24 липня 2019 року
Київ
справа №400/3140/18
адміністративне провадження №К/9901/20263/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Желєзного І.В., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2019 у справі №400/3140/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
У грудня 2018 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі по тексту - відповідач) про: визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не проведення йому перерахунку пенсії з 04.10.2018 з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, відповідно до витягу з роздавальних відомостей одноразових видів грошового забезпечення (далі по тексту - грошової допомога) капітану ОСОБА_1 за період з січня 2018 року по вересень 2018 року військової частини НОМЕР_1 від 04.10.2018 №350/174/308/950/ПС, з яких сплачено страховий внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії з 04.10.2018 з урахуванням грошової допомоги капітану ОСОБА_1 за період з січня 2018 року по вересень 2018 року військової частини НОМЕР_1 від 04.10.2018 №350/174/308/950/ПС; зобов'язати відповідача прийняти відповідне рішення про перерахунок пенсії з 04.10.2018 з урахуванням грошової допомоги позивачу за період з січня 2018 року по вересень 2018 року військової частини НОМЕР_1 від 04.10.2018 №350/174/308/950/ПС; зобов'язання відповідача виплатити різницю пенсії за вислугу років позивача з 04.10.2018 з урахуванням грошової допомоги капітану ОСОБА_1 за період з січня 2018 року по вересень 2018 року військової частини НОМЕР_1 від 04.10.2018 № 350/174/308/950/ПС.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.02.2019, ухваленим за наслідками розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області задоволений частково. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 04.10.2018 з урахуванням грошової допомоги капітану ОСОБА_1 за період з січня 2018 року по вересень 2018 року військової частини НОМЕР_1 від 04.10.2018 року №350/174/308/950/ПС, з яких сплачено страховий внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 04.10.2018 з урахуванням грошової допомоги позивача за період з січня 2018 року по вересень 2018 року військової частини НОМЕР_1 від 04.10.2018 № 350/174/308/950/ПС. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області виплатити позивачу різницю пенсії за вислугу років з 04.10.2018 з урахуванням грошової допомоги капітану ОСОБА_1 за період з січня 2018 року по вересень 2018 року військової частини НОМЕР_1 від 04.10.2018 № 350/174/308/950/ПС. Відмовлено у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання відповідача прийняти відповідне рішення про проведення перерахунку пенсії з 04.10.2018 з урахуванням грошової допомоги капітану ОСОБА_1 за період з січня 2018 року по вересень 2018 року військової частини НОМЕР_1 від 04.10.2018 № 350/174/308/950/ПС.
Задовольняючи вказаний позов, суд першої інстанції виходив з того, що пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців. Тому, аналізуючи вищезазначені норми матеріального права, суд прийшов до висновку, що грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, з яких сплачено страхові внески відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Зазначене рішення суду першої інстанції відповідач оскаржив в апеляційному порядку.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2019 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області задоволено. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.02.2019 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволені позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Не погоджуючись з указаним судовим рішенням, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2019 та залишити в силі рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.02.2019.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою, суд виходить з такого.
Згідно з матеріалами касаційної скарги предмет спору в даній справі стосується дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень стосовно перерахунку пенсії з урахуванням грошової допомоги, яка, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.
Тобто, у даному випадку, спір у справі виник щодо оскарження фізичною особою дій суб'єкта владних повноважень щодо перерахунку пенсії.
Разом з тим за змістом пункту 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Отже, дана справа в силу приписів пункту 3 статті 12 КАС України віднесена до справ незначної складності.
В свою чергу пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII “Про судоустрій і статус суддів” і стаття 13 КАС України.
Аналіз наведених положень законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, у разі незгоди з ухваленими судовими рішеннями після перегляду таких в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх касаційного оскарження, однак, лише у визначених законом випадках.
Такий підхід правового регулювання, передбачений вказаними вище приписами національного законодавства, повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23.10.1996 та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) 19.12.1997, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Також, частиною третьою статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Так, згідно з приписами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Таким чином, судові рішення, ухвалені у справах незначної складності, підлягають касаційному оскарженню виключно у випадках, вичерпний і остаточний перелік яких передбачений підпунктами “а”-“г” пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Будь - які обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами “а”-“г” пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, у касаційній скарзі відсутні та наявність таких не вбачається з поданих матеріалів касаційної скарги.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зважаючи на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені у справі, яка процесуальним законом віднесена до категорії справ незначної складності, а з наведених у касаційній скарзі мотивів й доданих до неї матеріалів не вбачається наявності передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткових обставин, у відкритті касаційного провадження у даній справі належить відмовити.
Суд враховує й правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v. Ukraine) від 09.10.2018 (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
Керуючись статтями 328, 333, 355, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2019 у справі №400/3140/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами
направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач С.Г. Стеценко
Судді: І.В. Желєзний
Л.В. Тацій