31 липня 2019 року№ 857/5943/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді - Качмара В.Я.,
суддів - Курильця А.Р., Мікули О.І.,
при секретарі судового засідання - Пильо І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 17 квітня 2019 року у справі №598/507/18 (суддя Олещук Б.Т., рішення ухвалене об 11/04 год, м.Збараж, повний текст складено 22 квітня 2019 року) за його позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП) в якому просив: скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 31.03.2018 серії БР №842493 (далі - Постанова); закрити провадження у справі.
Рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 17 квітня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
В доводах апеляційної скарги наводячи окремі обставини справи вказує, на те, що оскаржувана Постанова не відображає дійсних обставин справи, оскільки вказаного у Постанові порушення він не вчиняв, а відтак не допускав порушення вимог правил дорожнього руху.
Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав.
Учасники справи, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином у порядку визначеному статтею 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 КАС, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що із наявних у справі доказів, які були надані сторонами підтверджується факт наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого частиною третьою статті 121 та частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 31.03.2018 о 23/10 на 15 км+600м автодороги М-09 Тернопіль-Львів-Рава Руська, позивач керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen LT 35», номерний знак НОМЕР_1 , здійснив обгін транспортного засобу, при цьому перетнув суцільну лінію розмітки (1.1 - вузька суцільна лінія), яка розділяє транспортні потоки протилежних напрямків, та при перевірці документів водій експлуатував транспортний засіб, який не пройшов обов'язкового технічного контролю для транспортних засобів, що підлягають такому контролю, чим порушив пункти 34.3.1, 31.3 «б» «Правил дорожнього руху» затверджених постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 10.10.2001 №1036 (далі - ПДР).
На підставі наведеного, інспектором УПП винесено Постанову, згідно якої ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених частиною третьою статті 121 та частиною першою статті 122 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн (а.с.5).
Розділом 34 ПДР передбачено види та значення дорожньої розмітки.
Так, у підпункті 1.1 пункту 1 розділу 34 ПДР вказано, що горизонтальна розмітка має таке значення, як (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей.
За змістом підпункту «б» пункту 31.3 ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Частиною третьою статті 121 КУпАП передбачено, що керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини першої статті 122 КУпАП порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Згідно з статтею 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
За приписами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На підтвердження доводів відповідача щодо факту допущення позивачем порушення вимог правил дорожнього руху УПП разом із відзивом на позов подано відеозапис події адміністративного правопорушення. Так на ньому безпосередньо зафіксовано порядок розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, розмову інспектора із апелянтом в якій останній після роз'яснення йому причин зупинки вказує, що дійсно він намагався здійснити обгін автомобіля, що рухався попереду нього, однак побачивши, що на узбіччі дороги припаркований автомобіль, який зі слів позивача не мав ввімкнених світлових приладів, зважаючи, що це була темна пора доби, ввімкнув поворот та продовжив рух позаду автомобіля, який мав намір обігнати. Також вказує, що він не перетинав суцільну лінію розмітки, а здійснював обгін з переривчастої смуги дороги.
Також при перевірці документів позивача патрульними виявлено, що у нього відсутній документ про обов'язковий технічний контроль.
Згідно статті 35 Закону України «Про дорожній рух» транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.
Обов'язковому технічному контролю не підлягають: 1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; 2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років; 3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України».
«Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів» затверджений постановою КМУ від 30.01.2012 №137 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок).
Відповідно до пункту 1 Порядку вказаний Порядок визначає процедуру проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (далі - транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації, крім таких транспортних засобів:
1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;
2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.
Згідно положень пункту 3 Порядку періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить, зокрема, для вантажних автомобілів незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки.
За даними наведеними у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, позивач є власником автомобіля «Volkswagen LT 35», номерний знак номерний знак НОМЕР_1 , дата реєстрації -2009 рік, який є фургоном малотонажним вантажним.
Отже, вказаний автомобіль є вантажним, має строк експлуатації більше двох років, відтак підлягає обов'язковому технічному контролю кожні два роки.
Позивачем не надано будь-яких доказів, які б обґрунтовували його доводи, крім посилань на норми КУпАП в своєму позові та апеляційній скарзі.
Крім того, із проглянутого відеозапису встановлено, що апелянт визнає факт здійснення ним обгону транспортного засобу, проте вказує, що такий здійснювався ним з переривчастої смуги дорожньої розмітки.
Також, апеляційний суд вважає за необхідне зауважити, що вказані події відбувались у темну пору доби, а тому учасник дорожнього руху мав би утримуватися від подібних маневрів з метою уникнення дорожньо-транспортної події.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого щодо правомірності оскаржуваної Постанови, так як така винесена на підставі повного і всебічного з'ясування обставин справи, з урахуванням усіх доводів скаржника та дотриманням його прав, як особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи, враховуючи вимоги вищенаведених норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 271, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 17 квітня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. Я. Качмар
судді А. Р. Курилець
О. І. Мікула