційний документ - висновок щодо дати складення висновку;
- визнати протиправним та скасувати висновок від 27 березня 2015 року № 6376/10/05-19-17-04 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - Інспекція, контролюючий орган або Маріупольська ОДПІ).
2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що висновок, складений відносно позивача, підписаний начальником Інспекції та надісланий з порушенням вимог Порядку, а саме строку направлення. Також до висновку про результати перевірки начальником Інспекції внесені недостовірні дані щодо дати його складання, незважаючи на надані позивачем документальне підтвердження щодо джерел надходження коштів на придбання майна. Позивач стверджує, що контролюючим органом не враховано походження доходів, на які придбана квартира, що задекларована у декларації за 2013 рік за адресою АДРЕСА_1 , куплена згідно договору купівлі-продажу від 14 березня 2009 року за 200400 грн., тобто не враховано, що чоловік позивача володів достатньою кількістю коштів для придбання вказаної квартири, так як здійснював підприємницьку діяльність, що підтверджується також звітами наданими до Інспекції, щодо обсягу доходів, отриманих від здійснення підприємницької діяльності, тобто як зазначено в письмових поясненнях та підтверджено документально кошти на придбання квартири є власним заощадженням та заробітком обох членів подружжя.
3. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано Висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті п'ятої Закону України «Про очищення влади» від 27 березня 2015 року № 6376/10/05-19-17-04, складений Маріупольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області за результатами перевірки відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» щодо ОСОБА_1 .
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 16 жовтня 2015 року Інспекція звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року, та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 жовтня 2015 року вказану касаційну скаргу залишено без руху, надавши строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків до 06 листопада 2015 року.
6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 листопада 2015 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Інспекції, зупинено виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2015 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року до закінчення касаційного розгляду справи.
7. 17 грудня 2015 року на адресу Вищого адміністративного суду України надійшло заперечення на касаційну скаргу, в якому позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
8. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.
9. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.
10. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
11. 18 січня 2018 року касаційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року у справі № 805/2335/15-а передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: Білоус О. В. - головуючий суддя, Желтобрюх І. Л., Стрелець Т. Г.).
12. Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2018 року прийнято до провадження касаційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області.
13. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року № 530/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Білоус О. В., що унеможливлює його участь у розгляді касаційної скарги.
14. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05 червня 2019 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
15. Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2019 року справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
16. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Наказом № 08-о від 30 грудня 2014 року начальника ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя «Про особливий склад» позивач призначена в порядку переведення головним державним ревізором інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області.
17. 30 грудня 2014 року ОСОБА_1 на ім'я в.о. начальника ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області подано заяву щодо надання згоди на проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади».
18. 30 грудня 2014 року ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області поданий запит до Жовтневої ОДПІ м. Маріуполя ГУ Міндоходів у Донецькій області № 166/7/08-27-04 про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», щодо ОСОБА_1 , працюючої головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту цієї ДПІ, який отриманий Жовтневою ОДПІ м. Маріуполя 12 січня 2015 року.
19. 27 січня 2015 року вказаний запит надійшов до відповідача, як такий, що спрямовано за належністю із Жовтневої ОДПІ м. Маріуполя до Маріупольської ОДПІ, запит зареєстровано за вх. № 681/7. До запиту додані засвідчені головою суду копії: заяви ОСОБА_1 про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади» від 30 грудня 2014 року; паспорт громадянина України; декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік.
20. В декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік, доданій до запиту на проведення перевірки, а саме в підрозділі А. «Майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта, та витрати декларанта на придбання такого майна або користування ним» розділу ІІІ «Відомості про нерухоме майно», в рядку 25 «Квартири» позивачка задекларувала квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
21. З метою проведення перевірки 06 лютого 2015 року Інспекція звернулася за наданням протягом десяти календарних днів належним чином завірену копію трудової книжки позивача на адресу ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС Запорізькій області.
22. Засвідчена копія трудової книжки позивача отримана Маріупольською ОДПІ 20 березня 2015 року та зареєстрована за вх. № 1055/8.
23. На підставі записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 встановлено, що:
01 березня 2007 року ОСОБА_1 була прийнята за конкурсом на посаду державного податкового інспектора відділу оподаткування фізичних осіб ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька;
03 березня 2011 року звільнена за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України;
04 березня 2011 року призначена на посаду старшого державного податкового ревізора-інспектора сектору контрольно-перевірочної роботи відділу оподаткування фізичних осіб Пологівської міжрайонної податкової інспекції в Запорізькій області;
14 березня 2012 року звільнено з посади у зв'язку з переведенням до Бердянської ОДПІ Запорізької області;
15 березня 2012 року призначена в порядку переведення на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб;
04 вересня 2014 року звільнена у зв'язку з переведенням для подальшої роботи до ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області;
30 грудня 2014 року призначена в порядку переведення на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту.
До прийняття в податкові органи трудового стажу позивач не мала.
24. 11 березня 2015 року відповідачем отримана відповідь на запит про надання інформації щодо належних позивачу майна та майнових прав, а також щодо їх вартості з Центру № 1 надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Маріуполя та Новоазовського району при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області щодо відсутності зареєстрованого транспортного засобу за позивачем.
25. 10 лютого та 11 березня 2015 року складені відомості відділом (управлінням) оподаткування фізичних осіб про надання інформації про джерело доходу, суми виплачених доходів та утриманих з них податків за період з 01 січня 1998 року по 31 грудня 2014 року та з 01 жовтня 2014 року по 31 грудня 2014 року щодо ОСОБА_1 . Відомості складено станом на 10 лютого 2015 року та в яких відображена інформація про доходи, які позивач отримувала від Донецького національного університету за період навчання, ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області, Пологівська міжрайонна державна податкова інспекція Запорізької області, Бердянська ОДПІ Запорізької області, ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області.
26. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до інформації ЦБД державного реєстру фізичних осіб України ОСОБА_1 за період з 01 січня 1998 року по 31 грудня 2008 року отримувала доход загальна сума якого становила 58571, 37 грн. Відомості містять примітку стосовно того, що наведена в них інформація потребує уточнення у джерел доходів.
27. 18 лютого 2015 року Інспекцією отримана Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо суб'єкта та Інформація з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, зареєстровані за вх. № 2105/10.
28. Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо суб'єкта (індексний номер: 33606958, дата формування: 13 лютого 2015 року) за параметрами запиту пошук в Державному реєстрі речових прав записів про: право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження, тип особи: фізична особа, РНОКПП: НОМЕР_2 , у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості відсутні .
29. З Інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (індексний номер: 33607447, дата, час формування: 13 лютого 2015 року ) за параметрами запиту тип особи: фізична особа, РНОКПП: НОМЕР_2 , слідує, що у Реєстрі прав власності на нерухоме майно містяться відомості про те, що на підставі договору купівлі-продажу № 405 від 14 березня 2009 року, посвідчено приватним нотаріусом Яценко О. В., позивач є власником 1/1 частки квартири, однокімнатної за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 34,6 кв. м загальною вартістю 20166,00 грн.
30. Відомості про перебування у власності ОСОБА_1 будь-якого іншого нерухомого майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутні.
31. 19 лютого 2015 року Інспекція звернулася до позивачки з листом за № 3578/10/05-19-17-04, яким повідомила, що під час проведення перевірки встановлено данні, зазначені нею у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий 2013 рік Розділ ІІІ. Відомості про нерухоме майно: будинок за адресою АДРЕСА_1 . У зв'язку з цим відповідач повідомив позивача про необхідність надання копій документів, які підтверджують зазначені в декларації відомості або підтверджують відсутність інформації, а також зазначити джерела доходів на придбання зазначеного майна.
32. 19 березня 2015 року на виконання запиту, позивачем направлено пояснення щодо підтвердження відомостей зазначених в декларації, а саме договору купівлі-продажу квартири за адресою АДРЕСА_1 від 14 березня 2009 року, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Яценко О. В.
33. Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що вказаний запит офіційно надійшов на адресу третьої особи факсом 26 березня 2015 року у 16:59 год., про що свідчить відповідний відбиток.
