Іменем України
30 липня 2019 року
Київ
справа №826/6980/18
провадження №К/9901/7211/19, К/9901/8101/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, треті особи - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", Державний реєстратор прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Володкович Володимир Володимирович, Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівський завод будівельних матеріалів", ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування Наказу № 48/5 від 05.01.2018 року, за касаційними скаргами Міністерства юстиції України та Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого - судді Парінова А.Б., суддів: Беспалова О.О., Ключковича В.Ю., від 21 лютого 2019 року,
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, треті особи - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", Державний реєстратор прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Володкович Володимир Володимирович, Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівський завод будівельних матеріалів", ОСОБА_2 , в якому (з урахуванням зміни позовних вимог) просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 05.01.2018 № 48/5;
- зобов'язати Міністерство юстиції України скасувати запис про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05.01.2018 №39120390 прийняте ОСОБА_2 , Департаменту з питань реєстрації Міністерства юстиції України, м. Київ, об'єкт нерухомого майна: машиномісце НОМЕР_1 загальна площа (кв.м.): 15,9 за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1310330180000.
Позовні вимоги позивача обґрунтовано тим, що оскаржуваний наказ прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, а саме порушено вимоги Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015, в частині неналежного повідомлення про час та місце розгляду скарги та не надання копії відповідної скарги.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем під час розгляду скарги було дотримано всі процедурні вимоги передбачені законодавством, а всі зацікавлені особи були належним чином повідомлені щодо розгляду скарги ПАТ «УКРСОЦБАНК» шляхом розміщення повідомлення на веб-сайті Мін'юсту.
3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду 21 лютого 2019 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 листопада 2018 року скасовано та ухвалено нове, яким адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 05.01.2018 № 48/5. Зобов'язано Міністерство юстиції України скасувати запис про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05.01.2018 № 39120390 прийняте ОСОБА_2 , Департаменту з питань реєстрації Міністерства юстиції України, м. Київ, об'єкт нерухомого майна: машиномісце НОМЕР_1 загальна площа (кв.м.): 15,9 за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1310330180000.
Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що під час розгляду скарги ПАТ «Укрсоцбанк» відповідачем порушено процедуру розгляду скарг у сфері державної реєстрації, а саме вимог пунктів 9, 11 Порядку № 1128, що є підставою для скасування оскаржуваних наказів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Міністерство юстиції України та Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року, залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2018 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ «Укрсоцбанк» звернулось до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації зі скаргою від 28.11.2017 № 18.1-186/37-17761.
На офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України було розміщено повідомлення про те, що 04.01.2018 за адресою: м.Київ, вул.Євгена Сверстюка 15, кабінет № 1103, відбудеться засідання Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації. Цим оголошенням запрошувалися скаржники/їх представники та заінтересовані особи/їх представники для розгляду відповідних скарг, зокрема, на 15 год. 15 хв. мав відбуватися розгляд по суті скарги ПАТ «Укрсоцбанк» № 18.1-186/37-17761 від 28.11.2017 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.11.2017 за № 36086-0-33-1 щодо об'єкта нерухомого майна: машиномісце АДРЕСА_1 .
У відповідь на запит ПАТ «Укрсоцбанк» №12.1-02/37-14810 від 06.06.2018 ДП «Національні інформаційні системи» надало докази про те, що вказане оголошення було розміщено 03.01.2018 о 16:45 (копія листа ДП «НАІС» наявна в матеріалах справи).
Крім того, службою діловодства Міністерства юстиції України 22 грудня 2018 року було направлено повідомлення про дату, час та місце розгляду скарги разом з її копією на 48 аркушах на поштову адресу ОСОБА_1 простою письмовою кореспонденцією через ДП «УКПОШТА, що підтверджується належним чином завіреною копією реєстру відправлень Комісії з питань розгляд скарг у сфері державної реєстрації.
