25 липня 2019 рокуЛьвів№ 857/5380/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді: Кухтея Р.В.
суддів: Шевчук С.М., Попка Я.С.
з участю секретаря судового засідання: Кітраль Х.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Закарпатської митниці ДФС на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року (ухвалене головуючим-суддею Рейті С.І. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Ужгороді) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Континент» до Закарпатської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень,
У березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Континент» (далі - ТзОВ «Євро Континент», позивач) звернулося в суд із зазначеним позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Закарпатської митниці ДФС № UA305200/2019/00056 та рішення про коригування митної вартості товарів Закарпатської митниці ДФС № UA305000/2019/000048/2 від 19.02.2019.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.04.2019 адміністративний позов заяву було задоволено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Закарпатська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити ТзОВ «Євро Континент» у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що відомості, наявні у поданих декларантом документах не містили достатніх даних для визнання заявленої митної вартості. Неможливість застосування методів 2а та 26 (за ціною договору щодо ідентичних та аналогічних товарів) безпосередньо пов'язана з специфікою власне самого товару та його стану - бувшого у використанні транспортного засобу, для якого фізичні характеристики та комплектація є визначальними для вартості. У зв'язку з цим, такий товар також не коректно співставляти з комерційно взаємозамінними (відповідно до ст.60 МК України) або ж з використанням застережень відповідно до ст.61 МК України. Заявлену митну вартість товару було скориговано із застосуванням резервного методу на підставі цінової інформації (65250 Євро), згенерованої АСАУР для транспортного засобу з VIN-кодом НОМЕР_1 , а тому визначена за резервним методом митна вартість товару склала 65250 Євро. При визначенні числового значення митної вартості товару за основу взята проаналізована (тобто, при порівнянні подібних товарів мало місце урахування розміру партії, вид контракту, репутація торговельної марки, а також інформація прайс-листів з офіційного сайту виробника товарів) цінова інформація ЄАІС. Таким чином, на підставі наведених норм, у зв'язку із заявленням декларантом недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів, а також у зв'язку із неподанням документів, що підтверджують рівень митної вартості товарів митним органом правомірно були прийняті оспорювані рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, представників відповідача Василенко І.Ю., яка підтримала апеляційну скаргу, представників позивача Гнатика Р .О . та Лешанича А.А. , які заперечували проти її задоволення, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, виходячи з наступного.
З матеріалів справи видно, що між компанією AUTOGLAS & AUTOSERVICE SIFI Omer Topalovic (продавцем) та ТзОВ «Євро Континент» (покупець) було укладено контракт №2019/1-1 від 30.01.2019, за умовами якого, продавець продає, а покупець купляє автомобіль ВМW М6, кузов № НОМЕР_2 (далі - Товар), в кількості 1 шт. Доставка товару здійснюється шляхом мультимодального (комбінованого) перевезення. Умови поставки DAF-UA Uzhgorod, відповідно до умов ІНКОТЕРМС 2010, якщо інше не вказано у супровідних документах. Валюта Контракту Євро. Ціна Товару складає 44000,00 (Сорок чотири тисячі) Євро 00 центів. Загальна ціна Контракту складає 44000,00 (Сорок чотири тисячі) Євро 00 центів. Оплата за партію товару, що поставляється відповідно до даного Контракту, здійснюється шляхом попередньої оплати 100 % банківським переказом грошових коштів на рахунок продавця.
07.02.2019 митним брокером ОСОБА_4 було подано до митного оформлення митну декларацію №UA305200/2019/009355 на товар - легковий автомобіль марки ВМW М6, 2017 року випуску, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 , з метою його випуску у вільний обіг.
Також, 07.02.2019 декларантом ТзОВ «Євро Континент» ОСОБА_4 направлено заяву начальнику митного поста «Ужгород-центральний» Закарпатської митниці ДФС, згідно якої, на підставі ч.2 ст.255 МК України вона просила призупинити митне оформлення товару у зв'язку з бажанням подати додаткові документи.
14.02.2019 року декларантом ТзОВ «Євро Континент» ОСОБА_4 надано висновок експерта та всі необхідні документи для визначення митної вартості відповідно до ст.58 МК України звіт (акт) експертизи № 201902-12-04 від 12.02.2019.
Відтак, на підтвердження обґрунтованості заявленої в митній декларації (далі - МД) митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з декларацією наступні документи : контракт №2019/1-1 від 30.01.2019, комерційний рахунок (інвойс) №2019/1-1 від 06.02.2019, реєстраційні документи на транспортний засіб, лист ТзОВ «Євро Континент» про відсутність страхування товару б/н від 07.02.2019, німецька експортна декларація MRN19DЕ955199978868Е6 від 05.02.2019, бухгалтерський документ б/н від 04.02.2019, додатково наданий до митного оформлення декларантом акт експертної оцінки №2019-02-12-04 від 12.02.2019, а також заяву №7/2-1 від 18.02.2019.
19.02.2019 Закарпатською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA305000/2019/000048/2, згідно якого заявлена декларантом за першим (основним) методом митна вартість транспортного засобу марки ВМW М6, 2017 року випуску (VIN-код НОМЕР_2 ) у розмірі 44000 Євро не може бути визнана у зв'язку з невідповідністю з ціновою інформацією, наявною у митного органу, зокрема, автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) для транспортного засобу з VIN-кодом НОМЕР_2 згенеровано індикатор ризику по вартості на рівні 65250 Євро. Митним органом застосовано резервний метод визначення митної вартості товару у зв'язку з наявністю у митного органу відповідної цінової інформації, а саме : згенерований АСАУР для транспортного засобу з VIN-кодом НОМЕР_2 індикатор ризику по вартості на рівні 65250 Євро.
Таким чином, при визначенні числового значення митної вартості товару за основу взято цінову інформацію згенеровану АСАУР для транспортного засобу з VIN-кодом НОМЕР_2 . Отже, митна вартість товару «Легковий автомобіль, марка : ВМW, модель М6, 2017 року випуску (VIN-код НОМЕР_2 )…», визначена за шостим (резервним) методом, складає 65250 Євро.
Крім того, Закарпатською митницею ДФС сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA305200/2019/00056.
Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною угоди. Натомість відповідач не мав законних підстав для витребовування додаткових документів та, як наслідок, для відмови в митному оформленні товару за заявленою позивачем митною вартістю, оскільки не довів, що подані декларантом документи були не достатніми чи такими, що у своїй сукупності викликали сумнів у достовірності наданої інформації.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 цього Кодексу, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч.1 ст.51 МК України, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій статті цієї статті. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі (ч.ч.1-3 ст.53 МК України).
Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України (ч.3 ст. 54 МК України).
При цьому, ч.6 ст.54 МК України визначено виключний перелік підстав, за яких митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач надав митниці для митного оформлення імпортованого товару всі документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України, натомість відповідач не мав законних підстав для витребовування додаткових документів та, як наслідок, для відмови в митному оформленні товару за заявленою позивачем митною вартістю, оскільки не довів, що подані декларантом документи були недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликали сумнів у достовірності наданої інформації.
Митний орган зобов'язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Вимоги ч.ч.3-4 ст.53 та ч.2 ст.58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач, обмежившись у спірному рішенні лише загальним висновком про те, що митна вартість товару документально не підтверджена, не зазначив при цьому які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, в чому полягає невідповідність даних або які розбіжності наявні в поданих декларантом документах.
Згідно ч.2 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Орган доходів і зборів за відповідних умов має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, зокрема, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів - стаття 55 МК України.
Щодо рішення митного органу про коригування митної вартості товарів за шостим резервним методом, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно п.2 ч.6 ст.54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 МК України.
За змістом частини третьої, восьмої згаданої статті, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст.64 МК України.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МК України).
Із системного аналізу даних норм вбачається що, виходячи з принципу послідовності, передбаченого ст. 57 МК України, відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен проводити консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією.
При цьому, застосування резервного методу відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України можливе лише за наявності обґрунтованих підстав незастосування попередніх п'яти.
Відповідачем не надано доказів, як суду першої, так і апеляційної інстанції, що ним проведено необхідну консультацію у належний спосіб, а саме лише посилання на проведення консультації не можна вважати таким, що відповідає нормам закону.
Згідно п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, у рішенні вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів); посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Відповідно до п.2, 4 ч.2 ст.55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити : наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII цієї угоди під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.
В оспорюваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено лише про неможливість застосування другого-п'ятого методів визначення митної вартості у зв'язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п'ятим. Доказів в підтвердження проведення посадовою особою відповідача перевірки наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, як цього вимагають митні процедури, відповідачем не надано ні суду першої, ні апеляційної інстанції.
Натомість, відповідачем безпідставно не взято до уваги звіт (акт) експертизи №2013-02-12-04 від 12.02.2019, яким визначено вартість автомобіля у розмірі 44 000 Євро (з урахуванням вартості відновлювального ремонту)
Колегія суддів зазначає, що відповідачем не наведено достатніх підстав правомірності проведеного розрахунку митної вартості у такий спосіб та за довільною методикою, без врахування технічного стану транспортного засобу внаслідок ушкоджень автомобіля та необхідності проведення його відновлювального ремонту, що безумовно впливає на митну вартість вказаного товару.
Матеріалами справи, які дослідженні судом, наявність ушкоджень та технічна несправність транспортного засобу підтверджується копією звіту експертизи №2013-02-12-04 від 12.02.2019 та матеріалами фотозйомки.
Разом з тим, позивачем під час здійснення митного оформлення подано всі необхідні та достатні документи для підтвердження заявленої митної вартості автомобіля, зокрема, рахунок-фактуру (інвойс) №2019/1-1 від 06.02.2019 та банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 04.02.2019, відповідно до яких митна вартість транспортного засобу становить 44000 Євро.
Згідно п.п.2, 4 ч.2 ст.55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити : наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, натомість позивач підтвердив заявлену митну вартість товарів відповідними документами.
Вказане у свою чергу свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу та протиправність прийнятого митним органом рішення про коригування митної вартості товарів.
Дане узгоджується з правовою позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 06.03.2019 по справі №809/278/17.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд апеляційної інстанції відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а відтак, не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення.
Згідно ч.1 ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, прийнята відповідно до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому відсутні підстави для її задоволення.
Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Закарпатської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року по справі №260/291/19 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Р. В. Кухтей
судді С. М. Шевчук
Я. С. Попко
Повне судове рішення складено 31.07.2019.