30 липня 2019 року
Київ
справа №1540/3804/18
адміністративне провадження №К/9901/13223/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради
на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2019 року
за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради
до Приватного підприємства "Ентерпрайз"
про зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2019 року касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2019 року залишено без руху з підстав невідповідності вимогам частини четвертої статті 330, та підстав передбачених статтею 332 КАС України та надано скаржнику десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом направлення на адресу суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з належними доказами на підтвердження зазначеної дати отримання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції (03 квітня 2019 року) (копії конверта, яким вона була надіслана, або копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з вказаною постановою, або копії розписки про її вручення, яка міститься в матеріалах справи); документа про сплату судового збору
21 червня 2019 року надійшла заява про усунення недоліків, з якої вбачається, що скаржником виконано вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху в частині сплати судового збору, а також подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в обґрунтування якого зазначено що копію оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції було отримано ним 03 квітня 2019 року, що підтверджується відбитком штампу вхідної кореспонденції на супровідному листі П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року № 1540/3804/18/8642/19, копія якого долучена до заяви про усунення недоліків.
Будь-яких належних доказів на підтвердження вказаної дати отримання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції скаржником не надано.
Розглянувши клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів прийшла до висновку, що у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити з огляду на таке.
Відповідно до статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У відповідності до пунктів 1, 2, 3 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є, зокрема, день вручення судового рішення під розписку, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
При цьому відбиток штампу вхідної кореспонденції на вищезазначеному листі з урахуванням положень частини шостої статті 251 КАС України не можуть вважатися належними доказами підтвердження дати вручення оскаржуваного судового рішення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 16 січня 2018 року у справі № 814/924/17, від 20 квітня 2018 року у справі № 463/4728/17 та від 26 червня 2018 року у справі № 826/12082/17.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина перша статті 77 КАС України).
Наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження підстави поновлення такого строку не можуть бути визнані поважними, оскільки, вони не підтверджені належними доказами.
Будь-яких інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, доводів на їх обґрунтування скаржником у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження не наведено, відповідних доказів на їх підтвердження не надано.
Також слід зазначити, що постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2019 року оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 14 березня 2019 року, а з касаційною скаргою скаржник звернувся 03 травня 2019 року.
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Пунктом 6 частини п'ятої вищевказаної статті КАС України визначено, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
При цьому поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Крім того, у пункті 41 рішення у справі "Пономарьов проти України" (заява № 3236/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" (заява № 11681/85) Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 26 липня 2018 року у справі № 813/3071/17, від 23 серпня 2018 року у справі № 810/1482/17 та від 05 вересня 2018 року у справі № 805/541/17-а.
З урахуванням вищенаведеного суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.
Керуючись статтями 44, 121, 248, 329, 332, 333, 355, 359 КАС України,
1. Визнати неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2018 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2019 року, викладені у клопотанні Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2019 року за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до Приватного підприємства "Ентерпрайз" про зобов'язання вчинити певні дії.
3. Направити скаржнику копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
5. Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Я.О. Берназюк
І.В. Желєзний
В.М. Шарапа