Іменем України
29 липня 2019 року
Київ
справа №9901/247/19
адміністративне провадження №П/9901/247/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Бевзенка В.М., Шарапи В.М., Желтобрюх І.Л., Смоковича М.І.,
за участі:
секретаря судового засідання Глущенка Д.В.
позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Погребняка С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (надалі по тексту - відповідач, Комісія) від 10 квітня 2019 року № 113дп-19 "Про накладення на начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання обвинувачення управління нагляду за дотриманням законів у кримінальному провадженні, аналізу інформації та координації правоохоронної діяльності прокуратури Полтавської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення".
В обґрунтування позовної заяви позивач вказує, що оскільки на час розгляду Комісією скарги прокуратури області та на час розгляду справи судом розпочало свою діяльність Державне бюро розслідувань та здіснення покладених на нього функцій, порядок дисциплінарного провадження у відношенні нього не може здійснюватись згідно вимог Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII. Також позивачем вказано, що виходячи з обставин справи та вимог КПК України, річ, вилучена під час проведення обшуку - флеш накопичувач, не є тимчасово вилученим майном, а отже посилання працівників прокуратури Київської області та членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів на порушення вимог ст.ст. 169, 171 КПК України, яким регламентовано порядок повернення тимчасово вилученого майна, є безпідставним.
У відзиві на позовну заяву Комісія просить у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. Вказує на безпідставність покликання позивача стосовно неможливості здійснення відносно нього провадження згідно вимог Закону України "Про прокуратуру", оскільки як на момент відкриття дисциплінарного провадження, так і на момент прийняття рішення Комісією, ОСОБА_1 мав статус прокурора. Наголошено на тому, що позивач, всупереч вимогам статей 169, 171 КПК України не повернув вилучене майно особі, а саме флеш-накопичувач марки "SP" Silicon Power 4GB, а безпідставно передав його іншій особі та в подальшому не сприяв поверненню цього майна, чим порушив права учасників судового провадження.
Відповіді на відзив позивачем до суду не подано.
Позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з огляду на таке.
У ході розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 в органах прокуратури працює з листопада 2005 року.
У період із серпня 2017 року до 31 серпня 2018 року позивач перебував на посаді слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Київської області.
Наказом прокурора Полтавської області від 21 вересня 2018 року № 324-к ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні, аналізу інформації та координації правоохоронної діяльності прокуратури Полтавської області, яку обіймає до цього часу.
До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - Комісія) 8 січня 2019 року надійшла дисциплінарна скарга прокурора Київської області Киричука М.Ю. про вчинення бувшим заступником начальника слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень та процесуального керівництва прокуратури Київської області ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.
За результатами перевірки членом Комісії 4 березня 2019 року складено висновок про відсутність дисциплінарного проступку в діях ОСОБА_1 .
Рішенням Кваліфікаційно-Дисциплінарної комісії прокурорів від 10 квітня 2019 року № 113дп-19 притягнуто начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні, аналізу інформації та координації правоохоронної діяльності прокуратури Полтавської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладено на нього дисциплінарне стягнення у виді догани.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Порядок дисциплінарного провадження щодо прокурора врегульовано Законом України №1697-VII "Про прокуратуру".
Відповідно до частин першої та другої статті 45 вказаного Закону дисциплінарне провадження - це процедура розгляду Комісією дисциплінарної скарги, у якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку. Право на звернення до Комісії з дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі такі факти.
Дисциплінарне провадження включає: 1) відкриття дисциплінарного провадження; 2) проведення перевірки дисциплінарної скарги; 3) розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора; 4) прийняття рішення у дисциплінарному провадженні стосовно прокурора; 5) оскарження рішення, прийнятого за результатами дисциплінарного провадження; 6) застосування до прокурора дисциплінарного стягнення.
Згідно із частиною першою статті 43 Закону № 1697-VII прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав: 1) невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків; 2) необґрунтоване зволікання з розглядом звернення; 3) розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень; 4) порушення встановленого законом порядку подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру; 5) вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; 6) систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики; 7) порушення правил внутрішнього службового розпорядку; 8) втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення; 9) публічне висловлювання, яке є порушенням презумпції невинуватості.
Відповідно до частин четвертої та десятої статті 46 цього Закону після відкриття дисциплінарного провадження член Комісії проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена Комісії за результатами перевірки. Член Комісії за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується.
Частиною п'ятою статті 47 Закону № 1697-VII визначено, що розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності. На засіданні Комісії заслуховуються пояснення члена Комісії, який проводив перевірку, пояснення прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представника і в разі необхідності інших осіб.
Рішення в дисциплінарному провадженні Комісія приймає більшістю голосів від свого загального складу (частина перша статті 48 Закону № 1697-VII).
При прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення (частина третя вказаної статті).
Відповідно до частини першої статті 49 Закону № 1697-VII на прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: догана; заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора); звільнення з посади в органах прокуратури.
Верховний Суд звертає увагу на те, що визначальним у вирішенні цього спору є встановлення обставин щодо наявності в діях позивача ознак дисциплінарного проступку.
У ході дисциплінарного провадження Комісією встановлено, що у провадженні першого слідчого відділу прокуратури Київської області перебувало кримінальне провадження № 4201710000000476 за ознаками злочинів, передбачених частиною третьою, п'ятою статті 27, частиною третьою статті 368 КК України.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснювалося слідчою групою у такому складі: слідчих в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури області ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та старших слідчих цього відділу ОСОБА_12, ОСОБА_5
На підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17 січня 2018 року у справі № 757/2592/18-к старшим слідчим першого слідчого відділу прокуратури Київської області ОСОБА_5 18 січня 2018 року проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1 , у якій проживає ОСОБА_4 , під час якого виявлено та вилучено майно останньої, в тому числі флеш-накопичувач марки «SP» Silicon Power 4GB.
