29 липня 2019 року
Київ
справа №500/2453/18
адміністративне провадження №К/9901/20282/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Желєзного І.В., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2019 у справі №500/2453/18 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, в якому просив: визнати дії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі по тексту - відповідач) щодо не проведення йому перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2018 в розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з суми 31011,20 грн. відповідно до довідки, виданої апеляційним судом Тернопільської області №5064/18вх від 14 серпня 2018 року та зобов'язати відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання за період з 01.01.2018 в розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з суми 31011,20 грн. відповідно до довідки, виданої Апеляційним судом Тернопільської області №5064/18вх від 14 серпня 2018 року з врахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.02.2019, ухваленим за наслідками розгляду справи в порядку загального позовного провадження, позовні вимоги задоволено повністю.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2019 рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 залишено без змін
Ухвалюючи такі рішення суди попередніх інстанцій виходили з того, що ОСОБА_1 , який являється суддею у відставці, має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання на підставі положень Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить їх скасувати.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою, суд виходить з такого.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і стаття 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Також, частиною третьою статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Так, згідно з приписами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відтак, судові рішення, ухвалені у справах незначної складності, підлягають касаційному оскарженню виключно у випадках, вичерпний і остаточний перелік яких передбачений підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Разом з тим, за змістом пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність розгляду в порядку загального позовного провадження, проте колегія суддів Верховного суду, вивчивши матеріали касаційної скарги, з урахуванням приписів наведених правових норм процесуального закону, характеру спірних відносин, суб'єктного складу учасників та предмету доказування, що не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, дійшов висновку про те, що справа №500/2453/18, в силу приписів пункту 3 статті 12 КАС України, відноситься до категорії справ незначної складності, так як ознак, передбачених частиною 4 статті 12 КАС України, не має.
Водночас, посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, у касаційній скарзі відсутні й необхідності застосування вказаних положень процесуального закону з матеріалів касаційної скарги не вбачається.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зважаючи на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені у справі, яка процесуальним законом віднесена до категорії справ незначної складності, а з наведених у касаційній скарзі мотивів й доданих до неї матеріалів не вбачається наявності передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткових обставин, у відкритті касаційного провадження у даній справі належить відмовити.
Суд враховує й правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v. Ukraine) від 09.10.2018 (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
Керуючись статтями 328, 333, 355, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2019 у справі №500/2453/18 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
С.Г. Стеценко
І.В. Желєзний
Л.В. Тацій ,
Судді Верховного Суду