34. На виконання запиту, позивач надіслала копію договору купівлі-продажу квартири та надала пояснення стосовно походження коштів на придбання зазначеного майна, вказавши, що її чоловік мав достатній обсяг грошових коштів для придбання квартири, зазначеної в декларації, враховуючи, що він тривалий час був суб'єктом господарської діяльності. До пояснень додано копію свідоцтва про шлюб, договір купівлі-продажу та 26 березня 2015 року надала законодавче обґрунтування та письмові пояснення щодо отримання законних доходів для придбання майна. Вказані пояснення були направлені позивачем на адресу відповідача засобами електронного зв'язку та зареєстровані у відповідача 26 березня 2015 року, про що свідчить дата на штампі реєстрації вхідної кореспонденції.
35. 27 березня 2015 року позивачка надала до контролюючого органу письмові пояснення щодо джерела доходів на придбання зазначеного в декларації майна та копії документів, які підтверджують зазначені в декларації відомості, де зазначила, що в березні 2009 року вона знаходилась в шлюбі зі своїм чоловіком, саме під час шлюбу було придбано майно (квартира), яке є спільною сумісною власністю подружжя. Наявність достатніх коштів у чоловіка на придбання квартири підтверджується звітами суб'єкта підприємницької діяльності за 2007-2008 р.р., щодо обсягу доходів, отриманих від здійснення підприємницької діяльності. До пояснень долучені копії: свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_3 укладений 08 вересня 2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , договір купівлі-продажу від 14 березня 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Яценко О. В. 14 березня 2009 року та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за № 405.
36. Вказані пояснення відправлені позивачем засобами поштового зв'язку 27 березня 2015 року, вручене 01 квітня 2015 року уповноваженій особі Маріупольської ОДПІ, про що свідчить поштова картка.
37. 27 березня 2015 року за № 6376/10/05-19-17-04 Маріупольською ОДПІ складений висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» ОСОБА_1 , яка працює на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту у ДПІ Комунарського района м. Запоріжжя, в резолютивній частині якого зазначено, що за результатами проведеної перевірки з урахуванням письмових пояснень ОСОБА_1 та підтвердних документів встановлено, що ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік вказано достовірні відомості щодо наявності майна, набутого ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», які відповідають наявній податковій інформації про майно ОСОБА_1
38. За результатами проведеної перевірки з урахуванням письмових пояснень ОСОБА_1 та підтвердних документів також встановлено, що вартість майна, вказаного ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, набутого ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел.
39. Висновок про невідповідність вартості майна інформації про доходи, отримані позивачем із законних джерел, відповідач мотивував тим, що у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік вказано квартиру розташовану за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 34,6 м.кв. Згідно наданих ОСОБА_1 договору від 14 березня 2009 року та пояснень, зазначена квартира придбана нею за ціною 200400,00 грн. Згідно інформації ЦБД державного реєстру фізичних осіб України доходи ОСОБА_1 з 01 січня 1998 року по 31 грудня 2008 року склали 58571,37 грн.
40. 21 травня 2015 року висновок направлений до ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя, який зареєстровано 25 травня 2015 року у ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізській області.
41. Вважаючи протиправним Висновок податкового органу, позивач звернулася до суду.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
42. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, частково задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що контролюючий орган при здійсненні перевірки відповідності вартості майна (майнових прав) доходам, отриманим із законних джерел, повинен брати до уваги всю наявну в нього інформацію про доходи особи, стосовно якої проводиться перевірка, оцінити її на предмет правомірності отримання таких доходів і підставності використання з метою набуття майна (майнових прав) та провести порівняльний аналіз на предмет відповідності вартості майна (майнових прав) особи, стосовно якої проводиться перевірка, її доходам.