Наказом Міністерства юстиції України від 05.01.2018 № 48/5 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скаргу ПАТ «УКРСОЦБАНК» від 28.11.2017 № 18.1.-186/37-17761 задоволено частково:
- скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.07.2017р. № 36317785, а саме про державну реєстрацію права власності на гараж НОМЕР_1 що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , власник - ОСОБА_1 , прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Володковичем Володимиром Володимировичем, та внесені у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно на підставі цього рішення записи про розділ з реєстраційним № 1310330180000 та право власності за № 21567555;
- тимчасово заблоковано доступ державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Володковича Володимира Володимировича до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на 2 місяці.
В іншій частині вимог відмовлено.
6. Не погоджуючись з вищевказаним наказом, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
7. Касаційні скарги обґрунтовано тим, що суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зазначено, що Міністерством юстиції України та Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України було дотримано всі процедурні вимоги передбачені законодавством під час розгляду скарги ПАТ «Укрсоцбанк». Оскільки позивач оскаржує лише порушення відповідачами процедури розгляду скарги ПАТ «Укрсоцбанк», а не зміст встановленого порушення Міністерством юстиції України під час розгляду скарги, позовні вимоги є необґрунтованими, у зв'язку з чим суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог. Орган державної реєстрації прав має виключну компетенцію в питаннях встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами. До виключної компетенції цього органу належить також прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, у зв'язку з чим суд не може втручатися у діяльність органу державної реєстрації. Отже, судом апеляційної інстанції неправомірно зобов'язано відповідача скасувати запис про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Крім того, публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" заначило, що судом апеляційної інстанції не враховано, що рішенням Господарського суду міста Києва від 12 серпня 2011 року у справі №27/193 визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський завод будівельних матеріалів»(Україна, 14000, м. Чернігів, вул. Київське шосе, 3; код ЄДРПОУ 32284441) право власності на машино-місця в автопаркінгу по АДРЕСА_1 (крім іншого) в підвалі - першого рівня: №3 заг. пл. 16,2 кв. м.
Натомість відповідно до постанови Північного апеляційного господарського суду від 18 грудня 2018 року у справі № 27/193 судом встановлено, що на момент прийняття Господарським судом міста Києва оскаржуваного рішення (12.08.2011) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно був відсутній запис про перебування, зокрема, машиномісця № 3 у власності будь-якої особи, тоді як в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна містився запис про обтяження майнових прав на спірні машино-місця (№7730684) в інтересах ПАТ «Укрсоцбанк». Місцевий господарський суд, дослідивши всі обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівський завод будівельних матеріалів" права власності, зокрема, на машино-місце в автопаркінгу по АДРЕСА_1 : в підвалі першого рівня: №3 заг. пл. 16,2 кв.м. При цьому рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.07.2017 № 36317785 на підставі якого відкрито розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з реєстраційним № 1310330180000 щодо об'єкта нерухомого майна - машиномісце НОМЕР_1 що розташоване за адресою АДРЕСА_1 та внесено запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 за № 21567555 було скасовано Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації за результатами розгляду скарги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» у зв'язку з наявністю у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про обтяження №7730684 в інтересах скаржника на майнові права на машиномісце.
8. ОСОБА_1 , Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, Державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Володковичем Володимиром Володимировичем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівський завод будівельних матеріалів", ОСОБА_2 відзивів на касаційні скарги Міністерства юстиції України та Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року.
9. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
10. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
11. Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
12. Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
13. Юрисдикція цивільних справ визначена статтею 19 Цивільного процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій), згідно з якою суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Пунктом 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, (…), їхніх посадових і службових осіб.
Згідно із частиною першою статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, (…), якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
14. Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.
Таким чином, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на об'єкт нерухомого майна, то спір стосується цивільного права і за суб'єктним складом сторін має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі №826/9341/17, від 15 травня 2019 року у справі №815/993/18 (провадження № 11-22апп19).
