Справа № 560/1431/19
Головуючий у 1-й інстанції: Гнап Д.Д.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
31 липня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Ватаманюка Р.В. Курка О. П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2019 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області про скасування постанови,
в травні 2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулося до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, в якому просить скасувати постанову від 18.04.2019 ВП №58436277 про стягнення виконавчого збору.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2019 року у задоволенні позову відмолено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.
Зокрема апелянт вказуває на те, що на виконання ним судового рішення від 23.07.2018, шляхом здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 за період з 05.11.2018 по 30.11.2018 у розмірі 646,44 грн. у грудні 2018 року. Сума доплати згідно проведеного перерахунку пенсії за період з 18.07.2016 по 04.11.2018 в розмірі 20575,33 грн. буде виплачена з урахуванням Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 р. № 649.
Також апелянт зазначає, що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.
Представник апелянта в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.
Відповідач в судове засідання повноважного представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Після оголошення перерви, сторони в судове засідання не з'явилися, у зв'язку з чим враховуючи п.2 ч.1 ст.311 КАС України, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено з матеріалів справи, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.07.2018 у справі №822/1949/18, яке набрало законної сили, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ у розмірі 79% суми грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2016.
Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області 21.02.2019 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №58436277. Згідно з пунктом 2 цієї постанови, боржнику надано строк для виконання рішення суду протягом 10 робочих днів та пунктом 3 постанови стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 16692 грн.
Листом №6362/08 від 12.03.2019 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило головного державного виконавця про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.07.2018 у справі №822/1949/18 в повному обсязі. Зазначено, що 15.11.2018 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 79% суми грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2016. Сума доплати у розмірі 646,44 грн виплачена у грудні 2018 року, а у розмірі 20575,33 грн буде виплачена з урахуванням Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649.
Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, вважаючи, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №822/1949/18 станом на 18.04.2019 залишається невиконаним, виніс постанову про стягнення виконавчого збору.
Вважаючи постанову про стягнення виконавчого збору необґрунтованою та такою, що прийнята без урахування фактичних обставин, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення та відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що за примусове виконання виконавчого документа справляється відповідний збір, про що державний виконавець зобов'язаний зазначити при відкритті виконавчого провадження та прийняти окреме рішення про стягнення з боржника виконавчого збору.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.07.2018 у справі №822/1949/18 в частині виплати ОСОБА_1 заборгованості по пенсії за період з 18.07.2016 по 30.11.2018 залишається невиконаним. Тобто, зазначене судове рішення виконано не в повному обсязі, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що у державного виконавця були відсутні інші підстави, передбачені частиною 5 статті 27 Закону №1404-VIII, не стягувати з боржника виконавчий збір.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 1 статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно частин п'ятої, шостої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Згідно із ч. ч. 1, 2, 3, 4 ст. 27 Закону України №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження виносить постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Згідно висновку, викладеному Верховним Судом у постановах від 10 квітня 2019 року у справі №750/2414/17, від 20 лютого 2019 року у справі №712/5014/17 стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання. Останнє розпочинається з прийняттям постанови про відкриття виконавчого провадження, у якій, з-поміж іншого, державний виконавець зобов'язаний зазначити суму виконавчого збору, яка підлягає стягненню.
Враховуючи зазначені норми Закону України «Про виконавче провадження», колегія суддів дійшла висновку, що за примусове виконання виконавчого документа справляється відповідний збір, про що державний виконавець зобов'язаний зазначити при відкритті виконавчого провадження та прийняти окреме рішення про стягнення з боржника виконавчого збору.
Слід зазначити, що відповідно до ч. 5 вказаної статті 27 Закону України від 02.06.2016 року №1404-VIII виконавчий збір не стягується....3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
За частиною дев'ятою статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Як на підставу для задоволення позовних вимог позивач посилається на виконання ним судового рішення від 23.07.2018, шляхом здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 за період з 05.11.2018 по 30.11.2018 у розмірі 646,44 грн. у грудні 2018 року.
Крім того, апелянт вказував на те, що відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» в даному випадку виконавчий збір не стягується, оскільки виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Сума доплати за період з 18.07.2016 по 04.11.2018 в розмірі 20575,33 грн. буде виплачена з урахуванням Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649, затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 649 боржник - це орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення; стягувач - фізична особа, на користь якої винесено рішення.
На виконання пункту 3 Порядку № 649 прийнято Порядок ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, який затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 26 вересня 2018 року №20-1.
Відповідно до Порядку № 20-1 формує вказаний реєстр - Пенсійний фонду України.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 649 для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 649 перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія).
Пунктом 8 Порядку № 649 комісія приймає одне з таких рішень: про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку; про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку.
У разі відсутності підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку, у п'ятиденний строк комісія повідомляє боржнику про прийняте рішення, зазначивши при цьому причини відмови.
У разі потреби комісія може прийняти рішення про повернення матеріалів боржнику на доопрацювання.
Так, з матеріалів справи встановлено, що позивач листом від 12 березня 2019 року №6362/08 (а.с.10-11) повідомив відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про проведення перерахунку пенсії стягувачу відповідно до покладених судом зобов'язань.
Позивачем за результатами проведеного перерахунку пенсії на виконання рішення суду щотижнево надається інформація до Пенсійного фонду України щодо суми заборгованості по доплаті згідно проведеного перерахунку за рішенням суду.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що 21 січня 2019 року боржником надано Пенсійному фонду України інформацію щодо рішень суду ухвалених у 2018 році, за якими наявна сума невиплачених коштів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, для формування реєстру рішень та здійснення подальшої виплати. (а.с.58).
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що реєстр ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою формує Пенсійний фонд України.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач вчинив всі залежні від нього дії для забезпечення виплати перерахованих пенсій.
Враховуючи, що позивачем виконано рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року по справі № 822/1949/18, яке набрало законної сили згідно постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.11.2018 в частині перерахунку пенсії, а щодо стягнення суми заборгованості передано Пенсійному фонду України для виконання згідно Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", колегія суддів дійшла висновку, що постанова про стягнення виконавчого збору з Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області за примусове виконання рішення суду є необґрунтованою та такою що підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Колегія суддів зазначає, що відповідач, в порушення вимог частини 2 статті 77 КАС України, не довів законність та обґрунтованість власного рішення, що є предметом оскарження позивачем.
Натомість позивач, на виконання вимог частини 1 статті 77 КАС України, довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права, а також враховано не всі встановлені у справі обставини, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового про задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити повністю.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2019 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити.
Скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень від 18.04.2019 №58436277 про стягнення виконавчого збору у розмірі 16 692 грн.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Ватаманюк Р.В. Курко О. П.