Іменем України
31 липня 2019 року
Київ
справа №826/4522/15
адміністративне провадження №К/9901/12309/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шарапи В.М.,
суддів - Єзерова А.А., Чиркіна С.М.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року у складі колегії суддів: Пилипенко О.Є. (головуючий), суддів: Глущенко Я.Б., Шелест С.Б. у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» Оберемка Романа Анатолійовича (далі - уповноважена особа Фонду, Фонд, Банк відповідно), Фонду про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому просив:
1.1 визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами Банку за рахунок Фонду в розмірі 123494,47 грн. на підставі договору банківського рахунку №008180\2620 від 27 березня 2009 року;
1.2 зобов'язати уповноважену особу Фонду включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами Банку за рахунок Фонду в розмірі 123494,47 грн. на підставі договору банківського рахунку №008180\2620 від 27 березня 2009 року в порядку, визначеному чинним законодавством;
1.3 визнати протиправною бездіяльність Фонду щодо не включення до Загального реєстру вкладників Банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відомостей про ОСОБА_1 щодо відшкодування коштів за вкладами Банку за рахунок Фонду в розмірі 123494,47 грн. на підставі договору банківського рахунку №008180\2620 від 27 березня 2009 року;
1.4 зобов'язати Фонд включити позивача в Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами Банку за рахунок Фонду, щодо відшкодування коштів за вкладами Банку за рахунок Фонду в розмірі 123494,47 грн. на підставі договору банківського рахунку №008180\2620 від 27 березня 2009 року;
1.5 зобов'язати Фонд затвердити Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами Банку за рахунок Фонду, який повинен містити відомості про ОСОБА_1 щодо відшкодування коштів за вкладами Банку за рахунок Фонду в розмірі 123494,47 грн. на підставі договору банківського рахунку №008180\2620 від 27 березня 2009 року;
1.6 зобов'язати Фонд вчинити дії щодо виплати грошових коштів у розмірі, визначеному частиною першою статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що розміщені за договорами банківського рахунку у Банку, на користь ОСОБА_1 .
2. Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 16 липня 2015 року, позов задовольнив частково.
2.1 Визнав протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників Банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
2.2 Зобов'язав уповноважену особу Фонду надати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Банку за рахунок Фонду на підставі договору банківського рахунку від 27 березня 2009 року №008180/2620 в сумі 123 494 (сто двадцять три тисячі чотириста дев'яносто чотири) грн. 47 коп. У іншій частині позовних вимог - відмовив.
3. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.
4. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року провадження у цій справі зупинено до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-ІV "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить її скасувати, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, а справу направити для продовження розгляду.
5.1 На обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на те, що конституційне провадження, у зв'язку з яким зупинено провадження у цій справі, не впливає на можливість розгляду даної справи, а тому не є належною підставою для зупинення провадження. Крім цього, висновок суду ґрунтується виключно на припущеннях щодо існування підстав для зупинення провадження у цій справі, що свідчить про допущення апеляційним судом порушення норм матеріального та процесуального права.
6. У запереченні на касаційну скаргу уповноважена особа Фонду просить відмовити у задоволенні скарги позивача та залишити без змін рішення суду апеляційної інстанції.
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
7. Конституція України
7.1 Стаття 58
Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
7.2 Пункт 8 частини другої статті 129
Серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
7.3 Частина друга статті 152
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
8. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року)
8.1 Частина друга статті 5
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
8.2 Пункт 3 частини першої статті 156
Суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається, зокрема, в порядку конституційного судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
9. Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
10. Пункт 3 частини першої статті 156 КАС України (у редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року) передбачає обов'язок суду зупинити провадження у справі у разі неможливості її розгляду до вирішення іншої справи у взаємопов'язаному спорі, що розглядається іншим судом.
11. Апеляційним судом встановлено, що до правовідносин у даній справі підлягають застосуванню положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є чинним та діє на теперішній час.
12. За приписами частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
13. Отже, прийняття рішення Конституційним Судом України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо конституційності положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" на спірні правовідносини не вплине.
14. Таким чином, колегія суддів вважає помилковим висновок апеляційного суду про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі.
15. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 грудня 2018 року (провадження К/9901/14320/18).
16. За приписами частини першої статті 353 КАС України (у редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
17. Таким чином, оскільки суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню.
18. Крім того, колегією суддів ураховано той факт, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2017 року поновлено провадження у цій справі. Ухвалою цього ж суду від 11 квітня 2017 року апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2015 року - залишено без змін. За таких обставин немає підстав для направлення справи для продовження розгляду.
19. Керуючись статтями 345, 349, 353, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
20. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
21. Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року у справі №826/4522/15 скасувати.
22. Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Шарапа
Судді: А.А. Єзеров
С.М. Чиркін