30 липня 2019 року
м.Київ
справа №420/5383/18
адміністративне провадження №К/9901/17635/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Желтобрюх І.Л.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2018 року та постанову П?ятого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року у справі №420/5383/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні дорожні матеріали" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
24 червня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року у справі №420/5383/18.
Ухвалою Верховного Суду від 1 липня 2019 року касаційну скаргу відповідача залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у частині надання документу про сплату судового збору та встановлено строк для усунення вказаних недоліків касаційної скарги.
Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику відповідача 8 липня 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем на адресу суду направлено клопотання про усунення недоліків касаційної скарги в якому відповідачем порушено питання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги, яке мотивовано, необхідністю додаткового часу для сплати судового збору у даній справі у зв'язку з наявністю постійних арештів рахунків та брак коштів для виконання вимог ухвали. На підтвердження вказаних обставин відповідачем надано копію листів Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про надходження документів щодо безспірного списання коштів.
Оцінюючи доводи викладені у клопотанні про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги, суд зазначає таке.
Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Продовженням строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.
Відповідно до частини третьої статті 2 цього КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Головне управління Державної фіскальної служби України є державним органом. Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною для продовження строку, встановленого судом.
Проаналізувавши доводи вказаного клопотання, враховуючи відсутність об'єктивної інформації щодо терміну, протягом якого скаржник матиме можливість сплатити судовий збір, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання.
За правилами частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, повернення касаційної скарги.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 169, 332 КАС України, суд
Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби в Одеській області у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги у справі №420/5383/18.
Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2018 року та постанову П?ятого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року у справі №420/5383/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні дорожні матеріали" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - повернути заявнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Л. Желтобрюх