43. При цьому, доводи контролюючого органу щодо ненадання позивачем жодного документу, який би підтверджував факт отримання чистого доходу від підприємницької діяльності ОСОБА_2 , або іншого законного джерела отримання коштів на покупку квартири позивачем, суд апеляційної інстанції визнав помилковим, оскільки пунктом 7 Порядку проведення перевірки достовірних відомостей, передбачених пункту 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» для перевірки повноти та достовірності вказаних у розділі 2 декларації даних про доходи використовується інформація, що надходить від, зокрема, платників податків - фізичних осіб - про отримані (нараховані) доходи, які включаються до загального оподатковуваного доходу та відображаються в податковій декларації про майновий стан та доходи, у тому числі про іноземні доходи, доходи, отримані від провадження господарської діяльності, доходи, отримані фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, а також наявна інформація про доходи, одержані з інших джерел. Відповідно до Методичних рекомендацій щодо заповнення декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язанням фінансового характеру особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та іншими особами у розділі П «Відомості про доходи» декларації зазначаються відомості про суми одержаного (нарахованого) доходу декларантом та членів сім'ї. Доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та іншими особами у рядку 17 (стовб. 2) декларації зазначається сукупний розмір оподатковуваного доходу одержаного членами сім*ї декларанта від провадження підприємницької та незалежної професійної діяльності.
44. Окрім того, судами зазначено, що перевірка повинна здійснюватися у відповідності до вимог чинного законодавства України, яке регламентує підстави, умови і порядок її здійснення, що кореспондує приписам частини другої статті 19 Конституції України, яка визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Очевидно, що в разі недотримання контролюючим органом таких вимог закону наслідки перевірки не можуть визнаватися правомірними.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
45. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
46. Касаційна скарга обґрунтована тим, що в оскаржуваному висновку було встановлено невідповідність вартості придбаної квартири доходу, отриманого позивачем із законних джерел. Більш того, скаржник зазначає, що Порядок проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03 листопада 2014 року № 1100, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 04 листопада 2014 року № 1385/2616 (далі - Порядок № 1100) поширюється на осіб, стосовно яких проводиться перевірка, а перевірка відомостей щодо членів сім'ї особи, стосовно якої проводиться перевірка, вказаних у декларації, не проводиться. Окрім того, контролюючий орган наголошує на тому, що Порядком № 1100 не передбачено окремого порівняльного аналізу інформації щодо доходів позивача.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
47. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до частини першої статті 341 КАС України, виходить з наступного.
48. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
49. 16 жовтня 2014 року набрав чинності Закон України «Про очищення влади» від 16 вересня 2014 року № 1682-VII (далі - Закон № 1682-VII), який визначає правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні.
50. Згідно зі статтею 1 Закону № 1682-VII очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.
51. Згідно з частиною восьмою статті 3 Закону № 1682-VII заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел (частина восьма статті 3 Закону України «Про очищення влади»).
52. Згідно зі статтею 2 Закону № 1682-VII заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються щодо: 1) Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра України, віце-прем'єр-міністра України, а також міністра, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, Голови Національного банку України, Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, їх перших заступників, заступників; 2) Генерального прокурора України, Голови Служби безпеки України, Голови Служби зовнішньої розвідки України, начальника Управління державної охорони України, керівника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, керівника податкової міліції, керівника центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, їх перших заступників, заступників; 3) військових посадових осіб Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців служби за призовом під час мобілізації; 4) членів Вищої ради юстиції, членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, професійних суддів, Голови Державної судової адміністрації України, його першого заступника, заступника; 5) Глави Адміністрації Президента України, Керівника Державного управління справами, Керівника Секретаріату Кабінету Міністрів України, Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики, їх перших заступників, заступників; 6) начальницького складу органів внутрішніх справ, центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції, центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту; 7) посадових та службових осіб органів прокуратури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Національного банку України; 8) членів Центральної виборчої комісії, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, голів та членів національних комісій, що здійснюють державне регулювання природних монополій, державне регулювання у сферах зв'язку та інформатизації, ринків цінних паперів і фінансових послуг; 9) керівників державних, у тому числі казенних, підприємств оборонно-промислового комплексу, а також державних підприємств, що належать до сфери управління суб'єкта надання адміністративних послуг; 10) інших посадових та службових осіб (крім виборних посад) органів державної влади, органів місцевого самоврядування; 11) осіб, які претендують на зайняття посад, зазначених у пунктах 1 - 10 цієї частини.
