про залишення апеляційної скарги без руху
Справа № 806/2347/18
31 липня 2019 року
м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Граб Л.С., перевіривши матеріали апеляційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Доманевський" на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 04 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Доманевський" до Управління культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії,
відповідно до ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 04 липня 2019 року відмовлено в задоволенні заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог ст.ст. 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.
За приписами ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду-протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду-якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У відповідності до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Разом з тим, причину пропуску строку можна вважати поважною, якщо вона одночасно відповідає таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
В свою чергу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07.07.1989).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, поважними причинами пропуску строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами.
Як встановлено судом, оскаржуване рішення прийняте судом першої інстанції 04.07.2019, повний текст виготовлено в той же день, однак апеляційна скарга подана позивачем через засоби поштового зв'язку лише 22.07.2019, тобто з пропуском строку, встановленого ч.1 ст.295 КАС України.
Зі змісту поданого апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вбачається, що останній не був присутній під час проголошення рішення суду першої інстанції та станом на 22.07.2019, копії оскаржуваного судового рішення не отримував.
Між тим, із матеріалів справи вбачається, що розгляд справи в суді першої інстанції призначався з повідомленням учасників справи і представника позивача належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, про що свідчить заява останнього від 01.01.2019, в якій він просить розглянути справу без його участі.
Вказане свідчить, що скаржнику було відомо про дату розгляду справи, а відтак і про наявність судового рішення, за результатами її розгляду.
За вищезавзначених обставин, зважаючи на наявність доказів належного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи судом першої інстанції, а також відсутність жодних належних та допустимих доказів щодо вчинення позивачем дій для звернення до суду з метою отримання оскаржуваного рішення у строк, передбачений частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, вважаю недостатніми доводи апелянта зазначені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд в ухвалах від 14 січня 2019 року у справі №216/1724/17, від 13 лютого 2019 року у справі №204/3586/18, від 28 січня 2019 року у справі №287/29/18-а та від 10 липня 2019 року у справі №808/4129/17.
За змістом ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, ч.3 ст.298 КАС України, суд
1. Визнати неповажними наведені Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Доманевський" підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 04 липня 2019 року.
2. Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Доманевський" на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 04 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Доманевський" до Управління культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
3. Запропонувати апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху вказати інші підстави для поновлення строку.
4. Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
5. Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу, рекомендованим листом.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Граб Л.С.