15. Виникнення спірних правовідносин зумовлено незгодою ОСОБА_1 з наказом Міністерства юстиції України від 05.01.2018 № 48/5, яким скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про державну реєстрацію (права власності ОСОБА_1 ) від 05.01.2018 №39120390 прийняте ОСОБА_2 , Департаменту з питань реєстрації Міністерства юстиції України, м. Київ, об'єкт нерухомого майна: машиномісце НОМЕР_1 загальна площа (кв.м.): 15,9 за адресою: м. АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1310330180000.
Зазначений наказ було винесено за результатом розгляду скарги ПАТ «УКРСОЦБАНК» від 28.11.2017 № 18.1.-186/37-17761, в якій скаржником зазначено, що 12.08.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський завод будівельних матеріалів» та Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (третя особа - 1, іпотекодержатель) укладено договір іпотеки № 02-10/3399 за умовами якого позивач, як майновий поручитель за зобов'язаннями ВАТ «Промтехмонтаж-2», передав в іпотеку третій особі - 1 нерухоме майно, право власності на яке виникне в майбутньому - машиномісця в підземному паркінгу в кількості 128 машиномісць, загальною площею 2995,3 м.кв, що розташовані за адресою: м. Київ, Дарницький район , на розі Харківського шосе та вул. Тростянецької , а саме машиномісця №№ 1, 3, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 17, 20, 21, 24, 31, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 52, 53, 55, 56, 57, 58, 65, 66, 67, 68, 69, 71, 73, 74, 75, 77, 80, 81, 82, 83, 85, 86, 87, 88, 89, 94, 98, 100, 105, 108, 109, 110, 120, 121, 122, 123, 129, 130, 131, 132, 133, 134, 135, 136, 137, 140, 141, 150, 151, 152, 153, 154, 156, 159, 166, 167, 168, 169, 171, 172, 173, 176, 178, 179, 181, 182, 189, 191, 192, 193, 195, 196, 197, 198, 200, 201, 202, 203, 204, 208, 209, 213, 215, 216, 217, 218, 223, 225, 229, 230, 234, 235, 236, 237, 238, 239, 241, 242.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05.05.2010 у справі № 16/137б/83б ТОВ "Чернігівський завод будівельних матеріалів" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено Ткачука О.В. (згідно постанови КАГС від 30.06.2010). В ліквідаційній процедурі банкрута ТОВ "Чернігівський завод будівельних матеріалів" на аукціоні кредитором ПАТ «Укрсоцбанк» придбано 114 із 128 паркомісць.
Як зазначено у скарзі ПАТ «УКРСОЦБАНК», 29.03.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковіною Інною Володимирівною здійснено державну реєстрацію права власності за ТОВ "Чернігівський завод будівельних матеріалів" зокрема на машиномісце в авто паркінгу, гараж 3, що знаходиться за адресою Харківське шосе , 152 , м. Київ, про що внесено відомості у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.
Водночас, позивач зазначив, що 25.12.2006 між ТОВ "Чернігівський завод будівельних матеріалів" в особі Президента ОСОБА_3 (Сторона-1), який діє на підставі Статуту та ОСОБА_1 (Сторона-2) укладено договір інвестування будівництва автопаркінгу № 25-П-3 за умовами якого Сторона-2 бере участь у інвестуванні будівництва двоповерхового підземного автопаркінгу, а Сторона-1 зобов'язується передати Стороні-2 або зазначеним нею третім особам після закінчення будівництва та введення автопаркінгу в експлуатацію в порядку та на умовах, визначених цим Договором, машиномісце для стоянки автомобіля загальною площею 15,90 кв.м. за будівельним номером 3 на верхньому поверсі, надалі Об'єкт інвестування (п. 1.1). 08.07.2010 між ТОВ "Чернігівський завод будівельних матеріалів" в особі Президента ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було підписано акт приймання-передачі машиномісця №3 та в подальшому видано Свідоцтво про право власності від 04.08.2010 на машиномісце №3. Прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на гараж АДРЕСА_1 , власник - ОСОБА_1 , державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Володковичем Володимиром Володимировичем, та внесено у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно на підставі цього рішення записи про розділ з реєстраційним № 1310330180000 та право власності за №21567555.
Отже, за захистом порушеного права щодо володіння гаражом НОМЕР_1 що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , ПАТ «УКРСОЦБАНК» звернувся до відповідачів зі скаргою.
Тобто позовні вимоги ОСОБА_1 у справі заявлено на поновлення порушеного цивільного (майнового) права позивача.
Ураховуючи те, що позовні вимоги в цій справі є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності набуття права власності на гараж ПАТ «УКРСОЦБАНК» та фізичною ОСОБА_1 і можуть впливати на майнові права та інтереси цих осіб, Верховний Суд, незважаючи на участь у спорі суб'єкта владних повноважень, дійшов висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
16. Суд вважає неналежними посилання судів попередніх інстанцій щодо оскарження позивачем лише процедури розгляду скарги ПАТ «Укрсоцбанк», а не змісту рішення державного реєстратора, оскільки дослідження в межах цього адміністративного позову порушення процедури розгляду скарги має наслідком скасування або залишення в силі наказу Міністерства юстиції України, яким скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (реєстрацію права власності на спірний об'єкт нерухомого майна). Таким чином, ухвалюючи рішення по суті позовних вимог суд втручається у спір про право між ПАТ «УКРСОЦБАНК» та фізичною ОСОБА_1 , що виходить за межі адміністративного спору.
Отже, спірні правовідносини у справі пов'язані з необхідністю захисту права власності на нерухоме майно, тобто права цивільного, тому позов у справі не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Ураховуючи суть спірних правовідносин та правовий статус учасників справи, колегія суддів дійшла висновку, що правовідносини у цій справі мають вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
17. При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі з обов'язком суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
18. За нормами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
19. Розгляд цієї справи за правилами адміністративного судочинства не відповідає принципу ефективного судочинства як важливому елементу верховенства права.
20. Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
21. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
22. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
23. Як зазначив Європейський суд з прав людини у пунктах 23, 24 та тексті свого рішення у справа "Сокуренко і Стригун проти України" (№ 29458/04 та № 29465/04) відповідно до прецедентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві керується законом, що приймається парламентом"; фраза "встановленим законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність; термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів; вимога стосовно того, що суд має бути "встановленим законом" є однією з декількох вимог Конвенції та протоколів до неї і встановлює, що дії національних органів мають базуватись на внутрішньому праві; вся організаційна система судів, включаючи не тільки питання, які підпадають під юрисдикцію певних видів судів, але також встановлення окремих судів та визначення їх місцевої юрисдикції (Coeme and others v. Belgium № 32492/96).
24. Європейський суд з прав людини у пункті 44 Рішення від 25 лютого 1993 року у справі "Доббертен проти Франції" зазначив, що частина перша статті 6 Конвенції змушує держав-учасниць організувати їх судову систему в такий спосіб, щоб кожен з їх судів і трибуналів виконував функції, притаманні відповідній судовій установі (Dobbertin v. France № 88/1991/340/413).
25. Частиною першою статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
26. Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, правовий статус учасників справи, колегія суддів дійшла висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а провадження у справі закриттю, оскільки правовідносини у цій справі мають вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
Керуючись статтями 341, 345, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційні скарги Міністерства юстиції України та Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" - задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду 21 лютого 2019 року- скасувати.
Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, треті особи -Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", Державний реєстратор прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Володкович Володимир Володимирович, Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівський завод будівельних матеріалів", ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування Наказу № 48/5 від 05.01.2018 року - закрити.
Роз'яснити право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В.Коваленко
Судді: Я.О.Берназюк
І.В.Желєзний