53. Згідно з частиною п'ятою статті 5 Закону № 1682-VII перевірці підлягають:
1) достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону;
2) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
54. У пункті 3 Порядку № 1100 наведено загальний алгоритм проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки включає такі складові:
1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого частиною четвертою статті 5 Закону, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи;
2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації, у тому числі копії трудової книжки (послужного списку) особи, стосовно якої проводиться перевірка;
3) проведення перевірки, що фактично полягає в: аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації;
порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності;
порівняльному аналізі наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел;
4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей;
5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку;
6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", за встановленою формою (далі - висновок про результати перевірки) та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.
55. За правилами частини десятої статті 5 Закону № 1682-VII у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку.
56. Статтями 3, 175 Сімейного кодексу України визначено коло осіб, що є членами сім'ї та передбачено, що майно набуте за рахунок їхньої спільної праці чи спільних коштів, належить їм на праві спільної сумісної власності.
57. Згідно із статтею 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того,що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу , є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння , користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності , якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
58. Статтею 61 Сімейного кодексу України визначено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентовано статтею 63 Кодексу, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
59. Визначення законних джерел існування міститься у статті 1 Закону України «Про громадянство України» та охоплює в собі заробітну плату, прибуток від підприємницької діяльності або власності, пенсію, стипендію, аліменти, соціальні виплати та допомогу, власні фінансові заощадження або фінансову допомогу від членів сім'ї, інших фізичних та юридичних осіб, що мають законні доходи.
60. У даній справі встановлено, що підставою для висновку контролюючим органом про недостовірність зазначених позивачем відомостей у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік було те, що вартість її задекларованої квартири за адресою АДРЕСА_1 перевищує вартість доходів позивача, отриманих на час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 Закону № 1682-VII.
61. Поряд з цим, контролюючим органом встановлено, що ОСОБА_1 у декларації вказано достовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутого нею за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону № 1682-VII, які відповідають наявній податковій інформації про майно ОСОБА_1
62. Вищевказаний висновок відповідача, як встановили суди попередніх інстанцій, ґрунтується на тому, що офіційні доходи позивача, отримані за період перебування на посадах, визначених у пункті 1-10 частини першої статті 2 Закону № 1682-VII, значно менші аніж вартість вказаної квартири. Водночас доходів членів сім'ї декларанта, як висновується зі встановлених обставин справи, контролюючий орган, коли проводила перевірку та готувала згаданий висновок, до уваги не брала.
63. Отже, в оскаржуваному висновку не зазначено сукупного доходу членів сім'ї, отриманого із законних джерел до часу реєстрації права власності, що, в свою чергу свідчить про те, що відповідачем не було проведено порівняння суми доходу, отриманого позивачем та членами її сім'ї із законних джерел, із сумою витрат на придбання майна.
64. Натомість, зазначено лише сукупний дохід позивача за минулий рік, вказаний нею у декларації.
65. Таким чином, аналізуючи наведені положення законодавства у зіставленні з обставинами цієї справи треба зазначити, що під час перевірки, передбаченої Законом № 1682-VII, контролюючий орган повинен з'ясувати усі обставини, які можуть вказувати на невідповідність відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, офіційним доходам декларанта. На думку Суду, доходи членів сім'ї декларанта, а саме чоловіка, з якими остання веде спільне господарство, теж повинні братися до уваги, коли потрібно дати оцінку тому, чи міг декларант набути у власність майно, перебуваючи на посадах визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 Закону № 1682-VII.
66. Висновок про недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) або невідповідність вартості майна (майнових прав) отриманим доходам, з урахуванням пояснень особи, стосовно якої здійснюється перевірка, повинен бути обґрунтованим та зробленим на підставі документів, які підтверджують таку невідповідність/недостовірність.
67. Відтак, за встановлених обставин цієї справи Суд вважає, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що оскаржений висновок контролюючого органу не містить обґрунтування причин не взяття до уваги пояснень позивача, а сам висновок про неспівмірність офіційних доходів позивача з вартістю набуто нею майна є необґрунтованим та протиправним.
68. Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходила з того, що всі обґрунтування сторін були перевірені та проаналізовані судами попередніх інстанцій, їм було надано належну правову оцінку. Жодних підстав для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.
69. Відтак, враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для часткового задоволення позовних вимог.
70. Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
71. Відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року залишити без змін.
Поновити виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2015 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов