Іменем України
31 липня 2019 року
Київ
справа №760/19786/16-а
адміністративне провадження №К/9901/20232/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Калашнікової О.В.,
суддів - Білак М.В., Соколова В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 760/19786/16-а
за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби України в особі відділу примусового виконання рішень про визнання дій протиправними та скасування постанови
за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 13 липня 2017 року (прийняту одноособово суддею Оксютою Т.Г.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Губської О.А. суддів: Ключковича В.Ю., Беспалова О.О.)
Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2016 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернулася до Департаменту державної виконавчої служби України в особі відділу примусового виконання рішень про визнання дій протиправними та скасування постанови.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 13 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року, позов задоволено, скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження №48597365 від 29 листопада 2016 року з примусового виконання виконавчого листа №760/7631/15-а від 25 серпня 2015 року, виданого Солом'янським районним судом м. Києва на виконання постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 26 червня 2015 року у справі №760/7631/15-а.
3. Рішення судів мотивовані тим, що на час прийняття державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження у відповідача були відсутні передбачені пунктом 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» правові підстави для його закінчення, оскільки судове рішення було виконане боржником не у повному обсязі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. 10 жовтня 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 .
5. У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 13 липня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних відмовити.
6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою військової частини НОМЕР_1 на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 13 липня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року.
7. 12 лютого 2018 року вказана касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
8. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу:
8.1. У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права просить скасувати оскаржувані судові рішення.
8.2. Скаржник вказує, що довідка про розмір грошового забезпечення, яку було використано для обґрунтування позовних вимог, має інформаційний характер, та не встановлює розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 оскільки він на вказану дату військову службу не проходив та відповідно грошове забезпечення не встановлювалось і не виплачувалось.
9. Позивач та відповідач відзиву на касаційну скаргу не надавали.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. Судовими рішеннями у справі №760/7631/15-а встановлено, що смерть чоловіка позивача настала ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії.
11. Судами встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 , розмір грошового забезпечення за посадою начальника групи військової частин НОМЕР_1 , яку на день звільнення з військової служби (17 квітня 1995 року) займав ОСОБА_2 , станом на 05 листопада 2013 року (день смерті) складає 6618,00 грн.
12. Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 26 червня 2015 року у справі № 760/7631/15-а, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2015 року, позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково.
13. Визнані неправомірними дії військової частини НОМЕР_1 щодо непризначення позивачу одноразової грошової допомоги у разі смерті її чоловіка відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №499; зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі смерті її чоловіка у розмірі десятирічного грошового забезпечення на день його смерті за останньою посадою, яку він займав перед звільненням, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії), визначеного частиною другою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з врахуванням вимог постанов Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій»; в інший частині позову відмолено.
14. Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України 01 вересня 2015 року відкрито виконавче провадження № 48597365 з примусового виконання зазначеного судового рішення.
15. Військовою частиною НОМЕР_1 надано докази перерахування стягувачу грошових коштів в розмірі 15202 грн. 80 коп., у зв'язку з чим, 29 листопада 2016 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 48597365 на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» - фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
16. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
17. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
18. Відповідно до підпункту четвертого пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
19. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
20. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції на час прийняття спірного рішення) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
22. Згідно з частиною 1 статті 18 цього ж Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
23. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).
24. Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
25. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
26. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).
27. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
28. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення за посадою начальника групи військової частин НОМЕР_1 , яку на день звільнення з військової служби займав ОСОБА_2 , станом на 05 листопада 2013 року (день смерті) складає 6618,00 грн., а платіжним дорученням військової частини НОМЕР_1 від 11 липня 2016 року №1630 стягувачу було перераховано 15202 грн. 80 коп.
29. Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів передніх інстанцій, що зроблений боржником розрахунок одноразової грошової допомоги не узгоджується з резолютивною частиною судового рішення у справі № 760/7631/15-а та виконавчим листом, оскільки розрахунок належить здійснювати виходячи з десятирічного грошового забезпечення на день смерті за останньою посадою, яку ОСОБА_2 займав перед звільненням.
30. Враховуючи викладене, постанова про закінчення виконавчого провадження від 29 листопада 2016 року № 48597365 винесена державним виконавцем передчасно, оскільки боржник не виконав судове рішення у повному обсязі.
31. Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень норм процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
32. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
VI. Судові витрати
33. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
1. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
2. Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 13 липня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року у справі №760/19786/16-а - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
О. В. Калашнікова
М. В. Білак
В.М. Соколов
Судді Верховного Суду