За результатами проведеної слідчої дії слідчим ОСОБА_5 складено протокол обшуку та протокол огляду речей та документів.
При цьому, зважаючи на пояснення ОСОБА_5 , пластикову картку ПАТ КБ «Приватбанк» на ім'я «Yuliia Soloviova» за номером НОМЕР_1 , заяву генерального директора ТОВ «Голд Трейдінг Компані» ОСОБА_6 , аркуш паперу із записами кошторисних заходів та договір оренди житлового приміщення, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , ним визнано речовими доказами в межах кримінального провадження та підготовлено клопотання про накладення арешту на це майно. Щодо іншого вилученого майна, зокрема флеш-накопичувача марки «SP» Silicon Power 4GB, ОСОБА_5 зазначив, що він речовим доказом не визнавався.
Вказаний флеш-накопичувач ОСОБА_5 було передано слідчому в особливо важливих справах першого слідчого відділу прокуратури області Будкову В.С. разом з іншими вилученими речами, які останній зберігав у своєму службовому кабінеті.
З пояснень ОСОБА_1 комісією встановлено, що під час проведення досудового розслідування було встановлено, що на флеш-накопичувачах не міститься інформація, яка має значення для досудового розслідування, ним було прийнято рішення про повернення їх володільцям. З цією метою до прокуратури Київської області були запрошені ОСОБА_4 та ОСОБА_8 .
Однак, флеш накопичувач, який було вилучено під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 , було передано ОСОБА_8 .
У наданих Комісії поясненнях, ОСОБА_4 зазначила, що флеш-накопичувач марки «SP» Silicon Power 4GB їй до цього часу не повернуто. Водночас ОСОБА_4 вказано, що на накопичувачі знаходились відомості щодо її персональних даних та осіб, яким вона надає допомогу, а також особисті фотографії.
Відповідно до статті 169 Кримінального процесуального кодексу України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.
Згідно з вимогами частини п'ятої статті 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернено особі, у якої його було вилучено.
Комісією вірно вказано, що ОСОБА_1 , всупереч вимогам статей 169, 171 КПК України, не повернув особі, у якої вилучено майно, флеш-накопичувач марки «SP» Silicon Power 4GB, а безпідставно передав його ОСОБА_8 . Окрім того, ОСОБА_1 не вжив належних заходів щодо витребування у ОСОБА_8 помилково переданого йому флеш-накопичувача марки «SP» Silicon Power 4GB, який належить ОСОБА_4 .
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками Комісії про наявність у діях начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні, аналізу інформації та координації правоохоронної діяльності прокуратури Полтавської області ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, - неналежного виконання прокурором службових обов'язків.
Також колегією суддів встановлено, що під час прийняття рішення в дисциплінарному провадженні щодо виду дисциплінарного стягнення Комісією, з огляду на вимоги частини третьої статті 48 Закону № 1697-VII, враховано характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.
Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами комісії, що застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани, є пропорційним вчиненому ним проступку.
Щодо доводів позивача стосовно хибності покликання у висновку Комісії на докази, які вказують на скоєння ним дисциплінарного проступку, а саме: протоколу обшуку від 18.01.2018 у кримінальному провадженні № 42018110000000137, протоколу огляду речей та документів від 18.01.2018 у кримінальному провадженні №42018110000000137, оскільки, як вказує позивач, дані слідчі дії проведені під час досудового розслідування кримінального провадження № 42017110000000476, колегія суддів вказує, що в матеріалах дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 міститься протокол обшуку та огляду речей та документів від 18.01.2018 саме у кримінальному провадженні № 42017110000000476. Допущена Комісією описка щодо кримінального провадження не впливає на правильність висновків останньої щодо наявності у діях позивача дисциплінарного проступку.
Колегія суддів вважає безпідставними і доводи позивача стосовно того, що оскільки як на час розгляду Комісією, так і на час розгляду даної справи судом, розпочало свою діяльність Державне бюро розслідувань, що здійснює покладені на нього функції, тому порядок дисциплінарного провадження у відношенні ОСОБА_1 не повинен здійснюватись згідно вимог Закону № 1697-VII, оскільки позивач як на момент відкриття дисциплінарного провадження, так і на момент прийняття рішення Комісією мав статус прокурора та на нього в повній мірі розповсюджувались положення Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII.
Не дають приводів для визнання протиправним рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів також інші, зазначені у позовній заяві, аргументи позивача, позаяк вони не применшують і не змінюють основних правових висновків та мотивів останнього.
Суд зазначає, що у відповідності до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Беручи до уваги приписи зазначених норм, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, Суд приходить до висновку про підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та співрозмірність застосованого до нього дисциплінарного стягнення з характером вчиненого проступку, з огляду на що рішення від 10 квітня 2019 року №113дп-19 є таким, що прийнято Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені діючим законодавством.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають стягненню.
Керуючись статтями 241-246, 262, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (код ЄДРПОУ 41356563, місцезнаходження: вул. Ю. Іллєнка, 81-б, 04050) про визнання протиправним та скасування рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий А.Ю. Бучик
Судді: В.М. Бевзенко
В.М. Шарапа
І.Л. Желтобрюх
М.І. Смокович
Повне рішення складено 30 липня 2019 року