Іменем України
31 липня 2019 року
м. Київ
справа № 826/3595/16
адміністративне провадження № К/9901/23500/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Публічному акціонерному товаристві «Банк «Національні інвестиції» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.07.2017р. (суддя - Мазур А.С.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018р. (судді - Сорочко Є.О., Земляна Г.В., Ісаєнко Ю.А.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Публічному акціонерному товаристві "Банк "Національні інвестиції", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
У березні 2016 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила:
визнати протиправним та скасувати наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Публічному акціонерному товаристві «Банк «Національні інвестиції» (далі - Уповноважена особа Фонду) від 13.11.2015р. №56/1-ос про визнання нікчемним правочину від 17.09.2015р. щодо перерахування грошових коштів за платіжним дорученням в сумі 198500 грн з поточного рахунку ОСОБА_2 № НОМЕР_1 в ПАТ «Банк «Національні інвестиції» на її поточний рахунок № НОМЕР_2 в ПАТ «Банк «Національні інвестиції»;
зобов'язати Уповноважену особу Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про неї, як вкладника ПАТ «Банк «Національні інвестиції», якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору №26313980/11/Деп банківського рахунку фізичної особи від 04.09.2015р.;
зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) включити передану Уповноваженою особою Фонду інформацію щодо неї до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснити їй відшкодування за вкладом згідно з договором №26313980/11/Деп банківського рахунку фізичної особи від 04.09.2015р. за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона є вкладником банку в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідач протиправно не включив її до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки таке невключення суперечить вимогам закону та порушує її право, як вкладника, на отримання гарантованої суми вкладу. Вважає, що віднесення її договору банківського вкладу до нікчемного на підставі ч. 3 ст. 38 зазначеного Закону є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.07.2017р., яка залишена без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018р., позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції» в частині визнання нікчемним правочину від 17.09.2015р. щодо перерахування грошових коштів за платіжним дорученням в сумі 198500 грн з поточного рахунку, відкритого в ПАТ «Банк «Національні інвестиції» на ім'я ОСОБА_3 НОМЕР_1 на поточний рахунок позивача № НОМЕР_2 та застосування наслідків нікчемності, оформлене наказом від 13.11.2015р. №56/1-ос «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів)».
Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Банк «Національні інвестиції» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до правочину від 17.09.2015р. щодо перерахування грошових коштів за платіжним дорученням в сумі 198500 грн з поточного рахунку, відкритого в ПАТ «Банк «Національні інвестиції» на ім'я ОСОБА_3 НОМЕР_1 на поточний рахунок позивача № НОМЕР_2 .
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодилась Уповноважена особа Фонду, подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що дії Уповноваженої особи Фонду повністю відповідають положенням Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», перевіркою виявлено, що договір банківського вкладу, укладений між позивачем та банком, має ознаки нікчемності правочину на підставі ч. 3 ст. 38 цього Закону, зокрема, такого, що призвело до збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, а тому до нього правомірно застосовано відповідні наслідки.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, в ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що 04.09.2015р. між позивачем та ПАТ «Банк «Національні інвестиції» укладено договір №26313980/11/Деп банківського рахунку фізичної особи. (а.с. 9 - 11)
Відповідно до умов цього договору Банк відкрив клієнту поточний рахунок № НОМЕР_2 у національній та/або іноземній валюті та зобов'язувався здійснювати розрахункове та касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України та умов цього договору.
Зокрема, за цим договором Банк зобов'язується надавати клієнту послуги, пов'язані з переказом коштів на рахунок.
08.09.2015р. між позивачем та ОСОБА_4 укладено Договір безвідсоткової позики №1, відповідно до якого ОСОБА_4 в порядку і на умовах, визначених цим Договором, надає позивачу безвідсоткову позику в сумі 198500 грн, яку останній зобов'язується повернути у визначений цим Договором строк. (а.с. 7)
15.09.2015р. Правлінням Національного банку України прийнято постанову №607/БТ з відміткою «банківська таємниця» «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції» до категорії проблемних».
17.09.2015р. на рахунок позивача № НОМЕР_2 в ПАТ «Банк «Національні інвестиції» перераховано кошти в сумі 198500 грн, призначення платежу - «переказ коштів згідно договору безготівкової позики №1 від 08.09.2015р.», що підтверджується банківською випискою по особовим рахункам з 03.09.2015р. по 15.10.2015р. (а.с. 8)
На підставі постанови Правління Національного банку України від 17.09.2015р. №613 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду 17.09.2015р. прийнято рішення №172 про запровадження строком на три місяці з 18.09.2015р. по 17.12.2015р. тимчасової адміністрації та призначення Уповноваженої особи Фонду з делегуванням останній всіх повноважень, визначених статтями 37 - 39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Згідно протоколу від 05.11.2015р. №1/4 засідання Комісії з перевірки вкладів фізичних осіб ПАТ «Банк «Національні Інвестиції», призначеної наказом Уповноваженої особи Фонду від 22.09.2015р. №32, Комісія дійшла висновку, що правочини (в т.ч. договори), що укладені після 15.09.2015р., є нікчемними з підстав, передбачених п. 9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Наказом Уповноваженої особи Фонду від 13.11.2015р. №56/1-ос вирішено визнати операції, правочини, договори нікчемними відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», згідно з переліком у Додатку №1.
Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з 04.12.2015р. розпочато виплату коштів вкладникам ПАТ «Банк «Національні інвестиції» за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки).
Постановою Правління Національного банку України від 01.12.2015р. №853 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції» вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ «Банк «Національні інвестиції», а на підставі цієї постанови виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.12.2015р. №214 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Національні інвестиції» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк «Національні інвестиції».
Листом Уповноваженої особи Фонду від 02.12.2015р. №4686/03 позивача повідомлено про те, що наказом Уповноваженої особи Фонду від 13.11.2015р. №56/1-ос «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів» правочин від 17.09.2015р. щодо перерахування грошових коштів за платіжним дорученням в сумі 198500 грн з поточного рахунку, відкритого в ПАТ «Банк «Національні інвестиції» на ім'я ОСОБА_5 НОМЕР_1, на поточний рахунок позивача визнаний нікчемним з підстав, передбачених пунктом 9 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». (а.с. 12 - 13)
Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернулась до суду із даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач є вкладником на підставі статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», і на нього поширюються гарантії вкладника неплатоспроможного банку. При цьому суди виходили з того, що Уповноваженою особою Фонду не надано доказів, які б свідчили, що укладення із позивачем договору банківського рахунку та здійснення ПАТ «Банк «Національні інвестиції» операцій з перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства, та не наведено, які норми законодавства порушені.
Крім того, суди виходили з того, що відповідачем не наведено, а судами не встановлено підстав, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.
Також суди виходили з того, що законодавство не наділяє Уповноважену особу Фонду правом визнавати нікчемними правочини, укладені фізичними особами-клієнтами банку із третіми особами, а тому, висновки про нікчемність операцій з перерахунку грошових коштів на поточний рахунок позивача в якості повернення безвідсоткової позики є безпідставними.
Суди виходили з того, що рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею, а отже учасники спірної транзакції, не могли знати про віднесення ПАТ «Банк «Національні інвестиції» до категорії проблемних. переказ грошових коштів здійснено до запровадження тимчасової адміністрації, тобто до 18.09.2015 року. При цьому суди виходили з того, що переказ грошових коштів здійснено до запровадження тимчасової адміністрації, тобто до 18.09.2015р.
З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулювання відносин між Фондом, банками, Національним банком України, визначення повноважень та функцій Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Статтею 38 цього Закону передбачено заходи щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку.
Відповідно до частини першої цієї статті Фонд зобов'язаний забезпечити збереження активів та документації банку.
Протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Частиною 3 статті 38 Закону №4452-VI передбачено підстави, з яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.
Зокрема, відповідно до пункту 9 частини 3 цієї статті підставою для віднесення правочину (договору) до числа нікчемних є здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
За правилами частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
В ході розгляду справи судами встановлено, що операція по перерахуванню коштів на рахунок позивача здійснена банком після віднесення цього банку до числа неплатоспроможних, така операція призвела до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку і саме з цих підстав такий правочин віднесено відповідачем до числа нікчемних.
При цьому, передбачена пунктом 9 частини 3 статі 38 Закону №4452-VI підстава віднесення правочинів до числа нікчемних носить імперативний характер і не пов?язує таку нікчемність з вчиненням такого правочину до запровадження тимчасової адміністрації або з обізнаністю будь-кого з інформацією про віднесення банку до категорії проблемних.
За таких обставин віднесення відповідачем правочину за участю позивача до числа нікчемних відповідає вимогам закону, за правилами статей 215-216 Цивільного кодексу України такий правочин не створює юридичних наслідків, а тому висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в цій частині не можна визнати обґрунтованими.
В той же час, у постанові від 04.07.2018р. №819/353/16 Велика Палата Верховного Суду у подібних правовідносинах сформувала правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії щодо можливості розгляду в судовому порядку позовних вимог щодо визнання відповідачем нікчемним укладеного з позивачем договору.
Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що встановлена правова природа наказу Уповноваженої особи Фонду про визнання правочинів нікчемними унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його недійсним, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу в частині визнання правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між банком та позивачем, нікчемним, не можуть бути розглянуті в судовому порядку.
Відповідно до пункту 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Колегія суддів враховуючи викладене, прийшла до висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням у справі нового рішення
Керуючись статтями 238, 345, 349, 351, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Публічному акціонерному товаристві «Банк «Національні інвестиції» задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.07.2017р. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018р. скасувати.
Провадження у справі в частині вирішення позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Публічному акціонерному товаристві «Банк «Національні інвестиції» від 13.11.2015р. №56/1-ос про визнання нікчемним правочину ОСОБА_1 від 17.09.2015р. закрити.
В задоволенні решти позованих вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук